Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/359/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Хасанової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Гливи В.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Смєхнова В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача адвокат Смєхнов В.А. 09.02.2026 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 709043 від 07.10.2026, винесену поліцейським офіцером громади ВП № 1 Бориспільського РУП ГУ НП у Київській області Романенком В.Д. про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, а справу провадженням закрити.
Поряд з цим, просив поновити строк звернення до суду із вказаним позовом, посилаючись на поважність причин його пропуску.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.01.2026 відповідачем було винесено оскаржувану постанову, якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн за те, що ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом ІЖ Планета 5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії та не мав свідоцтва про реєстрацію ТЗ та поліса цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п.2.1а, 2.1б, 2.13 ПДР. Адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП об`єднано та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, винесеною за відсутності належних, доказів, які підтверджують факт його неправомірних дій для притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 25.02.2026 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом. Відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судове засідання на 13.03.2026 о 15:30.
11.03.2026 до суду від представника позивача Смєхнова В.А. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зазначив, що 07.01.2026 під час складання протоколу та фіксації події на бодікамеру № 861505 поліцейським Романенком В.Д. порушено вимоги Інструкції по експлуатації бодікамери, а саме: фіксація розпочата не з самого моменту виявлення правопорушення, а значно пізніше, оскільки на відеозаписах відсутня фіксація керування ОСОБА_1 мотоциклом; відеозапис не є безперервним, а складається з трьох окремих відеофайлів; на відео з бодікамери не зафіксовано номерний знак мотоцикла. Зазначені порушення під час фіксації на технічних пристрій (відеореєстратор) не дають можливості в повній мірі встановити обставини справи для всебічного її розгляду. Просив скасувати оскаржувану постанову. До пояснень додав відповідні письмові докази.
13.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ГУ НП в Київській області Оверчук О.М., в якому вона зазначила, що 07.01.2026 на місці події ОСОБА_1 не зміг обґрунтовано пояснити, чому він керував транспортним засобом, не маючи права керування ним, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП. Вважає, що невизнання ОСОБА_1 своєї вини є способом уникнення ним адміністративної відповідальності. За таких обставин просила залишити позов без задоволення, відмовивши в задоволенні позовних вимог. До відзиву додала копію постанови серії ББА № 709043 від 07.01.2026, копію пояснень ОСОБА_2
13.03.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача - адвокат Смєхнов В.А. зазначив, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не надано.
13.03.2026 представником ГУ НП в Київській області Оверчук О.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим судове засідання відкладено до 09.04.2026 до 15:30.
16.03.2026 представником ГУ НП в Київській області Оверчук О.М. до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника ГУ НП в Київській області.
06.04.2026 до суду надійшла заява від представника ГУ НП в Київській області Жеребят`єва Д.С. про заперечення проти позовних вимог.
09.04.2026 судове засідання не відбулося в зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду. Розгляд справи відкладено до 25.05.2026 о 15:30.
25.05.2026 до суду від представника позивача Смєхнова В.А. надійшли додаткові пояснення № 2, в яких останній зазначив, що відповідно до листа ВП № 1 Бориспільського РУП в Київській області за № 61468-2026 від 13.03.2026 за поліцейським, який виносив оскаржувану постанову, закріплені пункти обслуговування, які входять до Циблівської територіальної громади. Проте, с. Велика Каратуль не входить в цей перелік, а тому необхідність перебування поліцейського Романенка В.Д. у зазначеному селі не підтверджена. За таких обставин, просив постанову скасувати, а справу провадженням закрити.
В судовому засіданні 25.05.2026 позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Пояснив, що 07.01.2026 його батько прийшов додому та сказав, щоб вони з братом забрали мотоцикла, який залишився в кінці їхньої вулиці, оскільки в ньому була несправна паливна система. Коли позивач з братом, прибувши до мотоцикла, почали котити його, в цей час під`їхали працівники поліції, запитали, чому вони котять мотоцикл, позивач їм все пояснив. Потім йому сказали показати документи, але оскільки з собою їх в позивача не було, він пішов додому за документами. Назад прийшов разом з батьком, вони пояснили все працівникам поліції, наголосили, що ОСОБА_1 не керував мотоциклом, проте, вони склали на позивача протокол і винесли оскаржувану постанову. Після чого всі розійшлися. З постановою позивач не погодився.
Представник позивача Смєхнов В.А. в судовому засіданні, узагальнюючи підстави скасування оскаржуваної постанови відзначив, що факт керування мотоциклом Остапенком Даниїлом не зафіксований, інші докази, які б підтверджували даний факт у справі відсутні; під час винесення постанови позивач просив залучити захисника, однак поліцейський таке прохання проігнорував та провів розгляд справи, не забезпечивши позивача адвокатом; поліцейський офіцер громади ВП № 1 Бориспільського РУП ГУ НП у Київській області Романенко В.Д. не мав повноважень розглядати справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки с.Велика Каратуль не належить до його територіальної юрисдикції, яка обмежується територією Циблівської сільської територіальної громади, до якої не входить означений населений пункт; до того ж, закон взагалі не наділяє повноваженнями поліцейського офіцера громади розглядати справи про адміністративні правопорушення; під час розгляду справи, ОСОБА_1 не погоджувався з обставинами, зазначеними у постанові поліцейським та заперечував свою винуватість у вчиненні адміністративним правопорушенням, оскільки мотоциклом не керував, однак всупереч вимог КУпАП протокол про адміністративне правопорушення поліцейським складено не було.
Відділ поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, з`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, керуючись наступним.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Поліцейським офіцером громади ВП № 1 Бориспільського РУП ГУ НП у Київській області Романенком В.Д.було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, серії ББА № 709043 від 07.01.2026, відповідно до якої на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн за те, що він 07.01.2026 близько 12:20 в с. Велика Каратуль по вул. Луговій, 7, керуючи транспортним засобом ІЖ-Планета, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не мав права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії та не мав свідоцтва про реєстрацію ТЗ та поліса цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п.2.1а, 2.1б, 2.13 ПДР, та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Частинами першою та другою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Отже, перш за все, під час вирішення питання щодо винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за означеними частинами статей, встановленню підлягає факт керування нею транспортним засобом.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Свідок ОСОБА_3 в суді пояснив, що 07.01.2026 він виїхав на мотоциклі і по дорозі поламався. Залишивши мотоцикл на дорозі, він прийшов додому та попросив синів, щоб вони разом прикотили його додому. Сам докотити мотоцикл він не міг, оскільки у нього проблеми із суглобами, йому дуже боляче котити важкий мотоцикл. Через деякий час, повернувся додому син ОСОБА_4 і сказав, що потрібні документи на мотоцикл, оскільки їх зупинила поліція. Разом з сином, вони вийшли до мотоцикла, де поліцейські, стверджуючи, що Данииїл керував мотоциклом, винесли щодо нього постанову.
Переглянутим судом відео встановлено, що, факт зупинки мотоцикла під керуванням ОСОБА_1 на ньому не зафіксовано. Мотоцикл, яким, за твердженням ініціатора складення протоколу керував ОСОБА_1 , розташований під двором будинку на АДРЕСА_1 з виключеним двигуном. Після винесення постанови щодо ОСОБА_1 , мотоцикл залишився на тому ж місці, а ні позивач, а ні свідок, який є його власником спроб включити двигун та повернутися додому не вчиняли, повернулися додому пішки.
Версія подій, викладена позивачем ОСОБА_1 щодо того, що він мотоциклом не керував, повністю узгоджується із зафіксованими на відео подіями та показаннями свідка ОСОБА_3 .
Жодних доказів, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 у зазначеній у винесеній щодо нього постанові, та спростовують версію подій позивача, у матеріалах справи не міститься та відповідачем на адресу суду не скеровано.
Крім того, з повідомлення начальника ВП №1 Бориспільського РУП НП в Київській області від 13.03.2026 вбачається, що за поліцейським офіцером громади Романенком В.Д. закріплені населені пункти обслуговування, які входять до Циблівської сільської окремої територіальної громади, а саме: с. Циблі, Циблі-1, с. Хоцьки, урочище «Козинській горби».
Отже, село Велика Каратуль, де виявлено факт порушення правил дорожнього руху позивачем та відбувся розгляд справи щодо ОСОБА_1 , перебуває поза межами територіальної юрисдикції офіцера громади Романенка В.Д.
Підтвердження повноважень офіцера громади ОСОБА_2 поза межами закріплених за ним населених пунктів, жоден з відповідачів суду не надав.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
А отже, обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що відповідач не довів правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень слід стягнути понесені ним судові витрати у виді сплаченого судового збору при зверненні з позовом до суду.
Керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. 9, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, ст. 289, ч. 1 ст. 293 КУпАП, ст. ст. 9, 72, 73, 74, 77, 229, 242, 243 -246, 286 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову ББА № 709043 від 07.01.2026 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління Національної поліції в Київській області суму судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Київській області, місцезнаходження: вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108616.
Відділ поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, місцезнаходження: вул. Магдебурзького права, 25-а, м. Переяслав, Київська область, 08400.
Суддя В.В. Хасанова
Судове рішення № 137096077, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 02.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/359/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: