Ухвала суду № 137095070, 02.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 646/7384/25

Провадження №2/522/8346/26

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

02 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Науменко А.В. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 11.11.2025 року матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова.

Заочним рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова від 12.03.2026, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», заборгованість за кредитним договором № № 3349407892-619734 від 18.02.2022 в розмірі 20869 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 80 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 20.04.2026, заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Котова Вероніка Сергіївна, про перегляд заочного рішення від 12.03.2026 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Заочне рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року по справі № 645/7384/25, провадження № 2/645/1333/26 - скасовано.

21.04.2026, на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Котова Вероніка Сергіївна, про передачу справи за підсудністю, посилаючись на те, що з 25 квітня 2024 року відповідач має статус внутрішньо переміщеної особи та фактично проживає в м. Одеса, що підтверджується довідкою від 25.04.2024 р. №5105-5003257658 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 27.04.2026 року матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, оскільки, як вбачається з копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5105-5003257658, доданої до матеріалів справи, місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси.

22.05.2026 року матеріали цивільної справи надійшли поштою до Приморського районного суду м. Одеси.

Відповідно, до протоколу автоматизованого розподілу судової справи вказаний позов надійшов у провадження судді Науменко А.В.

Дослідивши матеріали позову, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суддя дійшов до наступних висновків.

У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Фраза «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Цей орган має бути встановлений законом - суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «суд» має завжди бути «встановленим законом». Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів, адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб.

Отже, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Тобто, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Підстава для передачі даної справи до Приморського районного суду м. Одеси є адреса: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 8, кв. 603, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5105-5003257658 від 25.04.2024.

Разом з тим, згідно відповіді № 2796478 від 27.05.2026 року з Єдиної інформації системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був документований довідкою внутрішньо-переміщеної особи № 5105-5003257658, виданою 25.04.2024 року, згідно якої фактичним місцем перебування відповідача було: АДРЕСА_1 , однак термін дії довідки закінчився. Потім ОСОБА_1 був документований довідкою внутрішньо-переміщеної особи № 5117-7002139950, виданою 09.10.2024 року, згідно якої фактичним місцем перебування відповідача було: АДРЕСА_2 , термін дії довідки закінчився. Також 09.10.2024, ОСОБА_1 , згідно довідки внутрішньо-переміщеної особи № 5117-5003483229 був знятий з обліку зі статусом «вибув в інший район».

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Отже, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача невідомо, адреса - АДРЕСА_2 , як остання відома адреса місця проживання відповідача перебуває на території, на яку не поширюється юрисдикція Приморського районного суду міста Одеси, що відповідно до вимог ч. 9 ст. 187 ЦПК України, є підставою для надіслання справи за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Слід також зауважити, що в силу ст. 378 ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет позову, враховуючи відомості про останнє відоме місце проживання відповідача, суд вважає за необхідне передати цивільну справу за підсудністю до Березівського районного суду Одеської області, до територіальної юрисдикції якого вона належить.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 258-260, 354 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати за підсудністю до Березівського районного суду Одеської області (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Миру, буд., 17).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її підписання.

Суддя А.В. Науменко

02.06.26