Ухвала суду № 137105099, 03.06.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5694/25

Провадження № 2-п/645/37/26

УХВАЛА

Іменем України

03 червня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Феленко Ю.В.,

за участю секретаря судових засідань Каратаєвої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 23.02.2026 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням суду від 23.02.2026 були задоволені позовні вимоги ТОВ ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № TDB.2020.0991.1733 від 04.03.2020 в розмірі 35009,78 грн., та стягнуто судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Заочне рішення іменем України» (повний текст) від 23.02.2026 у справі №645/5694/25 доставлений до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 27.02.2026 о 10:03:27 годин.(а.с. 124)

26.03.2026 через систему «Електронний суд» (сформовано 26.03.2026) до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 23.02.2026, в якій він просив скасувати вказане заочне рішення, поновивши строк на подання такої заяви.

В обґрунтування причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду вказує те, що про існування заочного рішення суду він дізнався лише 04.03.2026 через мобільний застосунок «Дія», що підтверджується відповідним скріншотом. До цього моменту жодних судових повісток він не отримував, про відкриття провадження у справі не знав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений не був, повний текст рішення суду йому не вручався. Фактично відповідач був позбавлений можливості дізнатися про розгляд справи та реалізувати своє право на захист.

Вважає, що строк на подання заяви пропущено з поважних причин та він підлягає поновленню.

Ухвалою суду від 02.04.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення недоліків вказаної заяви, а саме для сплати судового збору протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

16.04.2026 ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення прийнято судом до провадження, призначено до розгляду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку в електронному вигляді судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 30.04.2026.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що неявка осіб, належних чином повідомлених про дату, час та місце засідання, у відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає можливим провести судове засідання у відсутність заявника та представника позивача.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає таке.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 6ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч.2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3, 4 ст. 284 ЦПК України).

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у ст.126 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.126 ЦПК України, із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст.126 ЦПК України).

Частину 2 ст.126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами ст. 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку.

Так, відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 року у справі № 756/11081/20, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу: передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є користувачем та має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Копію заочного рішення від 23.02.2026 направлено ОСОБА_1 до його електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», що відповідає ч.5 ст.272 ЦПК України, та доставлено до його електронного кабінету 27.02.2026 о 10.03 годин (п`ятниця).

З урахуванням викладеного, заочне рішення від 23.02.2026 вважається врученим ОСОБА_1 у робочий день, наступний за днем його відправлення, тобто 02.03.2026.

Отже, твердження відповідача про те, що він був необізнаний про дану справу та не отримував копію заочного рішення, а дізнався про нього лише через застосунок «Дія», є безпідставними.

Такі обставини спростовують доводи ОСОБА_1 про неотримання ним рішення суду від 23.02.2026.

Норми Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, зокрема, п.17 підрозділу 1 розділу III Положення, передбачають, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (п.38 підрозділу 2 розділу III Положення).

Таким чином, норми Положення передбачають обов`язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про ix надходження до Електронного кабінету.

При цьому система «Електронного суду» має допоміжний функціонал інформування користувача про надходження документа до електронного кабінету (окрім адреси електронної пошти). Таке інформування здійснюється в електронному кабінеті у розділі «Повідомлення».

Доставка документа, в електронний кабінет учасника справи в системі «Електронний суд» презюмує таке його вручення (отримання) відповідному учаснику.

Інше розуміння вручення електронного документа, ніж по факту його доставки до електронного кабінету учасника справи, створило б потенційні можливості/ризики для маніпуляцій щодо дати вручення останнього, оскільки знаходилося б у залежності від волі користувача електронного кабінету вчинити дії саме щодо отримання/ознайомлення з документом. Втім причини саме неможливості ознайомлення з електронним документом в усіх випадках мають оцінюватися на предмет їх доведеності та поважності.

Повідомлення (сповіщення) про надходження до електронного кабінету відомостей та документів по суті є додатковим та допоміжним функціоналом системи «Електронний суд» щодо інформування користувача про надходження документа до електронного кабінету, проте відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення», а з дати надходження самих процесуальних документів до електронного кабінету у розділ «Мої справи». Час надходження повідомлень у розділ «Повідомлення» може відрізнятися від часу доставки самих документів у розділі «Мої справи» та може залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем.

Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 15.05.2024 зі справи № 910/3604/21.

Відповідно до ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Германії» наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про знаходження справи в суді, має електронний кабінет в системі «Електронний суд».

В той же час, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вживав заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, з розумним інтервалом часу цікавився ним з метою використання своїх процесуальних прав. Байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про рух справи, результати розгляду, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суду також не надано належних доказів, що відповідач під час розгляду справи, ухвалення заочного рішення, був позбавлений можливості скористатися професійною правничою допомогою та був позбавлений можливості звернутися до суду через уповноваженого представника.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання наведених причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення поважними.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 09.11.2021 у справі №214/5505/16, заяву про перегляд заочного рішення, оформлену відповідно до вимог, установлених частинами першою - сьомою статті 285 ЦПК України, суд приймає та розглядає у порядку, передбаченому статтями 286, 287 ЦПК України. За змістом речення першого частини першої статті 286 ЦПК України суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає зазначеним вимогам, тобто є належно оформленою.

У разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а відтак, відмовляє у клопотанні про його поновленні, що згідно висновків ВП ВС є підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Керуюсь ст.126, 127, 272, 283, 284 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 23.02.2026 у цивільній справі №645/5694/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 23.02.2026 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ю.В. Феленко