Ухвала суду № 137104256, 29.05.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/544/26

Провадження № 1-кп/354/123/26

У Х В А Л А

29 травня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У ході підготовчого провадження адвокат ОСОБА_21 в інтересах ОСОБА_27 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту, який накладено у ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.09.2025 на автомобіль марки «Dodge Calider», д.н.з. НОМЕР_1 (із ключем до нього), власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_27 . В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що арешт на вказане майно накладено необгрунтовано, оскільки його власником є третя особа яка не перебуває в статусі підозрюваної/обвинуваченої у кримінальному провадженні. ОСОБА_27 не має жодного відношення до обставин у кримінальному провадженні, є добросовісним набувачем вказаного рухомого майна, а накладений арешт порушує її право власності як володільця майна. Як вбачається з ухвали слідчого судді від 10.09.2025 року метою накладення арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчене, всі слідчі дії із арештованим автомобілем вже мали бути виконані, жодних перешкод для виконання таких слідчих дій не було, а тому подальші підстави для перебування під арештом належного ОСОБА_27 автомобіля відпали. Арештоване майно не відповідає критеріям, визначеним ст. 96-1, 96-2 КК України, а відтак не може бути об`єктом спеціальної конфіскації. Зі змісту ухвали про накладення арешту на майно не вбачається, що вказане майно було одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є доходом від такого майна, використовувалось як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення або призначалось для його фінансування чи матеріального забезпечення. Також в ухвалі відсутні будь-які мотиви та обґрунтування щодо наявності передбачених законом підстав для застосування спеціальної конфіскації відносно вказаного майна. Відтак із урахуванням вимог ст.41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ просить клопотання задовольнити та скасувати арешт майна.

У підготовчому судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_21 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити із наведених мотивів.

Прокурор просив у задоволенні вказаного клопотання відмовити, посилаючись на те, що вказаний автомобіль є речовим доказом у кримінальномиу провадженні та використовувався обвинуваченим під час вчинення кримінальних правопорушень, а тому повернення його власнику не зможе забезпечити належне збереження його як речового доказу до вирішення кримінального провадження по суті.

Інші учасники судового провадження щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_21 не заперечили.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У частині першій ст.16 КПК України зазначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною першою ст.100 КПК України визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є серед іншого арешт майна.

Згідно положень ч.ч.1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3.06.2016 №5 передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності в загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник, у тому числі й особа, котра не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст.174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно положень статей 391, 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено судом, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.09.2025 накладено арешт на автомобіль марки «Dodge Calider», д.н.з. НОМЕР_1 (із ключем до нього), власником якого є ОСОБА_27 , та який перебував у користуванні ОСОБА_11 та постановою слідчого від 05.09.2025 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом заборони на відчуження, розпорядження та використання вказаного транспортного засобу.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля марки «Dodge Calider», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_27 , яка на момент накладення арешту на майно перебувала у статусі третьої особи щодо майна якої вирішувалось питання про арешт.

Як слідує із ухвали слідчого судді метою застосування арешту майна зазначено запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно може мати доказове значення у кримінальному провадженні та зберігати на собі сліди злочину або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто забезпечення збереження його як речового доказу у кримінальному провадженні.

На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене і воно перебуває на стадії підготовчого судового провадження.

Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, врегульовано Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом ГПУ, МВС, ДПА України, СБУ, ВСУ, ДСА України від 27.08.2010 року №51/401/649/471/23/125, відповідно до якої таке майно може зберігатися в тому числі у власника, якому роз`яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.

При вирішенні питання про скасування арешту майна суд також враховує положення п.4 ч.1 ст.96-2 КК України відповідно до якого спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

За таких обставин, при розгляді клопотання із обґрунтуваннями представника власника майна щодо необхідності скасування арешту, суд приходить до висновку, що в даному випадку подальше застосування арешту на автомобіль марки «Dodge Calider», д.н.з. НОМЕР_1 в частині заборони на володіння та користування вказаним транспортним засобом та його утримання на арешт майданчику в даному випадку є необґрунтованим, мета накладеного арешту виправдала свої цілі, а відтак невиправданим є обмеження власника майна у реалізації права володіння і користування протягом значного проміжку часу, чим завдається істотна шкода майну без його належного утримання для забезпечення товарного вигляду та вартості.

Таким чином, зважаючи на те, що у ході розгляду клопотання не встановлено підстав, що виправдовують подальше втручання у право власника майна на його використання, суд вважає за можливе скасувати частково арешт, який накладений у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.09.2025 на автомобіль марки «Dodge Calider», д.н.з. НОМЕР_1 (із ключем до нього), в частині заборони на користування майном, передавши вказане майно на відповідальне зберігання законному власнику ОСОБА_27 та попередивши її про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України та необхідність збереження арештованого майна до завершення судового розгляду та набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025, без скасування арешту у частині заборони на розпорядження та відчуження транспортного засобу. Суд вважає, що скасування арешту у вказаній частині не завдасть шкоди кримінальному провадженню, не перешкоджатиме встановленню істини та не вплине на його об`єктивний розгляд, а тому клопотання адвоката ОСОБА_21 в інтересах ОСОБА_27 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 100, 170, 174, 369-372, 392 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_21 в інтересах ОСОБА_27 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.09.2025 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за№12025090000000113 від 03.02.2025 на автомобіль марки «Dodge Calider», реєстраційний номер НОМЕР_1 (із ключем до нього), власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передавши вказаний транспортний засіб та ключ від нього на відповідальне зберігання власнику майна- ОСОБА_27 , без скасування арешту у частині заборони на розпорядження та відчуження даного транспортного засобу.

Попередити ОСОБА_27 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України - необхідність збереження арештованого майна до завершення судового розгляду та набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025.

Копію ухвали направити/вручити ОСОБА_27 ( АДРЕСА_1 ), адвокату ОСОБА_21 , прокурору Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Повна ухвала суду складена 03 червня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_28