Рішення № 137106106, 04.06.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1567/25

Номер провадження 2/289/615/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІПОЛ» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просять суд розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 5,17 га, з кадастровим номером 1825087200:09:000:0028, яка знаходиться на території Облітківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, укладений 26 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ТОВ «АГРІПОЛ», та зобов`язати відповідача повернути позивачам земельну ділянку у належному стані. В обґрунтування вимог зазначають, що є власниками вказаної земельної ділянки. Всупереч умовам згаданого договору оренди відповідач систематично порушує його умови щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання цього договору.

Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито спрощене провадження у даній справі з викликом сторін (а.с. 62).

Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що позивачі усно повідомляли відповідача про набуття у власність вищевказаної земельної ділянки.

Представник відповідача до суду не з`явився, однак, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, тому суд, враховуючи неявку представника відповідача без поважних причин, розглянув справу без його участі, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивачів, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.04.2013 ОСОБА_3 уклала з відповідачем договір оренди землі строком на 5 років, згідно якого ТОВ «АГРІПОЛ» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1825087200:09:000:0028 (а.с. 8-9, 35-38).

Договором дарування земельної ділянки від 02.03.2024, укладеного між позивачами та ОСОБА_4 , якій вищевказана земельна ділянка належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.01.2020, підтверджується те, що останні у рівних частинах є співвласниками земельної ділянки, площею 5,1667 га, з кадастровим номером 1825087200:09:000:0028 (а.с. 15-18).

Як вбачається з матеріалів справи у 2024 та 2025 році відповідачем не було виплачено позивачам орендної плати за вищевказаним договором (а.с. 20-28).

Згідно із статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (касаційне провадження № 61-41932сво18) дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині першій статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Отже, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 545/262/18 (провадження № 61-47367св18), та від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічні положення містяться в п. 35 договору оренди землі від 26.04.2013, за яким: перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Судом встановлено, що позивачі на підставі згаданого договору дарування набули права та обов`язки, які мала орендодавець ОСОБА_3 відповідно до договору оренди землі.

Як на підставу, для розірвання спірного договору оренди позивачі посилаються на систематичну несплату відповідачем орендної плати, при цьому, не зазначають про вжиті ними заходи щодо своєчасного повідомлення орендаря про перехід до них права власності на спірну земельну ділянку після набуття її у власність. Натомість долучений до матеріалів справи лист-вимога (а.с. 41) не є належним доказом повідомлення відповідача про набуття позивачами права власності на цю земельну ділянку, оскільки матеріалами справи не підтверджується надіслання цього листа відповідачу, а відтак позивачами не доведено систематичну не сплату на їх користь орендної плати за договором оренди землі.

Враховуючи вищевикладене, позивачами не доведено обставини щодо істотного порушення відповідачем умов договору оренди і ухилення його від сплати орендної плати, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.. 148-1 ЗК України, ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІПОЛ» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 1А, с. Облітки, Житомирський р-н, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 38455844) про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 04.06.2026.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО