Рішення № 137096815, 28.05.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/478/26

Провадження №2/443/570/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіально громади села Лисків в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до територіальної громади села Лисків в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (відповідач), в якій, з урахуванням уточнення, просить:

встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лисків Стрийського району Львівської області, є дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Лисків Жидачівського району Львівської області;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право на частину земельної частки (паю) на території Зарічненської сільської ради, площею 1,39 умовних кадастрових гектари, згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №2702 від 23.04.1997.

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача по материній лінії ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, увійшло право на земельну частку (пай) площею 1,39 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Зарічненської сільської ради, належне померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №2702 від 23.04.1997. Оскільки заповіту ОСОБА_4 не залишала, то спадкування відбулося за законом. Після смерті ОСОБА_4 її дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_5 фактично прийняли спадщину порівну, вступивши в управління та володіння спадковим майном, однак юридично спадщину не оформляли. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, увійшло право на частину зазначеної земельної частку (паю), що вона фактично успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_4 , однак юридично не оформила своїх спадкових прав. Позивач звернувся у Жидачівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , внаслідок чого нотаріусом заведено спадкову справу. 02.03.2026 позивач звернувся в Жидачівську державну нотаріальну контору з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , однак нотаріус відмовив, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай) на території Зарічненської сільської ради, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої до частки у спадщині була ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав, а також відсутні документи, що підтверджують родинний зв`язок між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Позивач позов підтримали повністю.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини та мотиви.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про виклик свідків (а.с.29), клопотання про витребування доказів (а.с.30), заява про проведення підготовчого засідання за відсутності його та позивача і призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.48).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 12.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.23-24).

Ухвалою підготовчого засідання від 03.04.2026 витребувано докази та оголошено перерву у підготовчому засіданні (а.с.31-32).

Ухвалою підготовчого засідання від 24.04.2026 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.49).

Позиція суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його матір`ю є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27.02.1967 (а.с.11).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Лисків Жидачівського району Львівської області, про що свідчить свідоцтво про смерть від 24.11.1997 (а.с.12).

Згідно з довідкою Журавненської селищної ради № 215 від 30.04.2025 ОСОБА_4 до дня смерті та на день смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . В Зарічненській сільській раді від померлої ОСОБА_4 заповіт не посвідчувався. Померла ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована в будинку по АДРЕСА_1 з сімєю ОСОБА_3 дочка, ОСОБА_5 син, ОСОБА_1 онук (а.с.13).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 84399729 від 05.03.2026 встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилися та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.14).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Журавно Стрийського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.09.2024 (а.с.15).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 8439975 від 05.03.2026 встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилася та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.16).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лисків Стрийського району Львівської області, про що свідчить свідоцтво про смерть від 23.05.2024 (а.с.17).

Відповідно до довідки відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 04.12.2025 № 2661/15-25 за ОСОБА_4 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 1,39 в умовних кадастрових гектарів на території Зарічненської сільської ради. Сертифікат серії ЛВ №2702, зареєстрований 23.04.1997 за №172 на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 14.04.1997 №230 (а.с.18).

Постановою завідувача Жидачівської ДНК від 02.03.2026 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) на території Зарічненської сільської ради, що належала померлій і є спадковим майном, а також відсутні документи, що підтверджують родинний зв`язок між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.20).

Відповідно до матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини 17.09.2024 звернувся син спадкодавці ОСОБА_1 . 09.09.2015 ОСОБА_3 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла синові ОСОБА_1 (а.с.37-47).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 , з його згоди, надав суду показання, за змістом яких ОСОБА_4 є його бабусею по лінії матері. Вона і матір працювали в колгоспі. ОСОБА_5 його дядько і рідний брат матері. Проживав разом з ними, був одинокий, дітей не мав. Він займався похороном матері. У бабці було лише двоє дітей і вони всі разом проживали у с. Лисків.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала суду показання, за змістом яких позивач є родичем по чоловікові. Вони приїжджали в с. Лисків до позивача. Бабусю позивача звали ОСОБА_7 . Проживала баба разом з позивачем в одній хаті у с. Лисків. Маму позивача звали ОСОБА_8 і вона була дочкою ОСОБА_9 , в якої був ще син ОСОБА_10 . Сім`ї у нього не було і вони всі разом жили у с. Лисків.

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю підтвердження родинних зв`язків між бабою та її дочкою, що унеможливлює юридичне оформлення позивачем спадщини після смерті матері у позасудовому порядку.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на майно у порядку спадкування за заповітом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд.

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пунктах 1, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, згідно з приписами частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом частини 1 статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Так, згідно з приписами частини 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також, судом враховано положення статей 1216, 1218, 1220, 1225, 1233, 1258, 1296 ЦК України, які визначають поняття спадкування, склад спадщини, відкриття спадщини, спадкування права на земельну ділянку, поняття заповіту, черговість спадкування за законом та право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Щодо наявності підстав для встановлення факту родинних відносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лисків Стрийського району Львівської області є дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Лисків Жидачівського району Львівської області. Ця обставина повністю підтверджується письмовими доказами та показаннями свідків, які узгоджуються між собою та доповнюють один одного. Так, довідкою Журавненської селищної ради № 215 від 30.04.2025 стверджується, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 . Показаннями свідків також засвідчено цю обставину. При цьому, ці показання є послідовними та логічними і не містять суперечностей щодо предмета доказування.

Суд зазначає, що встановлення вказаного вище факту породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації ним права на спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Щодо наявності підстав для визнання за позивачем права на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини (день її смерті) належало право на частину земельної частки (паю) розміром 1,39 в умовних кадастрових гектарах на території Зарічненської сільської ради відповідно до сертифіката серії ЛВ №2702, зареєстрованого 23.04.1997 за №172, яке вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_4 . Реєстрація згаданого права відбулася на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 14.04.1997 № 230.

За життя ОСОБА_3 зробила особисте розпорядження, яким все своє майно заповіла сину ОСОБА_1 . Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до складу якої входили належні їй права та обов`язки, які не припинилися внаслідок її смерті, зокрема і право на частину зазначено земельної частки (паю).

З огляду на час смерті ОСОБА_3 спадкування відбулося за правилами, встановленими ЦК України. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, визначеним у заповіті та таким, що прийняв спадщину у встановленому законом порядку, оскільки у визначений Цивільним кодексом України строк подав до нотаріуса відповідну заяву про прийняття спадщини. Фактичних даних на підтвердження наявності інших спадкоємців, які б претендували на спадщину в силу вимог закону (зокрема на обов`язкову частку) матеріали справи не містять.

Наведені обставини дозволяють суду виснувати, що ОСОБА_1 має обґрунтоване право на згадану частину земельної частки (паю), яке набув у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак позбавлений можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи наведене у сукупності, зважаючи на невизнання особистого майнового права позивача та належну обґрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1233, 1235, 1236, 1268, 1296 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до територіально громади села Лисків в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, с-ще Журавно, площа С. Бандери, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04374890) про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лисків Стрийського району Львівської області, є дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Лисків Жидачівського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на частину земельної частки (паю) розміром 1,39 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Зарічненської сільської ради, згідно з сертифікатом серії ЛВ № 2702, зареєстрованого 23.04.1997 за № 172, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 14.04.1997 № 230.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 04 червня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів