Ухвала суду № 137104771, 03.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/960/2026 Справа № 641/2695/26

УХВАЛА

03 червня 2026 року м. Харків

Слідчий суддя Слобідського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222050000033 від 02.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, у відношенні:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, депутата Харківської міської ради 8 скликання, фізичної особи - підприємця, з середньою освітою, неодруженого, інваліда 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В :

До Слобідського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 , в якому вона просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, визначити розмір застави стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що в провадженні СВ відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42026222050000033 від 02.03.2026 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за фактом організації незаконного перетину державного кордону України громадянином ОСОБА_8 за грошові кошти.

18.05.2026 ОСОБА_6 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В своєму клопотанні прокурором зазначено, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення-злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, депутат Харківської міської ради 8 скликання, член постійної комісії Харківської міської ради з питань міжнародного співробітництва, інвестицій, спортивних та іміджевих проєктів Харківської міської ради, ФОП, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Також прокурор вказав, що ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів. Згідно ч. 5 ст. 12 КК України вказаний злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів. На даний час, у вказаному кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень злочинів, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. На даний час у кримінальному провадженні мають місце ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні, проти клопотання про обрання запобіжного заходу заперечував та пояснив, що ризики на які посилається прокурор у клопотанні є необґрунтованими, а також підозра повідомлена його підзахисному не обгрунтована.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував, та пояснив, що він не має можливості покинути територію України, оскільки він є депутатом Харківської міської ради, а тому йому відповідно до чинного законодавства, заборонено покидати територію України.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 18.05.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та слідчий при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується доказами, які зібрані під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею цього Кодексу.

Так ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше не судимий, маючий зареєстроване місце проживання, маючий на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не військовозобов`язаний, депутат Харківської міської ради 8 скликання, є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Будучи депутатом Харківської міської ради ОСОБА_6 , має широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, яківін може використати, з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.

Також ОСОБА_6 будучи депутатом Харківської міської ради та особою, яка має широке коло знайомств із службовими особами різних державних органів та установ, може вживати заходів щодо впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, з метою викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, підкупу, тиску на учасників кримінального провадження.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновків про вагомість та переконливість наданих стороною обвинувачення доказів про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, та обґрунтованість існування ризиків, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, та враховує пред`явлення підозри у вчиненні, тяжкого злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, підозрюваному загрожуватиме покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, особливо в умовах військового стану, а також особу підозрюваного, його сімейний стан та соціальні зв`язки, відомості про стан здоров`я підозрюваного (в т.ч. відсутність відомостей, які б вказували на даний час на неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою).

Вказані відомості у їх сукупності із встановленими ризиками, обставинами розслідуваного кримінального правопорушення та характером участі у ньому підозрюваного, підтверджують висновки сторони обвинувачення про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Тяжкість та обставини вчинених кримінального правопорушення, рівень його суспільної небезпечності, а також інтенсивність і характер встановлених ризиків свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, негативно позначиться на здійсненні повного, швидкого та ефективного досудового розслідування, оскільки не здатний буде нівелювати такі ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таким чином, суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Судом враховано аргументи, які наводилися захисником підозрюваного ОСОБА_4 , проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання процесуальних рішень.

З приводу доводів захисника щодо недоліків проведення досудового розслідування, слідчий суддя зазначає, що всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 тяжкого кримінального правопорушення проти недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні злочину у якому він підозрюється; дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд застосовує до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас, слідчий суддя уважає, що застосування безальтернативного тримання під вартою в цьому випадку буде надмірним запобіжним заходом по відношенню до підозрюваного.

За встановлених обставин, необхідним і достатнім запобіжним заходом слідчий суддя уважає тримання під вартою, з застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у визначеному розмірі, з покладенням на підозрюваного додаткових обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктами 2, 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваної, достатньої для забезпечення виконання нею обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем впевненості, за якого перспектива втрати застави у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Також при вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Водночас КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто на суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

Отже, з урахуванням майнового стану підозрюваного, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, яке відносяться до правопорушень проти недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке за своєю правовою кваліфікацією згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, слідчий суддя дійшов висновку про можливість визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240 гривень, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Саме такий розмір є співрозмірним з майновим станом підозрюваного, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленому ризику кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

Такий розмір застави, на думку суду, є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222050000033 від 02.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 червня 2026 (включно).

Строк тримання під вартою рахувати з 03.06.2026 року з 16 години 15 хвилин взявши його під варту в залі суду.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.

Строк дії ухвали до 25.06.2026 року.

Визначити розмір застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, а саме на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172), згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків доручити відділу поліції № 2 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 04.06.2026 року.

Слідчий суддя- ОСОБА_1