Рішення № 137098129, 26.05.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/321/26

Провадження №2/148/672/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 травня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,

при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ" КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (надалі ТОВ "КОЛЕКТ ЦЕНТР") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 12.05.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та відповідачем було укладено договір №2113247222849, за умовами якого:

- п.1.1. товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4200 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил;

-п.1.9 граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 1 рік;

- п.1.4. проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в); д) тип процентної ставки фіксована.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4200 грн.

01.12.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2113247222849.

10.01.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЕКТ ЦЕНТР" було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "КОЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2113247222849.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконує, станом на день формування позовної заявизагальний розмір заборгованості відповідача за договором №2113247222849 від 12.05.2021 становить 81292,68 грн, з яких: 4200 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 77092,68 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №2113247222849 від 12.05.2021 у розмірі 29106 грн, з яких: 4200 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 24906 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимог, а також понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 13000 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву, згідно якої просить розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги задовольнити. В матеріалах справи наявна відповідь на відзив, згідно якої представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, вважає відзив необгрунтованим та безпідставним. Розрахунки заборгованості виконані у відповідності до умов договору та є максимально деталізованими. Позивачем не здійснювалося жодних нарахувань. Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитних коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору. Період з 12.05.2021 по 11.05.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі. Відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважала певні умови договороу несправедливими. Відповідачем не долучено жодного доказу на спростування тих обставин, на які посилається позивач. Вважає, що заперечення відповідача щодо суми витрат на правничу допомогу не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а його твердження є припущеннями..

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи наявна заява від відповідача, згідно якої вона просить розгляд справи проводити у її відсутність, при прийнятті рішення врахувати її відзив на позов. Згідно наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, обгрунтовуючи це тим, що позовні вимоги є необгрунтованими та недоведеними. Позивачем не доведено правомірності здійснюваних нарахувань, оскільки паспорт споживчого кредиту та договір, Додатки до договору, підписані боржником, вказують на те, що, при отриманні кредиту на зазначених умовах, вартість кредиту становитиме 5544 грн, з яких 4200 грн - сума кредиту та 1344 грн - проценти за користування кредитом, а здійснені позивачем нарахування відсотків - не відповідають жодному підписаному сторонами документу.

З матеріалів справи вбачається, що тіло кредиту, становить 4200 грн, а розмір відсотків, нарахованих позивачем - 24906 грн, що більше, ніж в 6 разів перевищує розмір тіла кредиту.

Вважає, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування позикою не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в електронних договорах такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживачка, тим самим порушує її права споживачки, тому вимога позивача про стягнення цих сум заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим чинним ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідачки та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність в останнього як кредитора можливості стягувати з відповідачки як споживачки надмірні грошові суми відсотків, спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання відповідачки як боржниці виконувати основне грошове зобов`язання.

Витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 грн також є необґрунтованими. Договором про надання юридичних послуг не визначено об`єм правничої допомоги, котра має надаватись згідно договору. Не входить у вартість послуг, котрі мають покриватись відповідачем - оплата усної консультації з вивчення документів, подання передчасних клопотань і тд. Суд має врахувати складність справи та виконаних робіт, а також час, витрачений на виконання відповідних робіт. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що позовні заяви про стягнення заборгованості представником позивача подаються систематично та у великих об`ємах, що вказує на те, що такі позови складаються шаблонно, що потребує не так багато часу на вивчення документів та їх написання. А тому говорити про те, що на складання одного позову та на підготовку до його складання витрачається багато часу - недоцільно.

Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 12.05.2021 відповідач ознайомилась із паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його копія (а.с.12-13) та того ж дня між нею та ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" було укладено договір про надання фінансових послуг №2113247222849 "Стандартний" (надалі - кредитний договір), про що свідчить його копія (а.с.8-10) та копія інформації щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору, вчинених Товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій (а.с.14). За умовами даного договору сторони погодили:

- п.1.1. за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4200 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил;

- п.1.2. кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною;

- п.1.3. орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів;

- п.1.4. проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1,4.в); д) тип процентної ставки - фіксована;

- п.1.4.1. нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати;

- п.1.4.2. в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом;

- п.1.5. у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства;

- п.1.6. датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис;

- п.1.9. Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік;

- п.4.15. сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно копії Додатку №1 до Кредитного договору. Заяви-анкети (для отримання кредиту) №2113247222849, підписаної ОСОБА_1 12.05.2021 (а.с.10), вбачається, що остання просила Товариство надати їй кредит на особисті потреби у розмірі 4200 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту оримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково.

Згідно копії Додатку №2 до кредитного договору - Графіку платежів (а.с.11) сторони узгодили, що станом на 27.05.2021 загальна вартість кредиту становить 5544 грн, з яких: 4200 грн - сума кредиту; 1344 грн - проценти.

ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, перерахувавши відповідачу на її банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 4200 грн, про що свідчить копія повідомлення ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" від 29.12.2025 про підтвердження переказу грошових коштів в сумі 4200 грн на картку № НОМЕР_1 згідно договору №2113247222849 (а.с.16-17).

Відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка відповідно до копії розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" (а.с.18-19), станом на 30.11.2021 становить 29106 грн, з яких: 4200 грн - тіло; 24906 грн - відсотки.

01.12.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" був укладений договір факторингу №1-12, про що свідчить його копія (а.с.21-25), відповідно до умов якого сторони узгодили наступні умови:

- п.2.1. клієнт-первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60183678,63 грн, а фактор зобов`язується здійснити фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками;

- п.2.4. фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`янянь за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається;

- п.6.1.4. право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток №2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги;

- п.7.1. розмір фінансування за Реєстром Боржників складає 5535543,12 грн.

Згідно копії платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 (а.с.29) ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" перерахувало на рахунок ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 в розмірі 5535543,12 грн.

Відповідно до копії Додатку №2 до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 - Акту приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021, складеного 03.12.2021 (а.с.30), вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників в електронному вигляді наданій на флеш-носії, у розмірі 12,9 Мбайт. Відповідно до цього Реєстру Боржників клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги по боржниках в кількості 31632.

Відповідно до копії Додатку №3 до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 -РЕЄСТРУ БОРЖНИКІВ до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, складеного 03.12.2021 (а.с.31-32), та копії витягу з даного Додатку, сформованого представником ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (а.с.33) вбачається, що ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" 03.12.2021 набуло права грошової вимоги до відповідача по договору №2113247222849 в розмірі 29106 грн, з яких: 4200 грн - заборгованість за тілом кредиту; 24096 грн заборгованість по процентам.

Відповідно до копії Додатку №4 до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 - Акту приймання-передавання Документації Боржників, складеного 03.12.2021 (а.с.30), вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників в кількості 31632, після чого, з урахуванням умов договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, від клієнта до фактора переходить права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (а.с.20) вбачається, що станом на 10.01.2023 остання має заборгованість в розмірі 81292,68 грн, з яких: 4200 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 77092,68 грн заборгованість за відсотками, які нараховувалися до 11.05.2022.

10.01.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" був укладений договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, про що свідчить його копія (а.с.33-38), відповідно до умов сторони погодили наступні умови:

- п.2.1. первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору (Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором;

- п.5.2. права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).

Відповідно до копії Додатку №2 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 - Акту приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, складеного 10.01.2023 (а.с.46), вбачається, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються. Загальна кількість боржників 207307.

Відповідно до копії Додатку №3 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 - РЕЄСТР БОРЖНИКІВ до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 том №1, складеного 10.03.2023 (а.с.46-48), а також копії витягу з даного Додатку (а.с.48) вбачається, що ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №2113247222849 в розмірі 81292,68 грн, з яких: 4200 грн - заборгованість за основним зобов`язнанням; 77092,68 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до копії Додатку №4 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 - Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023, складеного 10.01.2023 (а.с.45), первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 207307. Після чого, з урахуванням умов договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (а.с.20) вбачається, що станом на 27.01.2026 остання має заборгованість в розмірі 81292,68 грн, з яких: 4200 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 77092,68 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення 10.01.2023.

У зв`язку з невиконанням відповідачем її зобов`язань за кредитним договором №2113247222849 від 12.05.2021 представник ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №2113247222849 від 12.05.2021.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором, відповідач порушує свої зобов`язання за ним.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи представника відповідача щодо недоведеності та необгрунтованості позовних вимог не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, спростовані матеріалами справи та зауваженнями представника позивача.

Дослідивши умови кредитного договору та перевіривши наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості, проведені ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ", ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (а.с.18-19, 20), судом встановлено, що нарахування відповідачу заборгованості за основним зобов`язанням та процентами здійснювалося у передбачений умовами кредитного договору строк та спосіб.

При цьому суд зауважує, що орієнтовний строк повернення кредиту не можна ототожнювати з граничним строком кредитування, який в даному випадку становить 1 рік відповідно до п.1.9. кредитного договору, а не 16 днів, як помилкового стверджує представник відповідача.

Також суд звертає увагу представника відповідача на той факт, що останній не в повній мірі дослідив умови кредитування, зокрема п.1.4.2, який суд досліджував раніше, та в якому безпосередньо визначено можливість нарахування процентів після орієнтовного строку повернення кредиту у разі, якщо сума кредиту залишилась неповернутою.

Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатила, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню загальна заборгованість за кредитним договором №2113247222849 від 12.05.2021 в розмірі 29106 грн.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України гарантується кожному право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктами 4, 6, 9 ч.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що:

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.1, 6 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Верховний Суд у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 вказав, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Відповідно до ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу було надано: копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (а.с.53-55), укладеного між позивачем та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ "ЛІГАЛ АССІСТАНС" в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В., згідно якого вбачається, що сторони погодили, що вартість послуг узгоджується у заявці на надання юридичної допомоги, а факт надання послуг - актом про надання юридичної допомоги; копію прайс-листа АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС"(а.с.57-58), де визначені види послуг, одиниці виміру та їх вартість; копію заявки на надання юридичної допомоги №2446 від 01.12.2025 (а.с.58), у якій сторони узгодили надання правових (юридичних) послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 , визначивши їх вартість у розмірі 13000 грн; копію витягу з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 (а.с.59), згідно якого вбачається, що сторони погодили надання правових послуг щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 13000 грн, з яких: 4000 грн - надання усної консультації з вивчення документів ( 2 год.), 3000 грн - складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 год.).

У відзиві на позов представник відповідача просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає їх необгрунтованими. Вказує, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що позовні заяви про стягнення заборгованості представником позивача подаються систематично та у великих об`ємах, що вказує на те, що такі позови складаються шаблонно, що потребує не так багато часу на вивчення документів та їх написання.

Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 вбачається, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

У пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зробила висновок про те, що: "витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини друга статті 137 ЦПК України). При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат».

Водночас у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Отже суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Судом встановлено, що фактично правнича допомога АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ "ЛІГАЛ АССІСТАНС" полягала в усній консультації з вивчення документів та складанні позовної заяви.

Визначаючи заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи для сторін, ціни позову, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою. При цьому суд враховує, що справа, що розглядається для представника позивача є типовою, не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, а тому суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. Саме така сума буде відповідати критерію реальності витрат на правову допомогу, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн ( а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст. 59 Конституції України, п. 4, 6, 9 ч.1 ст.1, п.1, 6 ч.1 ст.19, ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст.207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 629, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ" КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження якого: вул.Мечнікова, 3, офіс 306, м.Київ, 01133, заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2113247222849 "Стандартний" від 12.05.2021 в розмірі 29106грн ( двадцять дев`ять тисяч сто шість гривень), з яких: 4200 грн - заборгованість за тілом кредитом; 24906 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження якого: вул.Мечнікова, 3, офіс 306, м.Київ, 01133, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн, а разом 6662,40 грн ( шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: