Ухвала суду № 137104815, 04.06.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа №627/77/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2026 р. с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Каліберди В.А.,

з участю секретаря судового засідання Кульченкової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

До Краснокутського районного суду Харківської області засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача адвокат АО «Апологет» Усенко М.І. просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1059757 від 16.10.2023 року у загальному розмірі 70607,99 грн; суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою судді від 23 березня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Позивачу встановлено п`ятиденний строк із дня отримання відзиву для подання відповіді на нього. Витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк».

08 квітня 2026 року на виконання ухвали суду від 23.03.2026 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла запитувана інформація відносно рахунку ОСОБА_1 .

Від представника відповідача адвоката Хорольського І.В. 20.04.2026 засобами системи «Електронний суд» подане клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року клопотання представника відповідача задоволено. Продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на п`ять календарних днів.

Представник відповідача 11 травня 2026 року засобами системи "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем не надано підтвердження подачі відповідачем заявки на отримання кредиту за умовами. Крім цього, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач отримав кредитні кошти, в подальшому порушив обов`язок їх повернення, тобто не виконував або неналежним чином виконував умови вищезазначеного кредитного договору. Також вказав, що матеріали позовної заяви не містять належних доказів, підтверджуючих виконання первісними кредиторами умов наданих кредитних договорів щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Крім того, матеріали позовної заяви не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору. Відтак, з огляду на докази, наявні в матеріалах позовної заяви, відсутня можливість ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять. Не надано також позивачем до позовної заяви і доказів існування будь яких правовідносин на підтвердження переказу грошових коштів на рахунок відповідача від імені первісних кредиторів. Зазначив, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розмір за договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання останнім кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано. Розрахунок є виключно внутрішнім документом «кредитодавця», підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Крім цього, наданий розрахунок містить незрозуміле нарахування процентної ставки та нарахованих сум, всі суми відрізняються, при тому, що процентна ставка зазначена єдина.

Також вказав, що Договір факторингу та витяг з реєстру боржників, які є похідними від кредитного договору, не є безумовними доказами підтвердження достовірності розміру заборгованості. Надані позивачем Договір факторингу та витяг з реєстру боржників до Договору факторингу самі по собі не є належними та допустимими доказами наявності заборгованості та її розмір за договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання останнім кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано.

Окрім того, представник відповідача не погоджується з розрахунком щодо стягнення витрат на правничу допомогу, вважає суму витрат завищеною та такою, що не відповідає дійсним обставинам. Адвокат АО «Апологет», який являється представником позивача, є у багатьох аналогічних справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто для адвоката ця справа не є складною. Також позивачем не додано платіжний документ або відомості про оплату послуг правничої допомоги. Вважає, що заявлена для відшкодування сума витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та наявна не співмірність витрат. Тому, враховуючи вказане, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

03.06.2026 представник позивача Усенко М.І. подав письмові пояснення, у яких зазначив, що докази, додані до матеріалів справи, є достатніми для вирішення справи по суті, а тому позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» підтримує у повному обсязі. До пояснень долучив LOG-ФАЙЛ укладення електронного договору №1059757 від 16.10.2023 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У додаткових поясненнях вказав проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, поданий представником відповідача відзив на позовну заяву, подані представником позивача письмові пояснення, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Статтею 278 ЦПК України передбачено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року клопотання представника відповідача задоволено. Продовжено представнику відповідача - адвокату Хорольському І.В. строк на подання відзиву на позовну заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 5 ст. 174 ЦПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, доводи представника позивача, викладені у письмових поясненнях, суд доходить висновку про долучення їх до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст.123, 126, 127, 174, 278 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти відзив представника відповідача Хорольського Ігоря Володимировича на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та долучити його до матеріалів цивільної справи №627/77/26.

Прийняти письмові пояснення представника позивача ОСОБА_3 з додатками та долучити їх до матеріалів цивільної справи №627/77/26.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СУДДЯ Каліберда В. А.