Ухвала суду № 137099383, 03.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 397/542/26

провадження №: 1-кп/398/396/26

УХВАЛА

"03" червня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121020000891 від 14.11.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мошорине Знам`янського району Кіровоградської області, громадянина України, проживає за адресою АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

У судовому засіданні 28 травня 2026 року під час допиту обвинувачений ОСОБА_9 заявив про застосування до нього фізичного та психологічного насильства (катувань) з боку працівників правоохоронних органів під час затримання, а також про примушування до надання визнавальних показань та фальсифікацію доказів.

Як показав обвинувачений, 14 листопада 2025 року він перебував на подвір`ї будинку своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Близько 14:00 на територію домоволодіння з трьох боків раптово забігло близько 40-50 екіпірованих правоохоронців, які збили його з ніг. За словами ОСОБА_9 , до працівників спецпідрозділу КОРД він претензій не має, оскільки вони лише здійснили фізичне затримання і тримали його. Однак, одразу після цього працівники карного розшуку (за твердженням обвинуваченого з відділів поліції м. Олександрівки, м. Знам`янки та м. Черкас) зняли з нього взуття та почали бити гумовими кийками по п`ятах. Йому натягнули на голову капюшон, били по вухах та постійно демонстрували на смартфоні фотографії трупа потерпілого ОСОБА_10 , вимагаючи зізнатися у вбивстві.

Обвинувачений стверджує, що працівники поліції чинили на нього психологічний тиск, нецензурно ображали, називали «бараном, якого ніхто не буде шукати» та погрожували, зазначаючи, що брат потерпілого нібито є заступником начальника Уманського райвідділу поліції і він його «згноїть». Також поліцейські погрожували відправити його до Черкаського СІЗО, де йому «буде каюк».

ОСОБА_9 показав, що з 14:00 до 17:00 він лежав на землі в кайданках, у цей час працівники карного розшуку поклали йому до кишені гранату (РДГ) і, знімаючи його на відеокамеру смартфона, поставили перед вибором: або він на камеру зізнається у вбивстві, або вони офіційно «знаходять» у нього під час затримання гранату, або ж вони підкидають йому російські агітаційні плакати, щоб звинуватити його в тому, що він вбив військовослужбовця на замовлення російських кураторів за гроші. Пізніше гранату з кишені витягли.

Обвинувачений наголосив, що обшук домоволодіння тривав близько трьох годин без участі прокурора та захисника. Працівники поліції перевернули все в будинку, літній кухні, гаражі та погребі. Його 80-річна матір, ОСОБА_11 , намагалася зупинити побиття сина та вимагала викликати адвоката, однак поліцейські повалили її на землю і пригрозили відправити до психіатричної лікарні. Лише близько 17:00, коли обшук фактично завершився, з м. Кропивницького прибув прокурор. Після цього правоохоронці встановили освітлювальні лампи та почали формально проводити процедуру обшуку під відеозапис для створення видимості законності. Під час обшуку, за словами обвинуваченого, безпідставно вилучалися документи, зокрема ті, що належали його матері. Своє право на захист ОСОБА_9 реалізувати не зміг, оскільки на його неодноразові прохання надати адвоката правоохоронці відповідали знущаннями (пропонували «какао чи чай»).

Фізичне та психологічне насильство тривало до 01:00 ночі 15 листопада 2025 року. ОСОБА_9 стверджує, що внаслідок катувань він не міг стояти на ногах, у нього була суцільно синя грудна клітка, розбиті вуха, а ноги кровоточили, весь його одяг був у його власній крові. О 01:00 ночі прибув конвой, працівники якого спочатку відмовлялися його приймати у такому стані.

Близько 03:00 ночі 15 листопада у відділі поліції м. Знам`янка з ним почали проводити допит, користуючись його безпорадним фізичним станом. Захисник ОСОБА_12 із центру БВПД була допущена до нього лише о 04:00 ранку.

О 06:00 ранку ОСОБА_9 привезли до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) у м. Кропивницькому, проте черговий ІТТ відмовився його приймати через наявність явних тяжких тілесних ушкоджень. Як вказав обвинувачений, його возили до Знам`янської лікарні, де лікарі зафіксували побої (травми грудної клітки, кінцівок, підозру на травму селезінки). Відповідні медичні документи, за словами обвинуваченого, були отримані на адвокатський запит захисника і наявні у сторони захисту.

Крім того, ОСОБА_9 зазначив, що вже під час перебування в ІТТ та СІЗО тиск на нього не припинився. Оперативні працівники приходили до нього в камери, змушували без адвоката проходити перевірки на поліграфі, продовжували нав`язувати версію про «російських кураторів». Щодо обвинувачення за ст. 263 КК України працівники карного розшуку вимагали від нього зізнатися, що він замовив зброю в Інтернеті, погрожуючи в іншому випадку привезти двох місцевих мешканців, які під прикриттям поліції нібито торгують зброєю, щоб ті дали проти нього неправдиві свідчення про продаж йому переробленого револьвера.

Обвинувачений наголосив, що неодноразово подавав скарги на катування, незаконний обшук та фабрикацію доказів на ім`я слідчого через спецчастину СІЗО (про що має відповідні корінці-квитанції), однак слідча стверджувала, що нічого не отримувала. Також він звертався із заявою про злочин до Державного бюро розслідувань. Всі вилучені в його будинку кошти (як гривні, так і долари США) він вважає такими, що не мають відношення до злочину, вказуючи, що гроші йому офіційно переказувала сестра з Данії на картку, а долари залишилися від продажу іншого авто, однак слідство свідомо проігнорувало його клопотання про перевірку серійних номерів банкнот та банківських виписок.

Під час проведення допиту обвинуваченого у судовому засіданні 03.06.2026 обвинувачений деталізував свої показання. Він вказав конкретні прізвища оперативних працівників карного розшуку, які, за його переконанням, завдавали йому тілесних ушкоджень: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Крім того, він зазначив про присутність підполковника поліції з м. Черкаси, який, зі слів поліцейських, є родичем потерпілої чи її чоловіком та обіймає керівну посаду. За твердженням ОСОБА_9 , працівники поліції били його по черзі (близько 20 осіб), а також вчиняли дії, що принижують людську гідність, зокрема витирали об нього своє взуття після того, як вступали до вигрібної ями.

Обвинувачений також наголосив, що близько 01:00 ночі 15 листопада 2025 року його забирав конвой, у складі якого перебував дільничний інспектор смт Знам`янка. За словами ОСОБА_9 , працівники конвою бачили його побитим, через що спочатку відмовлялися його приймати і фіксували його стан на відеокамеру. Вночі у відділі поліції м. Знам`янка йому стало зле, у зв`язку з чим його возили до Знам`янської лікарні, лікарі якої зафіксували побої (забій грудної клітки, підозра на пошкодження селезінки та ребер), однак поліцейські не дочекалися ранкового огляду фахівцем.

Описуючи обставини свого першого допиту у відділі поліції м. Знам`янка, ОСОБА_9 заявив, що визнавальні показання щодо «вбивства з необережності» він надав виключно внаслідок фізичного виснаження та психологічного тиску. Він стверджує, що захисник була допущена до нього близько 04:00 ранку, коли він був виснажений та напівроздягнений (у спідній білизні), через що він не зміг повноцінно з нею поспілкуватися чи повідомити про насильство стосовно нього. Подальший слідчий експеримент за його участю також проводився під тиском працівників карного розшуку, які вказували обвинуваченому що саме говорити. Крім того, ОСОБА_9 заявив, що тиск не припинився і після його поміщення до ІТТ у м. Кропивницькому, куди він був поміщений без належного документального оформлення з 15.11.2025 і перебував до 17.11.2025. Також обвинувачений повідомив, що психологічний тиск і погрози продовжувалися і після поміщення до слідчого ізолятора, куди до нього незаконно приходили оперативні працівники та двічі змушували проходити поліграф, який за його словами підтвердив його невинуватість.

Також обвинувачений у судовому засіданні демонстрував сліди побиття його кийками на його ногах і стверджував що також має інші сліди на тілі і пошкодження ребер та селезінки.

На підтвердження доводів обвинуваченого сторона захисту надала суду, а суд долучив до матеріалів провадження відповідь філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградській областях від 21.01.2026 на адвокатський запит, зі змісту якої вбачається, що під час медичного огляду ОСОБА_9 лікарем було зафіксовано діагноз: «забій грудної клітки з обох боків та обох гомілок». Також судом за клопотанням обвинуваченого долучено до матеріалів судової справи корінці-квитанції із СІЗО, які підтверджують неодноразове відправлення ним скарг на ім`я слідчих та до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, щодо обставин його побиття (зокрема датовані 27.11.2025, 01.12.2025, 08.12.2025, 05.01.2026, 12.01.2026, 13.01.2026), що за доводжами сторони захисту спростовує твердження прокурора про те, що заява про катування є лише новообраним способом захисту в суді.

Підсумовуючи, обвинувачений ОСОБА_9 заявив клопотання до суду про вжиття невідкладних заходів реагування на викладені ним факти катувань, незаконного обшуку та фабрикації кримінального провадження шляхом доручення Державному бюро розслідувань проведення відповідної перевірки.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого надати відповідне доручення територіальному управлінню Державного бюро розслідувань.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про проведення перевірки повідомлення обвинуваченого про застосування щодо нього насильства, вважаючи таку заяву способом уникнення кримінальної відповідальності та умисним затягуванням судового процесу.

Свою позицію прокурор обґрунтував тим, що під час досудового розслідування обвинувачений був забезпечений захисником, йому неодноразово роз`яснювалося право оскаржувати неправомірні дії правоохоронців, однак під час допитів та при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження (в порядку ст. 290 КПК України) ОСОБА_9 зазначав про відсутність зауважень та скарг. Крім того, прокурор вказав, що безпосередньо до прокуратури обвинувачений зі скаргами не звертався, зміст його поштових відправлень із СІЗО на адресу слідчого та ДБР достеменно невідомий, а ініціювання такої перевірки на даному етапі є передчасним, оскільки суд ще не дослідив зібрані у справі письмові докази.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала позицію прокурора та заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 також заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його недоцільним та спрямованим виключно на затягування судового розгляду. Свою позицію він обґрунтував тим, що обвинувачений постійно змінює свої показання та намагається ввести суд в оману з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину. Представник потерпілої звернув увагу суду на те, що у матеріалах провадження наявні відеозаписи проведення обшуку та слідчого експерименту, під час безпосереднього дослідження яких суд матиме змогу пересвідчитися у тому, чи дійсно ОСОБА_9 був побитий та перебував у брудному одязі. Крім того, на переконання представника, якщо обвинувачений раніше звертався із заявами до Територіального управління ДБР у м. Миколаєві і не отримав відповіді, він мав право оскаржити таку бездіяльність в порядку статті 303 КПК України, однак цим механізмом не скористався.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження та потерпілої, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до статті 28 Конституції України та статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Частиною 6 ст. 206 КПК України передбачено, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), то слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених працівником правоохоронного органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції, обов`язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (див. рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), від 28 жовтня 1998 року, п. 102, Reports 1998-VIII, та «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy) [ВП], заява № 26772/95, п. 131, ECHR 2000-IV).

Зважаючи на вказані вимоги процесуального закону та усталену практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає необхідним доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві (яке поширює свою діяльність на Кіровоградську область), невідкладно забезпечити проведення дослідження фактів застосування недозволених методів слідства (побиття, катування, психологічного тиску та можливої фальсифікації доказів), про які заявив ОСОБА_9 у судовому засіданні.

Керуючись статтями 206, 216, 350, 369-372 КПК України, суд

ухвалив:

Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві, що поширює свою діяльність на Кіровоградську область, невідкладно забезпечити проведення дослідження та перевірки фактів застосування до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , насильства, психологічного тиску та незаконних методів слідства працівниками поліції та/або інших правоохоронних органів під час затримання, про які обвинувачений повідомив у судовому засіданні, зміст яких викладений у мотивувальній частині цієї ухвали, та за результатами перевірки у разі наявності для того передбачених ст 214 КПК підстав та упродовж визначеного цією статтею строку 24 години внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення.

На виконання вимог п. 1 ч. 6 ст. 206 КПК України доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві, що поширює свою діяльність на Кіровоградську область, невідкладно забезпечити проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_9 .

Про результати виконання вказаної ухвали повідомити Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3