Ухвала суду № 137103529, 01.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/11883/25

Номер провадження2/205/524/26

Справа № 205/11883/25

Провадження № 2/205/524/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Волошенко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Щасливий» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року представник позивача звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою

08.09.2025 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла клопотання у якому вона просила суд закрити провадження по вказаній справі у зв`язку із відсутністю предмета спору. В обґрунтування клопотання зазначила, що нею було сплачено заборгованість за основним боргом, на підтвердження чого надала відповідну квитанцію.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.01.2026 року клопотання представника позивача Гурського В.С. про зменшення позовних вимог було задоволено, прийнято клопотання представника позивача про зменшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСББ «ЖК Щасливий» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з внеску на утримання будинку.

Представник позивача Гурський В.С. письмово просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка складається із інфляційних втрат та 3% річних підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується конвертами, які повернулись на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» про причини своєї неявки суду не повідомила.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення судового засідання порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне вирішити клопотання відповідача про зупинення провадження по справі за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи та клопотання відповідача про закриття провадження по справі, дійшов наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

У постанові від 15 листопада 2023 року в справі № 522/3680/22 Верховний Суд зазначив, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив свої існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18.

У вказаній справі представник позивача просив суд стягнути із відповідача заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 14 062,69 грн. за період з 30.07.2024 року по 31.07.2025 року, інфляційні втрати 734,30 грн., 3% річних 193,70 грн., а також витрати з оплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Суд звертає увагу, що ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.01.2026 року клопотання представника позивача Гурського В.С. про зменшення позовних вимог було задоволено, прийнято клопотання представника позивача про зменшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСББ «ЖК Щасливий» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Таким чином, у даному випадку представник позивача не відмовився від позовних вимог у повному обсязі, а зменшив їх на суму основного боргу, оскільки така сума була сплачена відповідачем після відкриття провадження по справі, та просив стягнути із відповідача інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 зроблений висновок, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що сплачена відповідачем сума є меншою за загальну ціну позову, суд позбавлений можливості констатувати відсутність предмета спору між сторонами. Сама по собі сплата відповідачем основної суми боргу після відкриття провадження по справі не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження по справі, у зв`язку з чим клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4, 13, 247, 255, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по цивільній справі № 205/11883/25 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Щасливий» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Федотова В.М.

.