Рішення № 137099257, 27.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8018/26

Провадження № 2/344/5107/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

27 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Домбровської Г.В.,

секретаря Катрич М.-Т.Т.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Бандура Володимир Олексійович (надалі «представник Позивача»), який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі «Відповідач») про стягнення аліментів, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 5 000,00 грн., але не менше ніж 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідачем не надається в належному розмірі в добровільному порядку матеріальна допомога на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та оскільки утримання дитини такого віку потребує значних коштів, а Відповідач добровільно не надає кошти на утримання дитини, Позивач звернулась до суду з даним цивільним позовом.

Крім того в позовній заяві Позивач просить стягувати з Відповідача на її утримання аліменти в розмірі 5 000,00 грн., в обґрунтування даної позовної вимоги зазначила, що положеннями ч.2 ст.84 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, це право відповідно до ч.6 ст.84 СК України зберігається за дружиною і після розірвання шлюбу, не залежить від того чи вона працює та її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 з 24.02.2025 року офіційно перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( наказ 36-к/тр від 02.04.2025 року).

Як зазначає Позивач, до декретної відпустки вона працювала в ліцеї №23 ім. Романа Гурика Івано-Франківської міської ради на посаді вчителя польської мови, середня заробітна плата складала 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень) в місяць, оскільки ОСОБА_1 , займається вихованням та розвитком спільної з Відповідачем дитини, Позивач не має змоги працювати та заробляти кошти для власних потреб, у зв`язку із чим, просить стягувати з відповідача аліменти у розмірі 5 000 грн. щомісяця на утримання Позивача до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - трирічного віку.

Представником Позивача адвокатом Бандурою В.О., подано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзиву на позов до суду від Відповідача не надходило.

Крім того, повідомлення Відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Оскільки Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, а Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, Суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Згідно рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.02.2026 року, яке набрало законної сили 26.03.2026 року в справі №344/1622/26, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30.04.2020 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №541( м. Івано-Франківськ), розірвано.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 ,про що складено актовий запис №56, батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно довідки №252 від 01.04.2026 року видана директором ліцею №23 ім. Романа Гурика Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_1 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку з 24.02.2025 року по 06.01.2028 року (наказ №36-к/тр від 02.04.2025 року).

Згідно відповіді з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи сума виплаченого доходу ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 1 кварталу 2026 року по 2 квартал 2026 року (з січня по квітень 2026 року) складає 83 732,15 грн. (В/Ч НОМЕР_4 ).

В позовній заяві Позивач посилається на те, що оскільки утримання дитини такого віку потребує значних коштів, а Відповідач добровільно не надає кошти на утримання дитини, та те що Позивач на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною і не має змоги працювати та заробляти кошти для власних потреб, у зв`язку із чим, Позивач звернулась до суду з даним цивільним позовом.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення дитиною повноліття, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Як зазначила в позовній заяві Позивач, станом на сьогоднішній день неповнолітня дитина перебуває на її утриманні, в той же час Відповідач, як зазначає Позивач - добровільно не надає кошти на утримання дитини.

Позивач ОСОБА_1 , у позовній заяві вказує, що малолітній вік дитини (1,5 роки), що потребує підвищеної уваги, постійного догляду та значних матеріальних витрат на забезпечення її життєдіяльності, у зв`язку із чим Позивач просить стягувати з Відповідача аліменти на її користь на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 5 000,00 грн., але не менше ніж 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» «за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів неповнолітньої дитини, Суд дійшов висновку про доцільність стягування з Відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 5 000,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з 27.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, оскільки даний розмір аліментів відповідає інтересам дитини, а також відповідає обов`язку батька на утримання дітей.

При визначенні розміру аліментів Суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, зокрема те, що дитина проживає разом з Позивачем.

Визначений Судом розмір аліментів у розмірі 5 000,00 грн., щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, за висновком Суду, є обґрунтованим та доцільним з точки зору віку, стану здоров`я та матеріального становища дитини, а також з точки зору стану здоров`я, матеріального становища та сімейних обставин Відповідача.

На момент розгляду справи в суді відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2817 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень;

Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, Суд дійшов висновку, що позовну вимогу слід задовольнити частково та стягувати з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 5 000,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з 27.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 1 331,20 грн. судового збору в дохід держави.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з Відповідача на утримання Позивача до досягнення дитиною трирічного віку, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно зі ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу, таке право має дружина, з якою проживає дитина, і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.

Із матеріалів справи встановлено, що малолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час звернення позивача із позовом до суду, та на час розгляду справи не досягла трьохрічного віку, проживає із матір`ю, що в значенні ст. 84 СК України дає право позивачу на утримання від відповідача до досягнення дитиною трьох років.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що положеннями ч.2 ст.84 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Це право відповідно до ч.6 ст.84 СК України зберігається за дружиною і після розірвання шлюбу, не залежить від того чи вона працює та її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно відповіді з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи сума виплаченого доходу ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 1 кварталу 2026 року по 2 квартал 2026 року (з січня по квітень 2026 року) складає 83 732,15 грн. (В/Ч НОМЕР_4 ).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Визначаючи розмір аліментів на утримання ОСОБА_1 , яка доглядає за дитиною до досягнення трирічного віку, Суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище Відповідача, зокрема, що Відповідач є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_4 , у зв`язку із чим Суд виходить з принципу справедливості та розумності та вважає за можливе задовольнити позовну вимогу частково, та стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в розмірі 3 000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду тобто з 27.04.2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 798,72 грн. судового збору в дохід держави (3000,00 х 1 331,20 / 5000,00).

Загалом сума судового збору, яка підлягає стягненню з Відповідача в дохід держави складає 2 129,92 грн. (1 331,20 + 798,72).

Щодо витрат на правову допомогу.

У позовній заяві представником Позивача вказано, що 14.01.2026 р. між адвокатом Адвокатського об`єднання «Перша колегія адвокатів України» Бандурою Володимиром Олексійовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до п. 1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надати правничу допомогу на умовах, передбачених договором у Івано-Франківському міському суді, та суді апеляційної інстанції.

Як зазначено представником Позивача у позовній заяві, на підтвердження укладання та виконання вказаного договору сторона Позивача надасть копії: Витягу з Договору про надання правничої допомоги в частині оплати, Додатку №1 до договору про надання правничої допомоги (Розрахунок вартості послуг виконавця); Акт виконаних робіт/наданих послуг на підтвердження належного надання послуг; квитанція про сплату 6 000,00 грн. на підтвердження сплати гонорару.

Відповідно до ч.1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Стороною Позивача не надано доказів що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, у зв`язку із чим дане питання не вирішувалося, що не позбавляє права відповідну сторону звернутися із відповідною заявою до суду у встановленому процесуальним законом порядку.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», керуючись ст.ст. 19, 76, 264, 265, 268, 273, 274, 280-282, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,- задовольнити частково.

2. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 5 000,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з 27.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

3. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, а саме з 27.04.2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 2 129,92 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 03.06.2026 року.

Суддя Домбровська Г.В.