Рішення № 137104702, 04.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/173/26

Провадження №2/639/810/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

секретар судового засідання Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7588011 від 15.02.2024 у розмірі 23517,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.02.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7588011 на суму 10 000,00 грн.

Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора , що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. В свою чергу, Первинний кредитор також підписав Кредитний договір шляхом накладення аналогу власноручного підпису та відтиску печатки уповноваженої особи, що погоджено сторонами при укладенні Кредитного договору.

На виконання умов Кредитного договору, 15.02.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № 4731-21ХХ-ХХХХ-2601 Відповідача. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» з відміткою та листом №12102/24-Е від 27.11.2024 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

23.10.2024 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф , відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п. 1.2. Договору Факторингу 1 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

16.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу №16/05/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Пунктом 1.2. Договору Факторингу 2 погоджено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 16.05.2025 за Договором Факторингу 2 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 23 517,00 грн.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 23 517,00 грн, яка складається з: 6 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17 017,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;

Відповідач належним чином свої обов`язки не виконав, у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Разом із позовом представником позивача подано клопотання, відповідно до якого просить суд витребувати у Банка-емітента АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 картка та факт зарахування коштів в сумі 10 000,00 грн. Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 13.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено позовну заяву до розгляду. Задоволено частково колопотання про витребування доказів

30 січня 2026року на адресу суду надійшла витребувана інформація.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 04.06.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя (ч. 1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 15.02.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису «А6604» укладено договір про надання споживчого кредиту №7588011, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн., строком на 360 днів (п.1.3, 1.4 Договору).

Нараховані проценти позичальник зобов`язаний оплачувати в періодичну дату кожні 30 днів (п.1.4 Договору).

Стандартна процентна ставка складає 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту (п.1.5.1 Договору).

Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 16 березня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим.

Згідно п. 2.1. договору кошти кредиту надається товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.1. нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредиту протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з підтвердженням щодо здійснення перерахування коштів ТОВ «Пейтек», 15 лютого 2024 року о 17:52:07 здійснило переказ грошових коштів в сумі 10000.00 грн. на платіжну картку відповідача.

Вказане підтверджується випискою по рахунку та листом АТ КБ «ПриватБанк», який є банком емітентом даної платіжної картки.

23 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір факторингу №23.10/24-Ф про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №7588011 від 15.02.2024.

Відповідно до п. 1.2. Договору Факторингу 1 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

На виконання договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Авентус Україна» підписали реєстр прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу 23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7588011 від 15.02.2024 на загальну суму 23 517,00 грн, яка складається з: 6500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17017,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

16 травня 2025 року ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №16/05/25-Е про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ ФК «Ейс» право вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №7588011 від 15.02.2024.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу 16/05/25-Е від 16 травня 2025 року до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7588011 від 15.02.2024 на загальну суму 23 517,00 грн, яка складається з: 6500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17017,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Таким чином, за вказаними договорами факторингу до позивача перейшло право вимоги за зобов`язанням відповідача по договору №7588011 від 15.02.2024.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, належним чином не виконувала свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, порушивши умови кредитного договору.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №7588011 від 15.02.2024 становить 23 517,00 грн, яка складається з: 6500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17017,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Нарахування проводились первісним кредитором за період з 15.02.2024 по 15.03.2024 включно за зниженою % ставкою 0,01 % на суму 30,00 грн., яка погашена відповідачем та частково сплачено кредит в сумі 3500,00 грн..

В подальшому нарахування процентів проводились первісним кредитором за період з 17.03.2024 по 13.07.2024 включно 119 днів за стандартною % ставкою 2,20 % на суму 6 500,00 грн..

Визначаючи розмір заборгованості. Яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

При укладанні договору та визначені розміру позовних вимог, кредитор не врахував наступні положення закону.

Підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, за якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також підпунктом 13 пункту 5 розділу I Закону № 3498-IX доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17, згідно якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Слід зазначити, що Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами.

Системний аналіз положень підпункту 13 пункту 5 розділу I Закону 3498-IX від 22.11.2023 р. та норм чинного законодавства свідчить про таке.

Вказаний підпункт встановлює спеціальне перехідне регулювання для договорів про споживчий кредит, укладених до набрання чинності цим Законом. Його дія поширюється виключно на ті договори, строк дії яких було продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX. Для таких правовідносин передбачено поетапне зменшення денної процентної ставки, що має на меті поступову адаптацію умов раніше укладених договорів до нових вимог законодавства без надмірного порушення балансу прав та інтересів сторін.

Натомість договори, укладені після набрання чинності цим Законом, підпадають під дію прямої норми закону, яка встановлює максимальний розмір денної процентної ставки за споживчими кредитними договорами не більше 1 %. Це випливає з принципу негайної (прямої) дії закону в часі щодо нових правовідносин, закріпленого у статті 5 Цивільного кодексу України, та принципу правової визначеності, який гарантує, що учасники нових договірних відносин одразу підпорядковуються вимогам чинного законодавства.

Враховуючи те, що кредитний договір укладений 25.04.2024 року, тобто після набрання чинності Закону № 3498-IX, то до спірних правовідносин в силу прямої дії закону підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 %, тобто норма яка діяла на момент укладання договору.

За таких обставин, умови укладеного між сторонами договору, які передбачені у пункті 1.5.1 щодо встановлення стандартної процентної ставки 2,20 % в день відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Отже, за період з 17.03.2024 по 13.07.2024 включно кредитор нарахував щоденні проценти в заявленому розмірі безпідставно, оскільки такий розмір був законодавчо обмежений до 1 % та включав витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, а саме витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до п. 1-2, 2, 3, 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом, загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Перевіряючи розрахунок, суд зазначає наступне.

За період з 17.03.2024 по 13.07.2024 включно (119 днів) розмір нарахованих відсотків мав скласти 7735,00 грн. (65х119)

Таким чином, нарахована заборгованість за загальними витратами за споживчим кредитом відповідно до законодавчо обмеженого розміру 1% денної процентної ставки підлягає перерахунку.

Таким чином загальний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню складає 14 235,00 грн., яка складається із тіла кредиту 6500,00 грн. та відсотків 7735,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 1).

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. позивач надав копії таких документів: договору № 20/08/25-01 від 20.08.2025 про надання правничої допомоги, укладеного між АБ «Соломко та Партнери»; додаткової угоди №25771172106 від 11.09.2025, акту прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 за яким: складання позовної заяви стосовно боржника - 2 години вартістю 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 2 години вартістю 1000,00 грн, підгтовка адвокатського запиту 1 година вартістю 500,00 грн., підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів -1 година вартістю 500,00 грн., разом - 7000,00 грн

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявив.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 60,53% та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1611,55 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4237,10 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-81, 82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитом за договором №7588011 від 15.02.2024 у розмірі 14 235 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять пять) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом 6500,00 грн. та нарахованих відсотків 7735,00 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1611 (одна тисяча шістсот одинадцять) гривень 55 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 4237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) гривень 10 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, якаможе бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 04.06.2026.

Суддя С.О. Рубіжний