Ухвала суду № 137101439, 12.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10888/25 1-кс/335/1750/2026

12 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України за наступними фактами.

За ч.3 ст.368 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди від громадян посадовими особами медичних закладів за вчинення дій, що входять до їх компетенції з метою подальшого ухилення від мобілізації;

За ч. 3 ст. 362 за фактом того, що посадова особа, будучи медичним працівником КНП "Міська лікарня №4" ЗМР, у зв`язку з чим є особою, яка має право на доступ до електронної медичної інформаційної системи охорони здоров`я, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання в інформаційно телекомунікаційній системі Helsi змінила інформацію, шляхом доповнення її недостовірною інформацією про фіктивну взаємодію лікаря та пацієнта.

За ч. 1 ст. 209 КК України за фактом отримання інформації про легалізацію грошових коштів, одержаних злочинним шляхом фізичними особами, яка набула у власність майно за рахунок грошових коштів, отриманих від злочинної схеми з вимагання та одержання неправомірної вигоди за «створення історії хвороби», шляхом підробки (виготовлення) офіційних медичних документів, організації фіктивного лікування для подальшого безпідставного встановлення групи інвалідності, пов`язаної з професійним захворюванням;

За ч.3 ст.369-2 КК України за фактом того, що посадова особа державного медичного закладу охорони здоров`я, налагодила злочинну схему з одержання неправомірної вигоди від військовозобов`язаних громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, з метою отримання ними відстрочки та ухилення від мобілізації.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення злочинів перевіряється на причетність громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який отримав неправомірну вигоду у розмірі 605 000грн. за вирішення питання з підготовки пакету медичних документів для ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх подальшого направлення до підконтрольного лікаря ОСОБА_7 в ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва» для встановлення зв`язку захворювання з професійною діяльністю, який є посередником між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та лікарями державних і приватних клінік, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими особами.

06.05.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України.

06 травня 2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2026, проведено обшук у транспортному засобі марки та модель «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 в кузові білого кольору, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12.03.2025 на ім`я ОСОБА_4 та ТЗ KIA SORENTO реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- грошові кошти купюрами номіналом по 1000 грн. в кількості 10 штук;

- ключі с брелком від автомобіля «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- автомобіль «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

06.05.2026 під час проведення обшуку транспортного засобу марки та модель «KIA SORENTO», 2018 року випуску, білого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 його було оглянуто і вилучено та поміщено до майданчик для зберігання речових доказів ГУНП в Запорізькій області.

У порядку передбаченим чинним Кримінально-процесуальним кодексом України вищеперераховані речі визнані речовими доказами у провадженні.

Метою арешту майна, тимчасово вилученого майна, відповідно до п. 1 ч. 2

ст. 170 КПК України є збереження речових доказів та спеціальна конфіскація.

Підставою застосування арешту вказаного майна відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, є те що, вищевказане майно відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України тому виникла необхідність забезпечення його збереження у тому ж вигляді, у якому воно перебуває, з метою попередження його можливого зникнення, відчуження або пошкодження, оскільки незастосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженню.

В тому числі, в ході досудового розслідування, встановлено, що ОСОБА_4 є підозрюваним у кримінальному провадженні №12025080000000180 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 209 КК України, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, в тому числі ст. 209 КК України за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

На даний час, у органу досудового розслідування, виникла необхідність вжити заходів для збереження протиправно набутого майна ОСОБА_4 від вчинення злочинів, з метою його подальшої конфіскації та накласти арешт на майно останнього, шляхом заборони власнику, користуватись вказаним майном, а також вчиняти будь-які фізичні чи юридичні дії щодо розпорядження (відчуження) майном, до скасування арешту, а вилучені грошові кошти є набутими кримінально протиправним шляхом, тобто у вилучених речах і документах можуть містити на собі інформацію, яка має значення для досудового розслідування, у зв`язку з чим на вказане тимчасово вилучене майно необхідно накласти арешт, з метою його подальшого збереження, недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення або перетворення.

Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації, слідчий просить накласти арешт на майно, яке вилучено у транспортному засобі марки та модель «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 в кузові білого кольору та сам транспортний засіб, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти купюрами номіналом по 1000 грн в кількості 10 штук; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12.03.2025 на ім`я ОСОБА_4 ; транспортний засіб марки та модель «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 та ключі с брелком від нього, що є майном набутим в результаті вчинення злочинів, є доходом від них, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, заборонивши ОСОБА_4 користуватись ним до скасування арешту та розглянути клопотання без участі власника майна.

Слідчий клопотання підтримала, надавши заяву про розгляд клопотання без її участі.

В судове засідання представник володільця вилученого майна не з`явився.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, що додані до клопотання, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З метою забезпечення збереження речових доказів арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з приписами ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення відчуження та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен: перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи; з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів; враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора; взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З матеріалів, доданих слідчим до клопотання, вбачається, що слідчими СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР 12.09.2025 за №12025080000000180.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2026 надано дозвіл на проведення обшуку у транспортному засобі марки та модель «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, відшукання документальних та електронних носів інформації, комп`ютерної техніки, чорнових записів, що можуть містити відомості, які містять на собі сліди злочину, в тому числі із зразками підпису та почерку осіб, які задіяні в злочинній схемі та печаток, які належать лікарям, засобів зв`язку, за допомогою яких спілкуються фігуранти кримінального провадження, грошових коштів одержаних внаслідок вчинення кримінальних правопорушень та\або які є доходами від них, а також інших речей і документів, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

В ході обшуку, проведеного слідчим 06.05.2026, вилучені речі, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Аналіз фактичних обставин кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, викладених у клопотанні слідчого, дозволяє дійти висновку, що вилучене слідчим під час обшуку майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже, зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Слідчим доведено, що незастосування арешту до вищезазначеного майна може призвести до його приховування, відчуження, псування, знищення, перетворення.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного вище майна з метою забезпечення збереження речових доказів є необхідним на даній стадії кримінального провадження, сприятиме досягненню дієвості кримінального провадження, запобігатиме ризикам його знищення, приховування, відчуження, спотворення збереженої на них інформації.

З урахуванням вищевикладеного, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації, яке вилучено у транспортному засобі марки та модель «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12.03.2025 на ім`я ОСОБА_4 ; грошові кошти купюрами номіналом по 1000 грн в кількості 10 штук; транспортний засіб марки та модель «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, білого кольору та ключі с брелком від нього, заборонивши ОСОБА_4 користуватись ним до скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1