Рішення № 137094605, 19.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 759/27107/25

Провадження № 2/761/10013/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участі секретаря: Сідого В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом.

Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 2950508 від 27.11.2019 у розмірі 32055,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2950508. 10.06.2025 було укладено Договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», та у подальшому було відступлено ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором про надання кредиту № 2950508. Загальний розмір заборгованості за Договором про надання кредиту № 2950508 від 27.11.2019 становить 32055,00 грн. Відповідач заборгованість за кредитом не сплачує, у зв`язку з чим, позивач звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.01.2026 вказану позовну заяву направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

У березні 2026 року дана позовна заява надійшла за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу вирішено передати на розгляд судді Саадулаєву А.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05.05.2026 від відповідача надійшов відзив, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що розрахунок заборгованості необґрунтований. Також просила застосувати строки позовної давності. Крім цього просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в позовній заяві позивач просить справу розглядати за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином (має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»).

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 27.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2950508, згідно якого, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

10.06.2025 було укладено Договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», та у подальшому було відступлено ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором про надання кредиту № 2950508.

Як вбачається з розрахунку, загальний розмір заборгованості за Договором про надання кредиту № 2950508 від 27.11.2019, становить 32055,00 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн;

- заборгованість за відсотками - 27055,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконала.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів.

При цьому, відповідач у відзиві зазначає, що розмір заборгованості є необґрунтованим та завищеним, але на підтвердження своїх доводів не надає жодного контрозрахунку, а тому суд, перевіривши розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру заборгованості, вважає, що останній відповідає вимогам чинного законодавства, а тому визнається обґрунтованим.

Також, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні застосування строків позовної давності, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України)

Починаючи з 02.04.2020 (дата набрання винності Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», яким Цивільний кодекс України доповнено п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» наступного змісту:

«12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Дане продовження строків позовної давності діяло до 30.06.2023 (дата закінчення карантину (30.06.2023 з 24.00 годин) на підставі постанови Кабміну від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України було продовжено.

Разом з тим, починаючи з 17.03.2022 (дата набрання чинності Законом № 2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»), розділ Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 «Прикінцеві та перехідні положення» наступного змісту:

«19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява була подана ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» із дотриманням процесуальних строків та вимог чинного законодавства України, строк позовної давності щодо заявлених у позові вимог не був пропущений.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні встановлено невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а тому з останньої на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання кредиту № 2950508 від 27.11.2019 у загальному розмірі 32055,00 грн, тобто позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 259, 265, 268, 273, 280-282, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (код ЄДРПОУ 43657029), заборгованість за Договором про надання кредиту № 2950508 від 27.11.2019 у сумі 32055 (тридцять дві тисячі п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (код ЄДРПОУ 43657029) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: