Ухвала суду № 137103893, 04.06.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/169/26

Провадження № 1-в/192/97/26

Ухвала

Іменем України

04 червня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання засудженого

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія № 21» Міністерства юстиції України, засудженого вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, ст. ст. 70, 72 КК України до 5 років позбавлення волі;

про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким,

за участю учасників провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника СВК № 21 ОСОБА_5 ,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням. У судовому засіданні свою заяву підтримав та пояснив, що працює на виробництві СВК № 21, а тому вважає, що став на шлях виправлення.

Представник адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія № 21» та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали, що засуджений на даний час не став на шлях виправлення, а тому до нього передчасно застосовувати ст.82 КК України.

Суд, вислухавши представника адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія № 21», прокурора, засудженого, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого вважає, що клопотання не підлягає задоволенню у зв`язку з таким.

Статтею 82 КК України передбачено, що особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Вирішальним фактором при прийнятті судом рішення про застосування до засудженого ст. 82 КК України, є не відбуття певної частини строку покарання засудженим, а саме те, що засуджений своєю поведінкою за весь період відбування покарання дає підстави вважати, що він змінив свою поведінку і вже став на шлях виправлення.

Судом встановлено, що засуджений на даний час відбув 2/3 строку покарання.

Визначаючи ступінь поведінки засудженого за весь період відбування покарання, суд виходить з такого.

Статтею 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

З довідки про заохочення та стягнення, а також з досліджених матеріалів особової справи з`ясовано, що ОСОБА_3 працевлаштований на виробництві установи, має 7 заохочень, які застосовані до нього 21 квітня, 14 липня 2023 року, 18 січня, 09 липня 2024 року, 15 січня, 15 липня, 07 жовтня 2025 року під час відбування покарання в СВК № 94. Також має одне стягнення, застосоване до нього 09 вересня 2022 року, яке є погашеним (а.с.15).

За період відбування покарання в СВК № 21 з 05 грудня 2025 року засуджений також отримав одне заохочення від 13 квітня 2026 року. Стягнень не має.

Згідно Висновку щодо виправлення засудженого від 06 лютого 2026 року, який додано до матеріалів клопотання, ОСОБА_3 набрав 64 бали, тобто є таким що не довів своє виправлення.

Суд вважає, що наявні матеріали справи та матеріали особової справи, не підтверджують позитивні зміни в особистості засудженого за весь період відбування покарання, оскільки засуджений за весь період відбування покарання характеризувався посередньо, а згідно висновків щодо виправлення засудженого від 25 листопада 2024 року та від 18 вересня 2025 року набрав 56 та 66 балів відповідно, тобто послідовно доводить, що є таким що не довів своє виправлення. Тенденція до позитивних змін у поведінці засудженого не прослідковується.

Судом також встановлено, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року ОСОБА_3 було відмовлено в задоволені клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Суд вважає, що навіть за наявності заохочень за зразкову поведінку та ставлення до праці, поведінка засудженого на даний час не свідчить про те, що він став на шлях виправлення, а тому застосування до нього положень ст. 82 КК України є передчасним.

На підставі вищевикладеного, ст. 82 КК України та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.

Суддя ОСОБА_1