Постанова № 137094752, 03.06.2026, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/2063/25

Провадження № 3/273/35/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Баранівка

Суддя Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіна Д.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , який проживає в АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляд Баранівського районного суду Житомирської області від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, надійшли матеріали (протокол серії ЕПР1 № 522479 від 24.11.2025 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Грабовський Д.О. у судовому засіданні підтримав подане раніше клопотання про закриття адміністративного провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні підстави для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, не зафіксовано показники Драгера «0», не запропоновано пройти огляд у медичному закладі. Після проведення огляду ОСОБА_1 не було повідомлено з якою метою проводився огляд та наслідки такого огляду. Тобто, на думку захисника, працівник поліції умисно ввів в оману ОСОБА_1 щодо правових наслідків. В матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, де відсутній підпис працівника поліції, який його складав.

Також, захисник стверджує, що поліцейські не зафіксували рух автомобіля, а змусили його здійснити рух за вказівкою, після чого це було використано як підстава для складання протоколу.

У судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 пояснив, що склали протокол на ОСОБА_1 за керування в стані алкогольного сп`яніння. Причиною зупинки ОСОБА_1 було те, що він їхав поза населеним пунктом без ближнього світла фар, також на запитання чи керував він транспортним засобом з непристебнутим паском безпеки, ОСОБА_1 підтвердив, що під час руху був не пристебнутий паском безпеки. У процесі розмови в ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. При проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів прилад показав 1, 54 %, ОСОБА_1 побачив результат тесту, проте сказав «три нулі». ОСОБА_1 достеменно бачив результат приладу Драгер, на зір не жалівся. В подальшому вказав, що буду складати постанову за керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки, за керування транспортним засобом без ближнього світла фар попередження. Не пам`ятає чи вказував про складання протколу за водіння в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 усвідомлював, що пив та керував в нетверезому стані. Ознаки сп`яніння називав, на що ОСОБА_1 вказав, що пив вчора і сьогодні. Чи направлявся відеозапис, де зафіксовано рух транспортного засобу, йому не відомо.

Суд, заслухавши захисника, працівника поліції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так судом встановлено, що 24.11.2025 року о 15 год. 29 хв. у с. Явне автодорога в сторону с. Тартак водій ОСОБА_1 керував автомобілем Нісан Кашкай д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер 6820, результат огляду позитивний 1,54 проміле. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9а ПДР. Такі дії ОСОБА_1 попередньо кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначене підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії: ЕПР1 № 522479 від 24.11.2025 року, де зазначено особу водія, час, обставини вчинення адміністративного правопорушення, про відеофіксацію події;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП Баранівська лікарня для проходження відповідного огляду;

- тестом «Драгер» №726;

- відеозаписами.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Відповідно до вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд дійшов переконливого висновку про те, що вина ОСОБА_1 в порушенні вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, долучений до матеріалів справи відеозапис відображає повною мірою подію адміністративного правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі дослідженого відеозапису, судом встановлено наявність обов`язкових умов притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП: керування транспортним засобом, а також проведення огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, з позитивним результатом 1,54 проміле.

При цьому, судом не встановлено підстав для закриття провадження у справі.

Суд звертає увагу також на той факт, що предметом розгляду суду у цій справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння водія. Законність підстави зупинки транспортного засобу, як передумови наявності підстав для огляду, не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП і дії поліції щодо законності підстав зупинки можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному, з наданням суду відповідних доказів.

Твердження захисника про те, що працівниками поліції не зафіксовано показники Драгера «0», не запропоновано пройти огляд у медичному закладі, після проведення огляду ОСОБА_1 не було повідомлено з якою метою проводився огляд та наслідки такого огляду, а також те, що поліцейські не зафіксували рух автомобіля, а змусили його здійснити рух за вказівкою, після чого це було використано як підстава для складання протоколу спростовуються наявними у матеріалах доказами, зокрема, відеозаписами.

Із долучених до матеріалів справи відеозаписів чітко вбачається, щшо саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Він пройшов огляд на стан сп`яніння добровільно, був ознайомлений з результатом, намагався домовитися з працівниками поліції про уникнення від відповідальності, фактично визнав, що вживав алкоголні напої перед тим, як сісти за кермо.

Інші наведені захисником доводи є формальними та не спростовують фактичних обставин вчиненого правопорушення та самого керування транспортним засобом у стані алкоголного сп`яніння, тому суд розцінює їх як позицію захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення від відповідальності.

Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 40-1, 130, 251, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 /сімнадцять тисяч/ грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік. (Отримувач: ГУК у Житомирській області/Житомирська область/21081300, код отримувача: 37976485, номер рахунку: UA 368999980313060149000006001, код класифікації доходів: 21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору. (Отримувач коштів ГУК у Житомирській області/ТГ м Баранівка/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 708999980313181206000006713, код класифікації доходів бюджету 22030101).

У разі несплати порушником штрафу не пізніш як через 15днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягується штраф у подвійному розмірі та витрати на облік адміністративних правопорушень, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі несплати порушником штрафу не пізніш як через 15днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягується штраф у подвійному розмірі та витрати на облік адміністративних правопорушень, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області.

Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку зупиняється до розгляду апеляційної скарги.

Суддя Бєлкіна Д.С.