Рішення № 137098116, 01.06.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/799/26

Провадження № 2/147/548/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

за участю:

прокурора Романової Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Тростянецька лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тростянецької селищної ради Гайсинського району вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів: Комунальне некомерційне підприємство «Тростянецька лікарня» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , грошові кошти у сумі 45071 грн 35 коп. (сорок п`ять тисяч сімдесят одна гривня 35 коп.), витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , з яких: на користь держави в особі Національної служби здоров`я України 43757,30 грн для перерахування до Державного бюджету; на користь держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 1314 грн 05 коп.; судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 04.11.2025 ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від призначеного основного покарання ОСОБА_1 звільнено з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Зазначене рішення 05.12.2025 набрало законної сили.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 26.06.2025 приблизно о 07.40 год у с-щі Тростянець Гайсинського району, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21061» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Соборна, зі сторони с. Северинівка Гайсинського району, проїжджаючи пряму ділянку автодороги, яка поділена на смуги руху горизонтальною розміткою 1.1 ПДР (вузька суцільна лінія), в порушення вимог п. 10.1 та дорожньої горизонтальної розмітки п. 1.1 ПДР, переїхав суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із мотоциклом марки «Forte FT125-RX», з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі руху. У результаті ДТП потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток правої гомілки в середній третині зі значним зміщенням уламків, закритого перелому лівої променевої кістки в нижній третині, забійних ран волосяної частини голови, на яких проводилось хірургічне втручання. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеня та тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент заподіяння.

До окружної прокуратури 23.02.2026 за вих. № 86 надійшов лист від комунального некомерційного підприємства «Тростянецька лікарня» (далі КНП «Тростянецька лікарня») про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , який є потерпілим від кримінального правопорушення, знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Тростянецька лікарня» з 26.06.2025 по 16.07.2025.

Згідно з довідкою-калькуляцією відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого та розрахунків вартості 1 ліжко-дня на утримання лікарні, складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545, витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 здійснювалися за рахунок коштів Національної служби здоров`я України (далі НСЗУ) та коштів місцевого бюджету. Загальна вартість лікування останнього (20 ліжко-днів) становить 45071,35 грн, з них: за рахунок коштів НСЗУ 43757,30 грн, кошти місцевого бюджету 1314,05 грн.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Оскільки фінансування КНП «Тростянецька лікарня» здійснюється за рахунок державного та місцевого бюджетів, відсутність відшкодування коштів, витрачених даною лікарнею, є порушенням прав Тростянецької селищної ради і НЗСУ та завдає суттєвої шкоди інтересам держави.

Між НЗСУ та КНП «Тростянецька лікарня» у 2025 році укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0675-Е125-Р000.

Оскільки, ні Тростянецька селищна рада, ні НЗСУ не подали до суду позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, тому витрати на користь лікувального закладу, у зв`язку з лікуванням потерпілого від злочину ОСОБА_2 у сумі 45071 грн 35 коп., не відшкодовані.

Неповернення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, негативно впливає на фінансування витрат на лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій.

Пред`являючи позов в інтересах Тростянецької селищної ради та НЗСУ, прокурором переслідується мета відшкодування коштів, витрачених лікарнею на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, неповернення яких свідчить про порушення державних інтересів.

Гайсинською окружною прокуратурою на виконання вимог п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Тростянецьку селищну раду та НЗСУ про представництво інтересів держави в їх особі та про звернення з позовною заявою до Тростянецького районного суду Вінницької області.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Учасники справи про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Під час судового розгляду представник позивача - керівника Гайсинської окружної прокуратури прокурор Романова Л. М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просила задовольнити позов та стягнути кошти понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про повне визнання позовних вимог, просив вирішити питання про відшкодування судових витрат з урахуванням ст. 141 ЦПК України та про розгляд справи без його участі.

Представник позивача Національної служби здоров`я України, в судове засідання не прибув, однак подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, позов підтримує у повному обсязі.

Представник Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до суду не прибув, однак від них надійшло клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів КНП «Тростянецька лікарня» подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та висловився про підтримання позовних вимог.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року у справі №147/1416/25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Вирок набрав законної сили 05 грудня 2025 року (а.с. 18-21).

Зокрема, під час судового розгляду встановлено, що 26.06.2025 приблизно о 07.40 год у с-щі Тростянець Гайсинського району, ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21061» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Соборна, зі сторони с. Северинівка Гайсинського району, проїжджаючи пряму ділянку автодороги, яка поділена на смуги руху горизонтальною розміткою 1.1 ПДР (вузька суцільна лінія), в порушення вимог п. 10.1 та дорожньої горизонтальної розмітки п. 1.1 ПДР, переїхав суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із мотоциклом марки «Forte FT125-RX», з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі руху. У результаті ДТП потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у виді відкритого перелому обох кісток правої гомілки в середній третині зі значним зміщенням уламків, закритого перелому лівої променевої кістки в нижній третині, забійних ран волосяної частини голови, на яких проводилось хірургічне втручання. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеня та тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, даним вироком підтверджується факт вчинення відповідачем ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку зі спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 та подальшим лікуванням останнього.

У результаті отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Тростянецька лікарня» з 26.06.2025 по 16.07.2025, що підтверджується відповіддю вказаного закладу охорони здоров`я на запит від 23.02.2026 №86 (а.с.24-25).

Згідно із розрахунком, наданим КНП «Тростянецька лікарня», загальна сума коштів, витрачених установою охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 за період з 26.06.2025 по 16.07.2025 склала 45071,35 грн, джерелом походження коштів є кошти місцевого бюджету Тростянецької селищної ради, в сумі 1034,05 грн, та Національної служби здоров`я України (далі - НСЗУ), в сумі 43757,30 грн (а.с. 26).

Відповідачем у добровільному порядку вартість витрат на лікування ОСОБА_2 не відшкодована, тому є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення у сумі 45071,35 грн грн.

Листом від 26.02.2026 №02.51/3-589ВИХ-26, окружною прокуратурою повідомлено Тростянецьку селищну раду Гайсинського району Вінницької області про виявлені порушення інтересів територіальної громади щодо витрат місцевих коштів, необхідність їх відшкодування та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави (а.с. 27-28).

Відповідно до інформації Тростянецької селищної ради висвітленої в листі за № 02-15/372 від 05.03.2026 вбачається, що остання самостійно не вживала заходів представницького характеру про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 та не заперечує проти звернення Гайсинської окружної прокуратури з відповідним позовом в її інтересах (а.с. 29).

Листом від від 26.02.2026 №02.51/3-588ВИХ-26 окружною прокуратурою повідомлено Національну службу здоров`я України про виявлені порушення інтересів держави щодо витрат бюджетних коштів, необхідність їх відшкодування та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави (а.с. 50-51).

Листом від 18.03.2026 № 7261/2-17-26, надісланим на запит окружної прокуратури, НСЗУ повідомила, що її не наділено повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Водночас, НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення (а.с. 52-53).

Також, згідно з інформацією НСЗУ від 18.03.2026 № 7261/2-17-26, надісланою на запит Гайсинської окружної прокуратури від 26.02.2026 №51/3-588вих-26, встановлено, що п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі Закон), однією з основних функцій НЗСУ, як уповноваженого органу, передбачено укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Між НЗСУ та КНП «Тростянецька лікарня» у 2025 році укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0675-Е125-Р000.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства (ч.7 ст.128 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно із ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. У відповідності до ч. 3 вказаної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року (надалі по тексту «Порядок»), згідно з яким, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно із пунктом 2 Порядку, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день здійснюється з розрахунку фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

До складу фактичних витрат лікарні включаються наступні видатки: заробітна плата працівників; нарахування на оплату праці; видатки на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, медикаментів та перев`язувальних матеріалів, продуктів харчування; оплата всіх послуг, в тому числі і комунальних; інші поточні витрати лікарні.

Кожен місяць фактичні витрати лікарні є різними, як і кількість ліжко-днів, тому і сума вартості за один ліжко-день кожного місяця є змінюваною величиною.

Згідно з п.4 Порядку, стягнуті у встановленому порядку кошти, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до п.3 Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану протиправними діями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Згідно із ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1101 (далі - Положення), Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Національна служба здоров`я України, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Держава гарантує повну оплату, згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України, надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»).

Пунктом 5 частини 1 ст. 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», однією з основних функцій НСЗУ, як Уповноваженого органу передбачено укладання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Як зазначалось вище, згідно з інформацією НСЗУ, у 2025 році між Службою та КНП «Тростянецька лікарня» діяв договір за №0675-Е125-Р000 про медичне обслуговування за програмою медичних гарантій.

Послуги КНП «Тростянецька лікарня», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з матеріалами справи, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні, оскільки Національна служба здоров`я України витратила бюджетні кошти при наданні медичних послуг, пов`язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 , витрачені на лікування потерпілого грошові кошти необхідно стягнути з відповідача та зарахувати до Державного бюджету України в розмірі 43757,30 грн. Окрім того, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1314,05 грн джерелом походження яких є кошти місцевого бюджету Тростянецької селищної ради необхідно стягнути з відповідача та зарахувати до відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Статуту КНП «Тростянецька лікарня», затвердженого рішенням 89 сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання від 19.11.2024 № 1082 (далі Статут), підприємство створене на базі комунального майна, що знаходиться у власності Тростянецької селищної територіальної громади (а.с. 30-49).

КНП «Тростянецька лікарня» є комунальною власністю Тростянецької селищної територіальної громади, управління яким здійснює Тростянецька селищна рада (Засновник).

Відповідно до п. 4.5 Статуту, джерелами формування майна та коштів Підприємства є, зокрема, кошти селищного бюджету; кошти, отримані за договором про закупівлю медичних послуг з місцевих бюджетів, доходи, одержані від надання медичних послуг на платній основі за рахунок інших джерел фінансування.

Виходячи із наведеного вище, грошові кошти, які витрачено КНП «Тростянецька лікарня» на лікування потерпілого від злочину, є власністю територіальної громади, в особі Тростянецької селищної ради, а КНП «Тростянецька лікарня» є їх розпорядником відповідно до своєї діяльності.

Таким чином, у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Тростянецька селищна рада як власник і засновник лікарні, яка також понесла відповідні витрати на лікування потерпілого від злочину.

Ураховуючи те, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування шляхом надання місцевим бюджетам із Державного бюджету трансфертів у виді субвенцій з метою формування місцевого бюджету, необхідного для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб у разі, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів недостатньо, а також те, що КНП «Тростянецька лікарня» також фінансується з державного бюджету Національною службою здоров`я України, зазначене несе потенційну загрозу додаткового залучення коштів із Державного бюджету для забезпечення фінансування прийнятих соціальних програм.

Тобто КНП «Тростянецька лікарня» одночасно фінансується з державного бюджету за рахунок коштів Національної служби здоров`я України та місцевого бюджету.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» зазначено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Згідно з п. 2 вказаного вище Порядку, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

В силу частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частин першої та другої статі 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Станом на день розгляду даної справи відповідачем не відшкодовано витрати понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

Відповідач позовні вимоги визнає та не заперечує проти стягнення з нього витрат на лікування потерпілого.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Під час звернення до суду прокурор був звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з чим судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави, з урахуванням вимог ст. 141, 142 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір»: стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1664,00 грн, а решту судових витрат компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 83, 89, 95, 133, 141, 189, 197 - 200, 263, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Тростянецька лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення на користь держави в особі Національної служби здоров`я України 43757,30 грн (сорок три тисячі сімсот п`ятдесят сім гривень 30 коп.), перерахувавши до Державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський район/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA978999980313080115000026011.

Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення на користь держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 1314,05 грн (одна тисяча триста чотирнадцять гривень 05 коп.), перерахувавши їх за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Він.обл./с-ще Тростянець/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA808999980314090544000002844.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1664,00 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 00 коп.), решту судових витрат компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач Гайсинська окружна прокуратура Вінницької області, код ЄДРПОУ 02909909, адреса місця знаходження: вул. Волонтерів, 15-А, м. Гайсин, Вінницька область;

позивач Національна служба здоров`я України, код ЄДРПОУ 42032422, адреса місця знаходження: просп. Степана Бандери, 19, м. Київ;

позивач Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326224, адреса місця знаходження: вул. Соборна, 77, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне некомерційне підприємство «Тростянецька лікарня», код ЄДРПОУ 01982666, адреса місця знаходження: вул. Івана Богуна, 60, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 04 червня 2026 року.

Суддя О. Г. Борейко