Рішення № 137098482, 03.06.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 468/91/26

Провадж.№ 2/481/463/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

21.01.2026 року представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Мохир Я.В. звернувся до Баштанського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 21.05.2025-100000692 від 21.05.2025 року в розмірі 7805,11 гривень; та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 21.05.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 21.05.2025-100000692, на підставі якого відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 4000 гривень строком на 140 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % в день, комісії, пов`язаної з наданням 20% від суми Кредиту та дорівнює 800 грн. 00 коп. та неустойкою 40,00 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 4000,00 гривень, шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-60XX-XXXX-7122. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме, проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 969.10 грн. від 05.06.2025 року, на суму 1249.10 грн. від 26.06.2025 року, на суму 969.10 грн. від 03.07.2025 року, на суму 932.85 грн. від 16.07.2025 року. Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів за ним утворилась заборгованість, розмір якої станом на дату подання позовної заяви складає 7805,11 гривень, з яких: 3457,38 гривень - заборгованості по тілу кредиту; 2907,73 гривень заборгованість по процентам; 1440 гривень - неустойка.

27.03.2026 ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області справу передано на розгляд до Новобузького районного суду Миколаївської області за правилами територіальної юрисдикції (підсудності), визначеними ч.1 ст.27 ЦПК України.

В силу вимог ст.14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.

З метою визначення підсудності суддею Вжещ С.І. 20.04.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» було зроблено запит про місце реєстрації ОСОБА_1 .

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2626730 від 20.04.2026 року ОСОБА_1 зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 21.04.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14.05.2026 року о 09:10 годині.

Ухвалою суду від 14.05.2026 року на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України розгляд справи відкладено до 03.06.2026 року о 10:30 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання 14.05.2026 та 03.06.2026 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомила, відзив на позов до суду не подавала.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 21.05.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 21.05.2025-100000692.

Так, відповідач 21.05.2025 електронним цифровим підписом підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, а отже акцептував умови Договору. Під час укладення кредитного договору № 21.05.2025-100000692 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.

Згідно п. 3.1. Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором).

Істотні умови Договору встановлені у Заявці, зокрема: 2. Сума Кредиту: 4000 грн. 00 коп.; 3. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 07.10.2025; 6. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми Кредиту та дорівнює 800 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-60XX-XXXX-7122.

Згідно п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця , а днем погашення Кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату).

Відповідно до п. 6.1. Договору позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Згідно з п. 9.1. Договору уразі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №20229-1391-219362910 від 21.05.2026, відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти: Дата валютування: 21.05.2025 11:20:31 Отримано: 4000.00 грн Комісія: 0.00 грн Сума переказу: 4000.00 грн Платник: ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 37356833 Надавач платіжних послуг платника: ТОВ ФК «Контрактовий дім» Отримувач: ОСОБА_1 IBAN: НОМЕР_2 Надавач платіжних послуг отримувача: АТ "Сенс Банк" Сума переказу (словами): Чотири тисячі гривень 00 копійок З умовами договору про надання платіжних послуг згоден Призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" Видача за договором кредиту №21.05.2025-100000692 41496090****7122 ІД операції: 1610321748.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 21.05.2025-100000692 від 21.05.2025 року, станом на 06.01.2026 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 7805.11 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3457,38 грн; заборгованості по процентам в розмірі 2907,73 грн; залишку штрафів в розмірі 1440,00 грн.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст.638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору.

Суд доходить висновку, що факти виникнення між позивачем та відповідачем кредитних правовідносин, отримання відповідачем та використання коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту та процентів, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

Отже, вищевказані факти та обставини позивач довів, що є підставою для стягнення з Відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту та процентах.

Крім того, на підставі п. 7.6, п. 9.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта). Позивач заявляє до стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1440,00 грн.

Суд зазначає, що згідно із Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 18, яким визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд не погоджується з позицією представника позивача щодо можливості стягнення з відповідача неустойки з огляду на наступне.

Так у позовній заяві представник позивача посилається на п. 6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» як на підставу можливості нарахування неустойки з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятиденного дня включно з дня набрання чинності Закону №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 24.01.2024, вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Однак вищевказані норми суперечать нормам права, які визначені в п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.

Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме норм Цивільного кодексу України.

Також суд враховує згадані вище приписи ч. ч. 2, 3 ст.6 і ст.627 ЦК України, які визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором.

Отже, суд не вбачає законних підстав для нарахування позивачем відповідачу неустойки за прострочення кредиту та її стягнення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом 3457,38 гривень, заборгованості за процентами у розмірі 2907,73 гривень, а всього 6365,11 гривень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2171,19 гривень (81,55%).

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 21.05.2025-100000692 від 21.05.2025 року в розмірі 6365 (шість тисяч триста шістдесят п`ять) гривень 11 копійок, з яких: 3457 (три тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 38 копійок заборгованість по тілу кредиту; 2907 (дві тисячі дев`ятсот сім) гривень 73 копійки заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2171 (дві тисячі сто сімдесят одної) гривні 19 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Вжещ С.І.