Постанова № 137099587, 03.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3485/26

Провадження № 3/639/694/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2026 року о 17-00 год. в м. Харкові по вул. Воложанівська, буд. 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest та у КНП ХОР ОНКЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав, пояснив суду, що 13.04.2026 він займався ремонтом автомобіля його сина ВАЗ2107 д.н.з. НОМЕР_1 разом з механіком. Коли двигун завівся, механік вирішив перевірити його стан та проїхатись на ньому. Надалі механік сів за кермо автомобіля, виїхав на вулицю Воложанівську, а він пішов за ним та через невеликий проміжок часу побачив автомобіль, який розвертаючись напроти буд. №14, де проживають свідки по справі, зачепив їх ворота через постійне смикання транспортного засобу. Після цього механік здав назад та поїхав в його бік та через 30-40 метрів знов заглух. Побачивши, що в транспортному засобі закінчилося пальне, він дав механіку каністру і той пішов на АЗС за паливом, а він залишився чекати біля автомобіля. В цей час до нього під`їхав невідомий чоловік та почав висловлювати претензії щодо пошкодження воріт вищевказаного домоволодіння. Після чого були викликані співробітники патрульної поліції, які звинуватили його у скоєнні ДТП та у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. На їх пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Драгера та у закладі охорони здоров`я він дійсно відмовився, оскільки автомобілем взагалі не керував, а тому обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР України у нього не виникло. Встановити анкетні дані та засоби зв`язку механіка, який ремонтував його автомобіль, йому не вдалося через те,що останній переховується від мобілізації, знайти його не вдалося.

Посилаючись на вказані вище обставини та відсутність доказів факту керування ним транспортним засобом, ОСОБА_1 просив провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне судове рішення.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами пункту 6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом Інструкція) передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пункту 7 Розділу І зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №639885 від 13.04.2026 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.04.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 13.04.2026 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 направлявся для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до КНП ХОР «Обласна наркологічна клінічна лікарня», однак від проходження медичного огляду він відмовився;

-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , згідно яких 13.04.2026, приблизно о 17:00, вона знаходилась вдома за адресою: м. Харків, вул. Дудинської 39/15 та побачила у камеру відеоспостереження автомобіль «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_1 , який розвертався біля її будинку, при цьому водій не впорався з керуванням та врізався в їх ворота. Коли вона вибігла на вулицю, то водій почав тікати з місця ДТП. Водій таксі, який проїжджав повз, наздогнав вказаний автомобіль та зупинив його. Після цього водій, яким виявився ОСОБА_1 , почав тікати пішки. Вона наздогнала його на своєму автомобілі та чекала до проїзду поліції;

-аналогічним письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 13.04.2026;

- відеозаписом з місця події від 13.04.2026 року, відповідно до якого встановлено, що під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що в нього є підозра, що він, як водій транспортного засобу, перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Надалі співробітник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest та у КНП ХОР ОКНЛ, оскільки у останнього були виявленні явні ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в установленому законом порядку, про що самостійно повідомив поліцейського. Крім того, ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також наслідки відмови особи від проходження такого огляду.

Також на вказаному відеозаписі присутні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких працівники поліції відбирають пояснення (починаючи з 29 хв. запису), а також наявне спілкування між свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в ході якого останній визнає, що здійснив наїзд на відповідні ворота, проте наголошує на відсутності негативних наслідків цього (41 хв. запису).

На відеозаписі зафіксовано як свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 добровільно надали працівникам поліції детальні усні та письмові пояснення щодо наведених у протоколі обставин, жодного тиску чи впливу на останніх здійснено не було.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 та визнання його винуватості, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Разом з цим, суд критично відноситься до показів ОСОБА_1 про те, що він не перебував за кермом транспортного засобу, оскільки вказані пояснення не узгоджуються з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема з письмовими показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наданими працівникам поліції на місці події під час оформлення даного адміністративного матеріалу.

Останні прямо та впевнено вказали, що саме ОСОБА_1 13 квітня 2026 року о 17-00 год. за адресою: м. Харків вул. Воложанівська, буд. 14, керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Надані пояснення свідків щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП розцінюються судом як достовірні та такі, що є об`єктивно підтвердженими, свідки повно та послідовно виклали обставини з приводу даного адміністративного матеріалу, які узгоджуються один з одним, у зв`язку із чим у суду немає підстав ставити їх під сумнів.

Будь-яких клопотань щодо допиту цих свідків у судовому засіданні ОСОБА_1 заявлено не було.

Також, з досліджених судом відеозаписів вбачається, що по приїзду працівників поліції ОСОБА_1 зазначав, що його син був за кермом транспортного засобу, а він самостійно здійснював його ремонт (4 хв. запису). Надалі, під час спілкування між свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній визнає, що здійснив наїзд на відповідні ворота, проте наголошує на відсутності негативних наслідків цього (41 хв. запису), тобто фактично визнав факт керування транспортним засобом.

Разом з цим, у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив суду, що за кермом транспортного засобу перебував невідомий механік, а не його син.

Отже, твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, не відповідають дійсності, є досить суперечливими та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наведеними вище, у зв`язку із чим розцінюються судом як обраний спосіб захисту для уникнення ним відповідальності.

Більш того, постановою Новобаварського районного суду м. Харкова від 29.05.2026 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП, де суд констатував, що ОСОБА_1 13 квітня 2026 року о 17-00 год. керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 та скоїв ДТП.

Таким чином, аналізуючи письмові покази свідків, відеозапис та події, відображені на ньому, у суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що у нього не було ознак алкогольного сп`яніння, суд до уваги не приймає, з огляду на таке.

Відповідно до вимог п.2 ч.4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в тому числі, є запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкіряного покриву обличчя.

Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в межах дискреційних повноважень поліцейського в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів. З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп`яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

При цьому слід зазначити, що наявність у водія хоча б одної з ознак сп`яніння зобов`язує працівника поліції розпочати визначену законом правову процедуру проведення огляду на стан сп`яніння.

Суд зазначає, що відповідно до протоколу та відеозапису вбачається, що співробітник патрульної поліції, почувши запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , запитав в останнього чи вживав він алкогольні напої, після чого запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто виявлена ознака сп`яніння (запах алкоголю з порожнини роту) у ОСОБА_1 узгоджується з ознаками алкогольного сп`яніння, які визначені вищевказаною Інструкцією.

Таким чином, в даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли до висновку, що він може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а тому в порядку вимог п. 2.5 ПДР України запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, ОСОБА_1 було порушено п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Причини, з яких ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.

Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст.256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., оскільки адміністративне правопорушення було вчинено у 2026 році.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 130 ч.1, 251, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300), призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.М. Васильєва