Рішення № 137104083, 02.06.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/598/26

Провадження №2/338/757/26

02 червня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О. О., з участю секретаря судового засідання Двібородчин І. В., розглянувши у підготовчому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

20 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є його батьком. На момент смерті ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка. У зазначеному домоволодінні на момент смерті батька ніхто, крім нього, не проживав та не був зареєстрований. Позивач вказує, що є єдиним спадкоємцем померлого за законом, інших спадкоємців за заповітом чи за законом, які б претендували на спадщину немає.

У встановлений строк він не звернувся із заявою про прийняття спадщини, оскільки з часу смерті батька добросовісно вважав, що прийняв спадщину, оскільки є його єдиним спадкоємцем. Крім того, фактично одразу після смерті батька вступив в управління спадковим майном, сплачував податки та інші необхідні платежі, доглядав за будинком та обробляв земельну ділянку.

Коли виникла необхідність оформити спадщину належним чином, він звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак 13 вересня 2025 року державним нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори Войташеком І. І. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку, передбаченого ст. 1270 Цивільного кодексу України. Вважає причину пропуску строку поважною, тому просить його поновити.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у підготовче судове засідання не з`явився, у поданій заяві селищний голова вимоги позову визнав, просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд приймає до уваги ті обставини, що представник відповідача позовні вимоги визнає, відсутні інші спадкоємці за даними Спадкового реєстру, що свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Так, згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1272 ЦК України, передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Із досліджених судом, світлокопії свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.11), встановлено, що позивач є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 (а.с.12).

З довідки №193/11.07-31 Старунського старостинського округу №7 Богородчанської селищної ради від 24 липня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 . На день його смерті за цією адресою разом з ним зареєстрованих осіб не було. Заповіт від імені померлого ОСОБА_2 у виконкомі Старунської сільської ради не зареєстрований і не посвідчувався. В управління спадковим майном після смерті ОСОБА_2 вступив його син ОСОБА_1 , сплачував податки та інші платежі, доглядав за будинком та обробляв земельну ділянку (а.с.9).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.25-27) вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкові справи не заводились та відповідно свідоцтва про право на спадщину жодній особі не видавалось, тобто відсутні спадкоємці, які прийняли спадщину у встановлено законом порядку.

Відповідно до доводів позивача, у встановлений строк він не звернувся із заявою про прийняття спадщини, оскільки добросовісно вважав, що прийняв спадщину, адже є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 , оскільки фактично одразу після смерті батька вступив в управління спадковим майном, сплачував податки та інші необхідні платежі, доглядав за будинком та обробляв земельну ділянку.

Суд визнає обґрунтованість вказаних пояснень позивача, оскільки вони узгоджуються із дослідженими по справі доказами.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, слід враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені пояснення позивача щодо пропуску ним строку для прийняття спадщини, які підтверджуються матеріалами справи, суд вважає, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог і визначення позивачу додаткового строку у два місяці, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Відповідно до доводів позивача, у встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся із заявою про прийняття спадщини, оскільки після смерті батька добросовісно вважав, що фактично прийняв спадщину, будучи єдиним спадкоємцем першої черги за законом, та з часу відкриття спадщини вступив в управління спадковим майном: доглядав за будинком, обробляв земельну ділянку, сплачував податки та інші необхідні платежі.

Суд враховує, що сам по собі факт управління спадковим майном спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно разом зі спадкодавцем, не замінює передбаченого законом порядку прийняття спадщини шляхом подання нотаріусу відповідної заяви. Водночас такі дії позивача у сукупності з іншими встановленими обставинами справи свідчать про його реальний, послідовний та добросовісний намір прийняти спадщину після смерті батька.

Судом встановлено, що позивач є сином спадкодавця та спадкоємцем першої черги за законом; мати позивача померла раніше; заповіт від імені спадкодавця не посвідчувався; спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася; свідоцтва про право на спадщину іншим особам не видавалися; доказів наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину або права яких можуть бути порушені визначенням позивачу додаткового строку, матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку, суд виходить з того, що ці причини підлягають оцінці в кожній конкретній справі з урахуванням усіх установлених обставин, принципів розумності, добросовісності та справедливості. У цій справі пропуск строку був зумовлений не байдужим чи недобросовісним ставленням позивача до спадкових прав, а його переконанням, що внаслідок фактичного вступу в управління спадковим майном та відсутності інших спадкоємців він реалізував своє право на спадкування.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність спору між спадкоємцями, відсутність заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину, визнання позову відповідачем, а також те, що визначення додаткового строку не порушує прав та інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та визначення ОСОБА_1 додаткового строку тривалістю два місяці, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим суд враховує, думку позивача, який не заявляв вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, що відповідач Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, не вчиняв жодних дій, які б призвели до порушення прав позивача і які, як наслідок, призвели до звернення останнього до суду з позовом. Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, ст. 1220, 1270,1272 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 12, 141, 200, 206, 258, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, тривалістю два місяці з дати набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 02 червня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77701, Івано-Франківська область Івано-Франківський район селище Богородчани, вулиця Шевченка, 66, код ЄДРПОУ: 04357035.

Суддя: