Рішення № 137104113, 04.06.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/721/26

Номер провадження 2/341/716/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

Представник Пархомчук С. В. в інтересах ТзОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 27.05.2021 № 1895941 в розмірі 23694,40 грн та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачка не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 27.05.2021 № 1895941, у зв`язку з чим у неї виникла загальна заборгованість на суму 23694,40 грн, з яких: 5900,0 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 17794,40 грн прострочена заборгованість за відсотками.

Ухвалою суду від 06.05.2026 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 02.06.2026.

У судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача у позові просить справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, хоч про день, час та місце розгляду справи вважається повідомленою належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Копію ухвали про відкриття провадження з датою судового засідання надіслано на зареєстровану адресу місця проживання відповідачки, яка повернулась до суду у зв`язку з відсутністю відповідачки за адресою зареєстрованого місця проживання.

Водночас до позову надано докази надсилання відповідачці позовної заяви з додатками.

Таким чином, відповідачка вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання. Проте, відзив на позовну заяву відповідачка не подала, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилала. Ходом розгляду справи не цікавилась. У судове засідання не прибула.

Згідно з положеннями ч. 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на приписи ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, оскільки відповідачка вважається повідомленою належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавала, а представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та ухвалення рішення без участі сторін на підставі наявних матеріалів.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

27.05.2021 між ТзОВ «Фінансова компанія «Верона»» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (оферта) № 1895941 (далі Договір, Кредитний договір) (а. с. 7-14).

Згідно з пунктом 1.2 Договору загальний розмір наданого кредиту складає 5900,0 грн.

Строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику (п. 1.3 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються у розмірі 1,9 % від суми кредиту в день, що становить 693,5 % річних від суми наданого кредиту. Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4 Договору).

Відповідно до пункту 9.4.3 Договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом продовженим на наступних умовах:

-строк автопролонгації Договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно (п. 9.4.3.1);

-у період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день, що становить 1058,5 % річних від суми наданого кредиту. У цьому випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватись неодноразово, але не більш на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації (п. 9.4.3.2).

Цей договір підписаний від імені ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G2161.

До Договору надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування (а. с. 14 зворот-15).

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором № 1895941 27.05.2021 боржнику, яким є ОСОБА_2 , надано кредит відповідно до кредитного договору від 27.05.2021 № 1895941. Заборгованість перед ТзОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» за Кредитним договором станом на 20.02.2026 (включно) складає 23694,40 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5900,0 грн; прострочена заборгованість за процентами 17794,40 грн. Станом на 20.02.2026 ТзОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» повідомляє, що заборгованість за кредитним договором від 27.05.2021 № 1895941 не погашена. Нарахування відсотків, пені, штрафів ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» не здійснювало (а. с. 16).

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості ТзОВ «Фінансова компанія «Верона»» про щоденні нарахування ОСОБА_2 за Договором від 27.05.2021 № 1895941, відповідно до якого загальна заборгованість становить 23694,40 грн, з яких: 5900,0 грн заборгованість за кредитом; 17794,40 грн заборгованості за процентами (а. с. 27-29).

01.12.2023 між ТзОВ «Фінансова компанія «Верона»» та ТзОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» укладено договір про відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 (далі Договір факторингу) .

Виконання умов Договору факторингу підтверджено копіями витягу з реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги від 01.12.2023 № 1-01/12/2023, копією платіжної інструкції від 30.12.2025 № 1172.

На підставі Договору факторингу право вимоги за кредитним Договором до відповідачки від ТзОВ «Фінансова компанія «Верона»» перейшло до ТзОВ «ФК Айкон дебт коллекшн».

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ ««Фінансова компанія «Верона»» та відповідачкою правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідачки коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_1 . Договір не був би укладеним.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, право вимоги за Договором від ТзОВ «Фінансова компанія «Верона»» перейшло до ТзОВ «ФК Айкон дебт коллекшн»» на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.12.2023 № 1-01/12/2023.

Суд установив, що за умовами Договору відповідачка отримала кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 5900,0 грн, користувалась ними.

Належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів за Договором відповідачка не надала.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість на підставі Договору в частині тіла кредиту у розмірі 5900,0 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, також, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 17794,40 грн.

Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до приписів частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Суд установив, що після отримання кредитних коштів 27.05.2021 у сумі 5900,0 грн ОСОБА_1 у визначений п. 1.3 Договору 29-денний строк кредитні кошти кредитодавцю не повернула.

Оскільки після закінчення вищевказаного строку користування кредитними коштами ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за Договором від 27.05.2021 № 1895941 не виконала, то на підставі погоджених між сторонами положень пункту 9.4.3.2 Договору мала місце автопролонгація строку кредитування за ставкою 2,9 % на день, починаючи з 30-го дня кредитування.

Як установлено відповідно до пункту 9.4.3.2 Договору у період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день, що становить 1058,5 % річних від суми наданого кредиту. У цьому випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватись неодноразово, але не більш на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації

Отже, суд установив, що максимальний строк кредитування за цим Договором становить не більше 99 днів.

Оскільки відповідачка не надала доказів сплати відповідної суми процентів чи її частини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 15227,90 грн ((5900,0 грн ? 1,9 % ? 29 днів) + (5900,0 грн ? 2,9 % ? 70 днів)), тобто у межах строку кредитування, який продовжувався шляхом автопролонгації на підставі пункту 9.4.3.2 Договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у цій частині і стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за відсотками за Договором від 27.05.2021 № 1895941 у розмірі 15227,90 грн.

Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 2566,50 грн задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачки на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,0 грн, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу позивач обгрунтовує договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 № 09/07/03/25, актом про отримання правової допомоги від 26.05.2026, відповідно до якого вартість послуг з надання правової допомоги становить 13000,0 грн, довіреністю, платіжною інструкцією від 26.05.2026 № 2806, відповідно до якої правнича допомога згідно з договором від 09.07.2025 про надання правової допомоги становить 13000,0 грн.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи незначну складність справи, об`єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову (23694,40 грн), суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір до 4000,0 грн.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 3566,73 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2160,01 грн (а. с. 6).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн» заборгованість за Договором від 27.05.2021 № 1895941 у розмірі 21127,90 грн, з яких: 5900,0 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 15227,90 грн прострочена заборгованість за відсотками.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2160,01 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3566,73 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04 червня 2026 року.

Учасники:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн»», місцезнаходження за адресою: вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, м. Київ; ЄДРПОУ 44002941;

відповідачка ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ