Рішення № 137099274, 04.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/835/26

Провадження № 2/346/1514/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано- Франківської області

у складі: головуючого судді Сольського В.В.,

за участю секретаря судових засідань Пігуляк В.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2026 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що перебувала з відповідачем у шлюбі, в якому у них народився малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося та рішенням суду від 23 липня 2019 року шлюб між ними розірвано. Відповідач проживає окремо від позивача і дитини, жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, не цікавиться життям сина, також не спілкується із дитиною (за винятком 3-х телефонних дзвінків протягом останніх 6 років), попри те, що жодних заборон для цього позивач, не створює.

Позивачка вказує, що вона несе всі обов`язки як батька так матері щодо виховання дитини, матеріально утримує її в міру своїх можливостей. На даний час позивач офіційно працевлаштована, однак одержувана заробітня плата в умовах складної економічної ситуації в державі та постійного зростання цін на товари і послуги є недостатньою для повного забезпечення всіх потреб сина. Дитина щороку дорослішає, що відповідно збільшує витрати на харчування, одяг, навчання, розвиток та інші необхідні потреби. Окрім цього, у дитини наявна хвороба Гіршпрунга, що підтверджується медичними документами. У зв`язку з цим, дитина потребує постійного медичного нагляду, обстежень та відповідного лікування, що потребує додаткових фінансових витрат.

Відповідач є особою молодого віку, фізично здоровий, а тому має можливість та зобов`язаний утримувати сина.

Тому позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 6 000 грн.

Ухвалою від 25 лютого 2026 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

01 квітня 2026 року представник відповідача адвокат Буряк О.О. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнає частково в сумі 2 500 грн щомісячно. Зазначила, що вважає заявлену позивачем суму аліментів в розмірі 6 000 грн явно завищеною. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що відповідач у розумінні вимог Закону має матеріальну спроможність сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. Відповідач офіційно не працевлаштований, стабільного доходу не має. Твердження позивача про те, що відповідач працює на сезонних роботах, що дає йому можливість сплачувати аліменти у заявлено розмірі, не відповідає дійсності. Враховуючи те, що відповідач протягом тривалого часу не має роботи та відповідно сталого доходу, з метою матеріальної участі у житті дитини, відповідач протягом останніх років неодноразово звертався за допомогою до своїх батьків, щоб вони надали йому грошові кошти з метою перерахування їх на потреби дитини. Мати відповідача ОСОБА_5 постійно та систематично здійснювала грошові перекази на потреби малолітнього ОСОБА_6 на банківський рахунок позивачки., що підтверджується платіжними інструкціями. У період із грудня 2023 року по березень 2026 року було здійснено грошові перекази для потреб малолітньої дитини ОСОБА_4 у загальному розмірі 61 905 грн. Також, чимало разів грошові кошти для дитини були надані позивачу у готівковій формі. На даний час, мати відповідача хворіє на розсієний склероз, це ребро-спінальна форма, ремітуючи-рецидивуючий перебіг, стадія загострення. Також, представник відповідача зазначила, о позивачем не доведено, що дитина за станом здоров`я потребує лікування саме на оплатній та постійній основі.

03.06.2026 року від представника позивача адвоката Романенчука А.В. надійшла відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідач у відзиві стверджує, що він та його родина систематично та постійно беруть участь у житті малолітнього сина, і посилається на банківські перекази від матері як на докази такої участі. Представник вважає таке трактування хибним. Кошти, перераховані ОСОБА_5 , є добровільною допомогою з боку бабусі дитини, а не виконанням батьківського обов`язку відповідачем особисто. Відповідач за шість років після розлучення жодного разу самостійно не перерахував жодної гривні на потреби сина, не передавав речей, не брав участі в лікуванні, навчанні та розвитку дитини. Відповідач є фізично здоровою людиною працездатного віку без жодних перешкод до праці. Відсутність офіційного доходу є результатом свідомого вибору, а не об`єктивної неможливості. Позивачка несе усі витрати на утримання сина одноосібно, що суперечить принципу рівності батьківських обов`язків, тому вважає, заявлену суму аліментів у розмірі 6 000 грн обгрунтованою.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, у відповіді на відзив просив розгляд справи проводити без його та позивача участі.

Представник відповідача адвокат Буряк О.О. в судовому засіданні пояснила, що визнає позовні вимоги частково із підстав зазначених у відзиві. Вказала, що відповідач не працевлаштований і це не пов`язано з його станом здоров`я, на сезонних роботах не працює, отримує допомогу від батьків, його мати є особою з інвалідністю, батько проходить військову службу в ЗСУ. Рухомого майна, в тому числі транспортних засобів у нього немає. Є співвласником 1/6 частки житлової квартири у м. Коломия. Позивачкою не доведено, що їх син потребує дорого вартісного лікування і не підтвердила своїх витрат на таке лікування сина. Справді, через незадовільне матеріальне становище не в змозі надавати допомогу сину але за його проханням це робить його матір, яка систематично перераховує на внука грошові кошти. готовий сплачувати аліменти в розмірі 2 500 грн на місяць. За потреби він готовий нести додаткові витрати на лікування чи інші потреби сина. Представник підтвердила, що шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано, і місце проживання дитини визначено з матір`ю.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно копії довідки з медичного центру «Доктор Царук» від 06.03.2021 року вбачається, що у ОСОБА_7 встановлено діагноз хвороба Гіршпрунга. Лікування: продовжити лікування, призначене педіатром, очисні клізми.

Згідно копії довідки з Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 06.03.2021 року у ОСОБА_8 , 4 роки , діагноз: хвороба Гіршпрунга. Госпіталізація в х/в в плановому порядку.

Згідно платіжних інструкцій (а.с. 39-52) від ОСОБА_5 на рахунок отримувача НОМЕР_2 здійснювались перекази грошових сум.

В силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій формі.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 27 цієї Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 ч.1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. ст. 180, 181 СК України відповідач зобов`язаний надавати утримання своїй малолітній дитині до досягнення нею повноліття, враховуючи, що потреби дитини щодо витрат на лікування, харчування, забезпечення одягом, організації дозвілля, відпочинку та виховання, що є необхідним для забезпечення нормального рівня життя, а також те, що дитина має захворювання Гіршпрунга, а відповідач є здоровим та працездатним (іншого суду не подано), а дитина сторін проживає окремо від батька і потребує матеріального утримання та забезпечення, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому суд також враховує, що позивачем не надано суду доказів матеріального становища відповідача, клопотань про витребування відповідних доказів під час судового розгляду не заявлялось. Надані позивачкою докази, які вказують на стан здоров`я дитини датовані 2021 роком. Доказів зміни стану здоров`я дитини за останні 5 років до матеріалів справи не надано.

При цьому посилання відповідача на незадовільний стан здоров`я його матері ОСОБА_5 суд не бере до у ваги, оскільки ця обставина не спростовує обов`язку відповідача утримувати свою дитину. Крім того, за поясненнями самого відповідача матеріальну допомогу мати надає йому, а не він їй.

З врахуванням цього, суд вважає доцільним стягувати з відповідача аліменти у розмірі по 4 000 грн щомісячно, що буде об`єктивним і справедливим та не вплине на погіршення його матеріального становища.

Менший розмір аліментів, не буде достатнім для належного виховання та утримання сина та забезпечення його рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

Також, суд враховує і обов`язок матері утримувати сина.

Положеннями ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі наведеного та ст. 15 ЦК України, ст.ст. 180-182, 184, 191, 192 СК України, керуючись ст.ст. 141, 247 ч. 2, 264, 265, 268, 280-289, 354, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 4 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 24 лютого 2026 року і проводити до повноліття дитини.

Стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1 331,20 грн на користь держави (на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жителька: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , житель: АДРЕСА_1 .

Суддя: Сольський В. В.