Вирок № 137100096, 04.06.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2192/26

Провадження № 1-кп/577/330/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025205450000348 від 20.09.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Дубинка, Конотопського району, Сумської області,

українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого

за адресою: АДРЕСА_1 ,

освіта середня, пенсіонера, на обліку у лікарів нарколога та психіатра

не перебуває, одруженого, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.

Право користування водними біоресурсами здійснюється з вилученням і без вилучення їх з природного середовища суб`єктами господарювання та фізичними особами відповідно до закону.

Водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Пунктом п. 7 Розділу I Правил любительського рибальства (далі Правила), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, до рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) річкових басейнів належать усі рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), за винятком рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) басейнів Чорного та Азовського морів.

Пунктом 2 Розділу ІІ зазначених Правил визначено, що любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил».

Згідно з п.п. 1 п. 1 Розділу IV Правил, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

У Тлумачному словнику української мови визначено, що ятір - це риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ.

Підпунктом 11 п. 5 Розділу IV Правил передбачено, що для забезпечення охорони водних біоресурсів забороняється перебування на рибогосподарському водному об`єкті (його частині) або в його прибережній захисній смузі із забороненими цими Правилами знаряддями лову, або їх зберігання чи транспортування.

19.09.2025 ОСОБА_5 маючи прямий протиправний умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом із застосуванням заборонених знарядь лову ятерів, прибув на водойму, що знаходиться біля с. Дубинка, Конотопського району, Сумської області.

Реалізовуючи свій протиправний умисел спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом із застосуванням заборонених знарядь лову ятерів, у вечірній час 19.09.2025 ОСОБА_5 , за допомогою човна виплив на поверхню водойми, що знаходиться біля с. Дубинка, Конотопського району, Сумської області, де порушуючи вимоги п.п. 1 п. 1, п.п. 11 п. 5 Розділу IV Правил встановив власні риболовні ятері в кількості 3 штуки, а саме: ятір з гнучкою основою довжиною 62 см, діаметром 38 см, розміром «вікна» 2 см, ятір з металевим корпусом, діаметром прута 0,5 см, довжиною 59 см, діаметром 39 см, «вікно» 3 см, ятір з металевим корпусом, діаметром прута 0,7 см, довжиною 57 см, діаметром 42 см, «вікно» 1,5 см, після чого покинув вказану водойму.

У подальшому 20.09.2025 близько 05:00 години ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію вказаного злочинного умислу, не зважаючи на існуючу заборону, на дерев`яному човні, виплив на поверхню водойми, що знаходиться біля с. Дубинка, Конотопського району, Сумської області, де умисно, незаконно, з використанням заборонених знарядь і засобів лову раніше встановлених вищевказаних ятерів, здійснив вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування, а саме 61 особини риби «карась сріблястий».

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/119-25/17986-ФХЕД від 05.12.2025 розмір шкоди, завданої рибному господарству України (державі) внаслідок незаконного вилову живих водних біоресурсів, а саме карась сріблястий у кількості 61 шт., вилов яких здійснено 20.09.2025 за допомогою забороненого знаряддя лову (ятір в кількості 3 шт.) з водойми в с. Дубинка Конотопського району Сумської області, становить 96441,00 гривень.

Відповідно листа Інституту рибного господарства НААН України № 898-09/25 від 24.09.2025 за кількісними показниками промислового запасу іхтіофауни у 2025 році, загальний збиток рибному господарству басейну р. Десна, що дозволяє характеризувати шкоду, як істотну, становить 2413 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Величина сумарного збитку, завданого внаслідок незаконного вилучення ОСОБА_5 водних біоресурсів в контексті оцінки істотності шкоди складає 5673 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто перевищує вказану граничну величину. Рибальські сітки відносяться до пасивних знарядь лову, які утримують рибу переважно шляхом обвічковування, тобто зона безпосереднього впливу на водні біоресурси не виходить за їх геометричні межі. У відповідності до ст. 521 Закону України «Про тваринний світ» цей спосіб лову не відноситься до безумовно заборонених в Україні. Відповідно дані знаряддя не є знаряддями масового знищення водних біоресурсів. Наслідком вилучення зазначеної кількості карася сріблястого буде локальне погіршення відтворювальної здатності його популяції; проте частка репродуктивного ядра сріблястого карася (який є еврібіонтним широко розповсюдженим видом), що була вилучена відповідно матеріалів кримінального провадження, не дозволяє характеризувати цей вплив, як «масове знищення» або «біологічний перелов». Таким чином, за таким критерієм (у відповідності до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля»): «добування великої кількості риби», шкода рибному господарству України, яка завдана вилученням ОСОБА_5 водних біоресурсів, є істотною.

Внаслідок своїх злочинних протиправних дій ОСОБА_5 , в порушення п.п. 1 п. 1, п.п. 11 п. 5 Розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, незаконно добув водні біоресурси (рибу), а саме: риба виду «карась сріблястий» у кількості 61 штука, на суму 96 441,00 гривень, чим заподіяв істотну шкоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину визнав повністю. Суду пояснив, що 19.09.2025 у вечірній час біля с. Дубинка на човні виплив на поверхню водойми, розкидав ятері в кількості 3 шт. 20.09.2025 близько 05:00 год. приїхав до водойму та на човні виловив ятері у яких було 61 шт. карася, які було вилучено. У скоєному щиро розкаюється.

Представник потерпілого Дубов`язівської селищної ради ОСОБА_6 надала суду заяву з проханням розгляд справи провести у її відсутності. Цивільний позов підтримує. З приводу міри покарання покладається на розсуд суду.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Згідно вимог ч.3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні учасниками судового провадження змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності їх позиції, а також судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались у суді.

Зокрема, суд з`ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого судового розгляду

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є особою похилого віку, виключно позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Представник потерпілого Дубов`язівської селищної ради з приводу покарання поклалася на розсуд суду.

Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене у сукупності, виходячи з принципу індивідуалізації та співмірності заходів примусу, суд приходить висновку, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, але, враховуючи те, що ОСОБА_5 не працює, то суд вважає, що йому слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду.

При цьому покладення на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 2 та ст. 59-1 КК України дозволить забезпечити його належну поведінку.

Цивільний позов потерпілого.

Заступник голови Дубов`язівської селищної ради ОСОБА_7 заявила цивільний позов в якому просить стягнути з ОСОБА_5 96441 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок незаконного добування цінних видів риби (а.с. 10-12).

Обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов визнав повністю.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Майнова шкода, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З огляду на вищевказані норми закону, враховуючи, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження заподіяння майнової шкоди Дубов`язівській селищній раді саме протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_5 , з останнього слід стягнути майнову шкоду у розмірі 96441 грн.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, що складаються з вартості проведеної судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/119-25/17986-ФХЕД від 05.12.2025 в розмірі 2674,20 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого в рахунок держави.

Керуючись ст. 368, 370, 371, 374, 394 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_5 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов заступника голови Дубов`язівської селищної ради ОСОБА_8 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Дубов`язівської селищної ради озрахунковий рахунок: UA618999980314010542000018506 ГУК Сум. Обл./Дубов`язівка ТГ/210811100 банк Казначейство України код 37970404) завдану майнову шкоду в розмірі 96441 грн. (дев`яносто шість тисяч чотириста сорок одна грн.)

Стягнути з ОСОБА_5 у прибуток держави витрати за проведення інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/119-25/17986-ФХЕД від 05.12.2025 в розмірі 2674,20 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят чотири грн. 20 коп.)

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 24.09.2025 на дерев?яний човен зеленого кольору, дерев?яне весло, ятір з гнучкою основою довжиною 62 см, діаметром 38 см, розміром «вікна» 2 см, ятір з металевим корпусом, діаметром прута 0,5 см, довжиною 59 см, діаметром 39 см, «вікно» 3 см, ятір з металевим корпусом, діаметром прута 0,7 см, довжиною 57 см, діаметром 42 см, «вікно» 1,5 см., - риба в загальній кількості 61 шт.

Речові докази дерев?яний човен зеленого кольору, дерев?яне весло, що передані на зберігання під збережну розписку ОСОБА_5 залишити останньому; ятір з гнучкою основою довжиною 62 см, діаметром 38 см, розміром «вікна» 2 см, ятір з металевим корпусом, діаметром прута 0,5 см, довжиною 59 см, діаметром 39 см, «вікно» 3 см, ятір з металевим корпусом, діаметром прута 0,7 см, довжиною 57 см, діаметром 42 см, «вікно» 1,5 см знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області знищити; рибу в загальній кількості 61 шт., що передана на зберігання директору СТ «Конотопський» ОСОБА_9 конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1