Рішення № 137096787, 27.05.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2895/26

Провадження №2/442/1519/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", в інтересах якого діє представник - адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Товариство звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором.

Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернувся до суду з вищезгаданим позовом, на підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 30.09.2023 між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту №39947-09/2023, відповідно до якого товариство надало останньому кредитні кошти в розмірі 3000 грн. строком на 360 днів із процентною ставкою - 2,50%. Вказаний договір укладено в електронному вигляді шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ "Аванс Кредит" свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначеними умовами кредитного договору. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванс Кредит" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" уклали договір факторингу №29032024 від 29.03.2024, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ "Аванс Кредит", включно і до відповідача. Після укладення договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" направлена досудова вимога про погашення кредитної заборгованості. Відповідач не виконав свої зобов`язання передбачені умовами кредитного договору як повернення отриманих коштів та сплачу відсотків за користування кредитом. Зважаючи на вказане, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №39947-09/2023 від 30.09.2023 в загальному розмірі 30000 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до вимогст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві доводи позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріалами справи встановлено, що 30.09.2023 між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту №39947-09/2023.

Відповідно до п.п. 1.1.-1.4.1 договору товариство надало останньому кредитні кошти в розмірі 3000 грн. Строк кредиту 360 днів, процентна ставка 2,50 % в день.

Відповідно до додатку №1 до договору - Графіку платежів загальна вартість кредиту складає 30000 грн.

Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту.

Згідно з листом ТОВ "УПР" від 30.06.2025 кошти в розмірі 3000 грн успішно перераховано на платіжну картку відповідача 30.09.2023.

Відповідно до листа Акціонерного товариства "Акцент-Банк" від 12.05.2026 на рахунок відповідача зараховано 3000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 30.09.2023.

Як вбачається з розрахунку заборгованості первісного кредитора борг станом на 29.03.2024 складає 16650 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванс Кредит" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" уклали Договір факторингу №29032024 від 29.03.2024.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №39947-09/2023 від 30.09.2023 складає 16650 грн.

29.03.2024 між товариствами підписано Акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024.

Відповідно до платіжної інструкції від 01.04.2024 за №775 позивач сплатив первісному кредитору 5158898,63 грн як плату за відступлення права вимоги відповідно до вищезгаданого договору факторингу.

Відповідачу направлялася також досудова вимога позивача від 10.04.2026.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 23.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 має перед ТОВ ФК «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором №39947-09/2023 від 30.09.2023 у сумі 30000 грн., з яких заборгованість по сумі кредиту 3000 грн.; заборгованість по відсотках 27000 грн.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ізст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.610,612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. ст.5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене вище, слід дійти висновку, що укладений між сторонами договір, є укладеним з додержанням письмової форми, визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію», та підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному Законом та договором.

Як передбачено ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживав, що є підставою для стягнення з нього основного боргу за договором про надання фінансового кредиту №39947-09/2023 від 30.09.2023 у сумі 3000 грн.

Щодо заявлених позивачем відсотків у розмірі 27000 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вищезазначену статтю було доповнено частиною п`ятою згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023.

При цьому, вищезазначеним Законом Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» також було доповнено пунктом 17, відповідно до якого: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %».

Отже, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно), протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно), з 21.08.2024 включно та надалі 1%.

Вищезазначений Закон набрав чинності 24.12.2023, а договір про надання споживчого кредиту укладений 30.09.2023.

Зважаючи на вищенаведене, перерахувавши суму відсотків в межах строку кредитування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми відсотків підлягають до часткового задоволення, а саме в загальному розмірі 21870 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду на суму 2662,40 грн.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст. 133 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» подав договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, Акт надання послуг №1306 від 10.04.2026 на суму 8000 грн, детальний опис надання послуг від 10.04.2026.

Однак, суд вважає заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн неспівмірними з розглядом даної справи, яка розглянута у спрощеному провадженні, та зважаючи на вимоги розумності і справедливості, часткове задоволення позовних вимог, вважає за доцільне стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029; код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №39947-09/2023 від 30.09.2023 у розмірі 24870 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень, в тому числі: 3000 (три тисячі) гривень тіло кредиту, 21870 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят) гривень відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03.06.2026.

Суддя М.М. Грицай