Ухвала суду № 137102096, 04.06.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1138/16-ц

Провадження 6/681/17/2026

УХВАЛА

"04" червня 2026 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

представника заявника Мартинюка О.В.

представниці боржниці адвокатки Андрушко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Полонне заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», боржниця: ОСОБА_1 , про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого документа, -

встановив:

28 квітня 2026 року представник Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі Банк) Мартинюк О.В. за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до суду із заявою, в якій просив поновити строк пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа у справі № 681/1138/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № НМРWGA00000843 від 28.03.2008 у розмірі 147 929,50 грн та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 219,48 грн, виданого Полонським районним судом Хмельницької області 25 квітня 2019 року, а також просив видати дублікат вказаного виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що Полонським районним судом Хмельницької області 25 квітня 2019 року з урахуванням постанови Апеляційного суду Хмельницької області від 12 лютого 2019 року у справі № 681/1138/16-ц за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було видано вказаний вище виконавчий лист. Оригінал виконавчого листа знаходився на архівному зберіганні в «Центрі обробки документів» АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м.Львів, вул.Північна, 2. Внаслідок збройної агресій російської федерації та масованого ракетного обстрілу м.Львова 05 жовтня 2025 року відбулось пряме влучання в складські приміщення за адресою АДРЕСА_1 . В результаті вибуху та подальшої пожежі будівлю архіву та всі оригінали документів, що там зберігались, було фізично знищено. Таким чином виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 втрачений та не перебуває на примусовому виконанні. Строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання було пропущено внаслідок безпрецедентних загальнодержавних криз: пандемії COVID-19 та повномасштабного воєнного стану, що перешкоджали своєчасному вчиненню необхідних дій. Оскільки виконання судового рішення було об`єктивно унеможливлено, а судове рішення є обов`язковим до виконання, Банк поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати його дублікат.

Ухвалою судді від 04 травня 2026 року заяву призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник заявника Мартинюк О.В. подану заяву підтримав та просив задовольнити, зазначивши, що строк пред`явлення виконавчого листа пропущено з об`єктивних причин, а саме введеного карантину внаслідок COVID-19 та подальшого військового стану.

Боржниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, свої інтереси доручила представляти адвокатці Андрушко А.В., яка при розгляді справи заперечила щодо поданої АТ КБ «ПриватБанк» заяви та просила відмовити в її задоволенні, мотивуючи тим, що незрозуміло чому виконавчий лист вчасно не був пред`явлений до виконання, а натомість переданий на архівне зберігання до «Центру обробки документів» АТ КБ «ПриватБанк». Крім того надані заявником докази про пожежу не підтверджують факту, що в результаті такої пожежі був знищений саме виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 22 листопада 2018 року Полонським районним судом Хмельницької області ухвалено рішення суду по цивільній справі № 681/1138/16-ц, яке постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № НМРWGA00000843 від 28.03.2008 року в розмірі 147 929 грн 50 коп. та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 219 грн 48 коп.

Вказана постанова Хмельницького апеляційного суду набрала законної сили з дня її прийняття, тобто, 12 лютого 2019 року.

На підставі заяви представника АТ КБ «ПриватБанк» Полонським районний судом Хмельницької області 25 квітня 2029 року було видано виконавчий лист про стягнення вказаної заборгованості та судових втрат, який супровідним листом за вих № 451 від 26.04.2019 був надісланий на адресу представника та отриманий ним 02.05.2019, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до даних довідки АТ КБ «ПриватБанк» про втрату виконавчого документу виконавчий документ по справі № 681/1138/16-ц про стягнення заборгованості та судових витрат з ОСОБА_1 , що знаходився на зберіганні в «Центрі обробки документів АТ КБ «ПриватБанк» за адресою м.Львів вул.Північна, 2, втрачений 05.10.2025 внаслідок збройної агресій російської федерації та масованого ракетного обстрілу, прямого влучення в складські приміщення за вказаною адресою, вибуху та подальшої пожежі, в результаті чого будівлю архіву та всі оригінали документів, що там зберігались, було фізично знищено.

З відомостей витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 05.10.2025 зареєстровано кримінальне провадження № 22025140000000276 за фактом ракетного обстрілу ЗС РФ м.Львова, зокрема, нанесення о 05:23 год. ударів по цивільних об`єктах (приміщеннях) за адресою м.Львів вул.Північна, 2, 2А.

Львівським міським управлінням цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області 06.10.2025 складено акт про пожежу, яким установлено факт пожежі, що виникла 05.10.2025 орієнтовно о 04:30 год. на об`єкті ТОВ «Укрпроменерго ресурс» за адресою вул.Північна, 2, 2 А м.Львів, а саме виробничо-складській будівлі з адміністративно-побутовими приміщеннями, допоміжних будівлях, спорудах та трансформаторних підстанціях. Вказаною пожежею знижено архівні паперові документи та інші комунікативні мережі, серверну та електротехнічне обладнання АТ КБ «ПриватБанк», а також пошкоджено складські стелажі, комп`ютерну техніку, засоби охоронної та пожежної сигналізації, пожежогасіння, автонавантажувачі, заготовки для платіжних банківських карток, офісні меблі та інші комунікативні мережі Банку.

З даних витягів з Єдиного реєстру боржників та Автоматизованої системи виконавчого провадження за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритих виконавчих проваджень не значиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України. При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон України «Про виконавче провадження») зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог частини 1, 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, у межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

За положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (п.1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 у справі № 27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Відповідно до пункту 17.4 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили (висновок Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009).

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Однією із підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

У пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду».

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що постанова Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, якою було ухвалено нове судове рішення у цивільній справі № 681/1138/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ КБ «ПриватБанк» набрала законної сили 12 лютого 2019 року.

На виконання вказаного судового рішення Полонським районним судом 25 квітня 2019 року було видано виконавчий лист, строк пред`явлення якого до виконання становив три роки, тобто до 13 лютого 2022 року.

Виконавчий лист Банком до виконання не пред`являвся та не повертався останньому, тож строк його пред`явлення не переривався.

Із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дублікату Банк звернувся лише в квітні 2026 року, тобто через більш ніж чотири роки та два місяці після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який закінчився 13 лютого 2022 року.

Як на підставу подання заяви, заявник посилається на введення в державі карантину та військового стану.

Відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином (Розділ XII доповнено пунктом 3 згідно із Законом№ 540-IX від 30 березня 2020; в редакції Закону № 731-IX від 18 червня 2020 року).

Норми ст. 433 ЦПК України в даному випадку не є тими процесуальними нормами на які поширюються вимоги Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.

Питання тривалості та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу врегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження», які відносяться до норм матеріального права та відповідно не регулюються нормами ЦПК.

Отже, продовження строку, визначеного частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до Закону № 731-IX від 18 червня 2020 року не передбачено, тому він не поширюється на спірні правовідносини.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 2-904/11.

Разом з тим, посилаючись на пандемію COVID-19 як на поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, Банк не надав суду будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів того що відповідальні працівники Банку або його керівник зіткнулись з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами в поданні виконавчого листа до примусового виконання у встановлений законом строк, які були пов`язані з введенням з 12 березня 2020 року карантину в державі (наприклад перебували та стаціонарному лікування, знаходились на самоізоляції тощо).

Суд зазначає, що лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатньою мотивацією щодо об`єктивної неможливості пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, визначеного законом.

Крім того, суд звертає увагу, що виконавчий лист був отриманий Банком ще до введення карантину, а саме 02 травня 2019 року.

Що стосується посилання представника Банку на введення в Україні воєнного стану як на підставу поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд виходить з такого.

Воєнний стан в Україні введений з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в подальшому неодноразово продовжувався та діє на цей час.

А тому посилання заявника на введення з 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану, як на підставу поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є недоречним, оскільки вказані обставини виникли вже після спливу строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, який закінчився 13 лютого 2022 року.

Разом з тим, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 «питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

З матеріалів справи вбачається, що заявником не надано суду доказів, яким саме чином воєнний стан в Україні перешкоджав реалізувати своє право на подачу виконавчого листа до виконання у строки передбачені законом.

Той факт, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець виходив з того, що рішення суду повинно виконуватися та стягувач має бути зацікавлений у виконанні такого рішення. При цьому обмеження строку, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, забезпечує рівність сторін виконавчого провадження та усуває можливість перебування боржника у невизначеному стані протягом тривалого строку.

Відтак суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявності об`єктивних, непереборних та істотних обставин причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому немає правових підстав для поновлення пропущеного стягувачем строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, тож заява про поновлення такого строку задоволенню не підлягає.

Безпідставне поновлення судом строків пред`явлення виконавчих листів до виконання є порушенням конвенційних прав та порушенням права на справедливий суд. Можливість отримати своєчасний судовий захист є головним аспектом реалізації права на доступ до правосуддя. Однак вказане право не може бути абсолютним і його реалізація повинна бути здійснена в межах певних процесуальних строків.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.

Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень Суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України», заява № 32053/13 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин у зв`язку з відмовою у поновленні пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчого документа, у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа слід відмовити.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції викладені у вище наведених постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 260, 261, 352, 354, 433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, -

ухвалив:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», боржниця: ОСОБА_1 , про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого документа відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Заявник: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, поштовий індекс 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, поштовий індекс 49094.

Боржниця: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: