Ухвала суду № 137099494, 03.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3206/26

провадження № 1-кс/619/619/26

УХВАЛА

іменем України

03 червня 2026 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42025222080000038 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України,

установив:

До суду надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арештмайна у кримінальному провадженні за № 42025222080000038 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025222080000038 від 24.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Управлінням СБ України в Харківській області отримано дані щодо ознак протиправної діяльності громадянина України, який організував злочинну схему з незаконного виробництва та реалізації тютюнових виробів на території Харківської області, використовуючи при цьому сировину невідомого походження.

Зокрема, встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН 2899301877, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , користується м.т. НОМЕР_1 , в порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного 1 плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та норм Постанови КМУ «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», організував злочинну схему з незаконного виробництва та реалізації тютюнових виробів на території Харківської області, використовуючи при цьому сировину невідомого походження.

У ході досудового розслідування також встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , мешканець Харків, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 організували злочинну схему незаконного виробництва і реалізації тютюнових виробів на території Харківської області.

Встановлено, що вказані особи, використовуючи особисті зв`язки, придбали спеціалізоване обладнання, сировину та витратні матеріали, необхідні для незаконного виготовлення тютюнової продукції

До виробничого процесу були також залучені окремі особи, які виконують визначені ролі. Зокрема, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 безпосередньо здійснюють незаконне виробництво тютюнової продукції. Інші особи, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 забезпечують фасування готової продукції, що підтверджується матеріалами НСРД та інформацією Управління Служби безпеки України в Харківській області.

Перевіркою відкритих державних реєстрів встановлено, що відомості про вказаних осіб відсутні у Ліцензійному реєстрі діючих ліцензій на виробництво тютюнових виробів, що свідчить про повну відсутність законних підстав для здійснення такої діяльності.

За попередніми розрахунками, місячний обсяг реалізації незаконно виготовленої тютюнової продукції становить близько 3 млн грн, що свідчить про значні масштаби протиправної діяльності та стабільне функціонування злочинної схеми.

Встановлено, що відповідно до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у порядку ст. 262, 263, 269 КПК України, підтверджено здійснення групою осіб протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним виготовленням та збутом контрафактних тютюнових виробів.

У ході документування встановлено та зафіксовано місця виробництва, фасування та зберігання незаконно виготовленої продукції, а також осіб, причетних до функціонування вказаної схеми.

Крім того, проведено огляд поштової кореспонденції, а саме партії «гільз» для виготовлення тютюнових виробів, які отримував ОСОБА_15 у відділенні Нова пошта, за результатами чого складено відповідний протокол огляду та фототаблицю.

Також у ході проведення НСРД у порядку ст. 263 КПК України отримано інформацію щодо обсягів незаконного виробництва контрафактної тютюнової продукції, технічного обслуговування та ремонту обладнання, яке використовується у злочинній діяльності, а також способів транспортування та каналів реалізації готової продукції. Здобуті відомості свідчать про налагоджений та системний характер функціонування незаконного виробництва, чіткий розподіл ролей між учасниками та спрямованість дій на отримання стабільного незаконного прибутку.

За результатами виконаного доручення встановлено мережу роздрібної торгівлі, які в порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», з метою особистого збагачення, організували злочинну схему незаконного зберігання, транспортування та збуту незаконно виготовленої тютюнової продукції без марок акцизного податку.

Згідно з матеріалів правоохоронних органів та результатами проведених оперативно-розшукових заходів, вказана мережа включає ряд об`єктів роздрібної торгівлі (кіосків та павільйонів), у яких здійснюється систематичний збут тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з марками, що мають ознаки підробки.

Факт функціонування мережі та реалізації безакцизної продукції підтверджується протоколами допитів свідків (покупців), які підтвердили придбання товарів за вказаними адресами, а також протоколами добровільної видачі продукції, яка згідно з попереднім оглядом не відповідає вимогам ДСТУ та не має належного маркування.

Так, за наявними даними, встановлено факти здійснення збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів без марок акцизного податку на території м. Харкова та Харківської області.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12.05.2026 у справі № 619/3206/26 надано дозвіл учасникам слідчої групи та групи прокурорів у кримінальному провадженні на проведення обшуку у приміщенні за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 161, яка Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, перебуває у власності ТОВ «Мастер Хаус» (ЄДРПОУ: 44208725).

З метою відшукання та вилучення незаконно виготовленої підакцизної продукції, в тому числі, тютюнової продукції, сировини для їх виготовлення, а також пов`язаних з її транспортуванням' документів, товарно-транспортних накладних, чеків, квитанцій, листування, документів, що свідчать про фактичні обсяги реалізованих незаконного виготовлених підакцизних товарів, які мають доказове значення щодо розміру фактично отриманих доходів, обігу грошових коштів, проведення розрахунків банківських платіжних карток та інших платіжних документів, засобів доступу до банківських рахунків, які використовуються в злочинній діяльності, електронних носіїв інформації (в тому числі, комп`ютерних систем або їх частин, засобів підключення мережі - роутерів та модемів, накопичувачів флеш-пам`яті, оптичних та жорстких дисків, відео-записуючих пристроїв, ноутбуків, мобільних телефонів, смартфонів та інші подібних пристроїв, з сімкартками операторів мобільного зв`язку, якими користуються та які будуть виявлені, тощо), переносних та інших носіїв інформації, в яких можуть міститися відомості щодо злочинної діяльності, на яких може зберігатися інформація, фото-відеозаписи, пов`язані з реалізацією незаконно виготовлених підакцизних товарів, грошових коштів у національній та іноземній валюті, цінностей чи іншого майна, які здобуті злочинним шляхом або отриманні у результаті вчинення злочинної діяльності, а також інших речей та документів, які зберегли сліди вчиненого злочину, необхідні для проведення експертиз та мають доказове значення у кримінальному провадженні, здобутих в результаті вчинення кримінального правопорушення, 14.05.2026 слідчим СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_21 , на підставі зазначеної вище ухвали суду проведено обшук у приміщенні за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 161, за результатами якого вилучено, упаковано та опечатано з пояснювальними написами учасників обшуку: 88 картонних коробок, всередині яких знаходить по 50 блоків цигарок, в кожному блоці по 10 пачок цигарок з написом «Montecristo», опечатані бирками з підписами всіх учасників обшуку; станок для пакування сигарет, опечатаний биркою з підписами всіх учасників обшуку; зразки цигарок «Montecristo» в кількості 5 пачок, запаковано до сейф- оакету № NPU 5465206.

Вказані вище предмети упаковано та опечатано з пояснювальними написами, скріплені підписами слідчого та понятих, також запаковано до сейф- пакетів.

Постановою слідчого СВ ВП № З ХРУП № З ГУНП в Харківській області від 15.05.2026 вказані вище предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Користувачем вилученого майна є - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 2 ст.167, ст.170 КПК України є достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Отже, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) ді, прокурор просив накласти арешт на вказане майно.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просив судовий розгляд провести у його відсутність.

Користувач майна ОСОБА_22 у судове засідання не з`явилася, про час та місце озгляду клопотання повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.

З огляду на матеріали клопотання, 24.09.2025 відповідно до ст. 214 КПК України до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Отже, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов`язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в межах конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв`язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

В статті 223 КПК України викладені вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів необхідність арешту тимчасового вилученого майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім того, постановою слідчого від 15.05.2026, вказане майно, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні 42025222080000038 від 24.09.2025.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Отже, виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що арешт тимчасово вилученого майна, зазначеного у клопотанні прокурора, є доцільним.

Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 14.05.2026 на підставі обшуку у приміщенні за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 161, за результатами якого і вилучено, упаковано та опечатано з пояснювальними написами учасників обшуку, наступні предмети, із забороною відчуження, користування та розпорядження в межах кримінального провадження № 42025222080000038 від :24.09.2025, а саме: 88 картонних коробок, всередині яких знаходить по 50 блоків цигарок, в кожному блоці по 10 пачок цигарок з написом «Montecristo», опечатані бирками з підписами всіх учасників обшуку; станок для пакування сигарет, опечатаний биркою з підписами всіх учасників обшуку; зразки цигарок «Montecristo» в кількості 5 пачок, запаковано до сейф-пакету № NPU 5465206, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали слідчого судді негайно після її оголошення вручити слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.

У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.

Роз`яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1