Рішення № 137104502, 01.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 403/190/25

провадження №: 2/398/551/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Петренко С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шаповал Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.08.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 725422151 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV62G9J. Зокрема, 23.08.2021 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинених дій відповідача, 23.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 15000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 хх хххх 5252. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 725422151 від 23.08.2021, становить - 24639,00 грн., яка складається з наступного: 15000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 9639,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 із додатковими угодами до нього відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне йому право вимоги до відповідача коштів право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 725422151 від 23.08.2021. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 з додатковими угодами відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача коштів право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 725422151 від 23.08.2021. 26.12.2024 року між ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ « ФК «Ейс» укладено договір факторингу №26/12/Е, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «ФК Онлайн Фінанс»,а позивачнабув правовимоги грошовихкоштів відвідповідача за Договором № 725422151 від 23.08.2021. Вказав, що у зв`язку з невиконання умов договору відповідачем, заборгованість становить 24639,00 грн., яка складається з наступного: 15000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 9639,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом та просять стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати, а також витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує. Предстаник позивача, скористався своїм правом та надав відповідь на відзив, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Разом з тим, представник позивача скористався своїм правом та надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вказувала, що відповідач не укладала кредитний договір з позивачем дані факти підтверджуються скріншотами переписки з колишнім чоловіком ОСОБА_2 , який неоднорахово оформлював кредити на ім`я відповідача та на її матір ОСОБА_3 . Також дані факти підтверджуються заявою, написаною власноруч ОСОБА_2 , в якій він без відома відповідача, скориставшись її документами оформив кредитні договори. По перше, позивач у позовній заяві керується ЗУ "Про електронну комерцію" для того щоб підкріпити свої доводи правовою базою, але використання норм цього Закону суперечить його сфері застосування. Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ "Про електронну комерцію" порядок надання банківських послуг, випуску та обігу електронних грошей, здійснення переказу коштів не є предметом правового регулювання цього Закону і регулюється спеціальним законодавством. До послуг систем дистанційного обслуговування, надання платіжних послуг (у тому числі послуг з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима), страхування та інших послуг, що регулюються спеціальним законодавством, цей Закон застосовується лише в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству України, що регулює здійснення послуг із дистанційного обслуговування, надання платіжних послуг, страхування, зокрема законам України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про банки і банківську діяльність" та "Про страхування". По друге, позивач не надавав належні та допустимі докази, на яких ґрунтується наданий ним розрахунок заборгованості відповідача або факт перерахування коштів по кредитному договору. Також щодо наказу МФУ Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та документів, які б були дотриманні норм цього положення, не надавалися. По третє, щодо електронного документообігу позивача, то жодного документу з дотриманням норм ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" не долучено до матеріалів справи. По четверте, доводи позивача не можуть вважатися як підтвердження фактичного волевиявлення відповідача, оскільки будь-які технічні докази відправлення та введення коду саме відповідачем відсутні та не доведено належність номера телефону. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. По п`яте, ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах оформлених при наданні кредитних коштів, всупереч викладених вище вимог Закону, реквізити повного карткового рахунку відповідача не зазначено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.08.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 725422151 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також підписано паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав умови договору та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача, зазначеної останнім у договорі № 725422151 від 23.08.2021, кошти в розмірі 15000,00 гривень, що підтверджується випискою по картці.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 із додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне йому право вимоги до відповідача коштів право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 725422151 від 23.08.2021.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 з додатковими угодами відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача коштів право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 725422151 від 23.08.2021.

26.12.2024 року між ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ « ФК «Ейс» укладено договір факторингу №26/12/Е, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «ФК Онлайн Фінанс»,а позивачнабув правовимоги грошовихкоштів відвідповідача за Договором № 725422151 від 23.08.2021.

Сума заборгованості відповідача становить 24639,00 грн., яка складається з наступного: 15000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 9639,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 725422151 від 23.08.2021в сумі 24639,00 грн., яка складається з наступного: 15000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 9639,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Окрім того, на виконання ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, надійшов лист, відповідно до якого, поліцейськими Олександрійського РВП ГУНП в Кіровогшрадській області було здійснено моніторинг інформаційної підсистеми «Єдиний облік» Інформаціно-комунікаційної системи «ІПНП», журналу обліку звернень громадян та електронного документообігу (СЕД) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 протягом 2023-2025 років із заявами або скаргами відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області не зверталися.

Також, на виконання ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла інформація, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною картою № НОМЕР_2 за період 23-08-2021-27-08-2021. Номер телефону НОМЕР_3 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_3 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Окрім того, по рахунку № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 15000,00 грн. за період 23-08-2021-27-08-2021.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з позицією сторони відповідача щодо наведених доводів у відзиві на позовну заяву, оскільки вони спростовуються вищевикладеними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.512 ЦК України Кредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, з яким погоджується суд, відповідач внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань має заборгованість за кредитним договором № 725422151 від 23.08.2021 в сумі 24639,00 грн., яка складається з наступного: 15000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 9639,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 725422151 від 23.08.2021 у розмірі 24639,00 гривень.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 рокуу справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 7000,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у суму 2000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за Кредитним Договором № 725422151 від 23.08.2021 у розмірі 24639,00 гривень, яка складається з наступного: 15000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 9639,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.06.2026 року.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО