Рішення № 137094363, 16.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42255/25-ц

пр. 2-5207/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерські вежі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерські вежі» (далі - позивач, ОСББ «Печерські вежі») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.09.2017 року по 01.08.2025 року в розмірі 259 095,74 грн., штрафні санкції за період з 01.09.2017 року по 01.08.2025 року в розмірі 409 283,10 грн., а також 10 025,68 грн. судових витрат, 25 000,00 грн. витрати на правову правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач є власником квартир АДРЕСА_1 , загальною площею 370,9 кв.м. Указаний будинок передано позивачу на експлуатацію та обслуговування. Відповідач отримував послуги з утримання будинку та прибудинкової території, проте, зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги у повному обсязі виконані не були, у зв`язку із чим, станом на 01.08.2025 року утворилася заборгованість за період часу з 01.09.2017 року по 01.08.2025 року у розмірі 259 095,74 грн. Також позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 119 135,21 грн., 3% річних у розмірі 25 880,00 грн, пеня - 264 267,89 грн, на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 319, 322, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних та пеню.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.09.2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСББ «Печерські вежі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.11.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2025 року відкладено розгляд справи на 11.02.2026 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2026 року відкладено розгляд справи на 16.04.2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позов відповідач не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що згідно з Протоколом ОСББ «Печерські Вежі» № 1 від 06.12.2012 року мешканці багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 провели установчі збори, на яких було прийнято рішення про створення ОСББ № 6 та затверджено назву - ОСББ «Печерські Вежі».

19.06.2013 року проведено державну реєстрацію ОСББ «Печерські Вежі», місцезнаходження зареєстровано за адресою: 01133, м. Київ, Печерський р-н, пров. Лабораторний, буд. 6, дата запису: 19.06.2013, номер запису: 10701020000050344, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ щодо ОСББ «Печерські Вежі».

22.07.2024 року мешканці багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 проведи загальні збори, результати яких оформлені Протоколом ОСББ «Печерські Вежі» № 12 від 22.07.2024 року. Пунктом 2 протоколу було встановлено внесення власниками квартир обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 11,60 грн. за один квадратний метр загальної площі приміщення/метр площі.

На підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 29.12.2016 року ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

У подальшому, відповідачем, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно змінювались дані щодо номеру квартири (поділ, об`єднання) та було уточнено квартири до 371,0 кв. м., тобто на 0,1 кв.м.

Відповідно до довідка про технічні показники від 02.03.2021 року видана ТОВ «БТІ М» на даний час, квартира АДРЕСА_1 , згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, має № 196/4 та площу 371,0 кв.м.

Відповідач, як власник квартири, в період з 01.09.2017 року по 01.08.2025 року кошти за спожиті послуги з утримання будинку та прибудинкової території не сплачує, чим порушує не тільки вимоги законодавства, а й права інших співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ОСББ «Печерські Вежі» за утримання будинку та прибудинкової території АДРЕСА_1 станом на 01.08.2025 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем за спожиті послуги з утримання будинку та прибудинкової території становить 259 095, 74 грн.

Позивач направив відповідачу претензію № 67 від 21.08.2025 року про оплату боргу за несплату обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території. Проте, претензія, на момент подання позову, залишилась без розгляду та задоволення.

Станом на 26.08.2025 року розмір штрафних санкцій становить 409 283,10 грн. та включає: 3% річних- 25 880,00 грн, пеня - 264 267,89 грн, інфляційні втрати - 119 135,21 грн.

З врахуванням вищевказаного, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 668 378,84 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Частина 5 ст. 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлює, що для накопичення коштів на ремонт неподільного та загального майна і термінового усунення збитків, що виникли в результаті аварій чи непередбачених обставин, в обов`язковому порядку створюються ремонтний та резервний фонди об`єднання. Кошти цих фондів акумулюються на рахунку об`єднання у банківських установах і використовуються виключно за цільовим призначенням.

Частка в загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт неподільного та загального майна, в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційна до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

При цьому ч. 5 ст. 24 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що невикористання власником приміщень, що йому належить або відмова від користування неподільним та загальним майном не є підставою для звільнення власника від участі в спільних витратах на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна в житловому комплексі.

Неможливість здійснення заходів з утримання будинку, через відмову відповідачів сплачувати внески до ремонтного фонду, порушує законні права та інтереси інших співвласників багатоквартирного будинку.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі не здійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Саме такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року № 3-945гс15 та від 27 січня 2016 року № 3-1028гс15.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Змістовний аналіз зазначених норм свідчить про те, що відповідачі в силу Закону є власником квартири АДРЕСА_1 , а відтак на нього покладається зобов`язання дотримуватися обов`язків для належного утримання та використання майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що у спірних правовідносинах заборгованість із платежів з утримання будинку та прибудинкової території та внесків відповідача за період з 01.09.2017 року по 01.08.2025 року в розмірі 259 095,74 грн. перед позивачем обґрунтованою.

Суд звертає увагу на те, що доказів, які б спростовували факт надання та отримання вказаних послуг щодо майна відповідача, як і доказів невірності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості відповідача, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу, суд зазначає наступне.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України, визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18), а також у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/4878/16-ц (провадження №61- 1625св18).

Доказів виконання зобов`язання відповідачем перед позивачем матеріали справи не містять.

З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі №6-49цс12, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №464/3790/16-ц (14-465цс18).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 535/757/17 (провадження № 61-30148св18) зробив аналогічний висновок щодо подібних правовідносин.

У частині 2 ст. 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Згідно із розрахунком, наданим позивачем станом на 26.08.2025 року розмір штрафних санкцій становить 409 283,10 грн. та включає: 3% річних - 25 880,00 грн., пеня - 264 267,89 грн., інфляційні втрати - 119 135,21 грн.

Суд перевіривши розрахунок позивача, вважає його вірним. При цьому суд зазначає, що позивачем в цій частині позовні вимоги за час розгляду справи в суді не збільшувалися, іншого розрахунку суду не надано.

Відповідачі жодного обґрунтованого розрахунку чи доказу на спростування розрахунку позивача суду не надали.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСББ є неприбутковою організацією і не здійснює господарської діяльності з метою отримання прибутку. ОСББ не є виконавцем житлово-комунальних послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ч. 2 ст. 2 вказаного Закону), тому постанова Кабінету Міністрів України «Про Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 року № 206 не поширюється на ОСББ.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 259 095,74 грн - основного боргу, 119 135,21 грн - інфляційний втрат, 25 880,00 грн - 3 % річних, пеня - 264 267,89 грн є обґрунтованими та доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідачів витрати на професійну правову допомогу у розмірі 25 000, 00 грн.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані представником позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, адже цей розмір має бути доведений та документально підтверджений.

За правилами ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви: копію Договору про надання правничої допомоги № АО 11/08/25-01, укладеного між ОСББ «Печерські Вежі» (далі - Клієнт) та АО «Стелларс Партнерс».

Разом з тим, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт оплати витрат на професійну правову допомогу. Так, до матеріалів справи не додано акт виконаних робіт, розрахунок витрат, квитанцію про оплату послуг адвоката, прибутковий касовий ордер, тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За частиною десятою статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У зв`язку із повним задоволенням позову про стягнення заборгованості по внескам та платежам, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі, що становить 10 025,68 грн згідно з платіжної інструкції № 2919 від 26.08.2025 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 15, 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 7, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерські вежі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерські вежі» заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 259 095 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч дев`яносто п`ять) грн. 74 коп., 119 135 (сто дев`ятнадцять тисяч сто тридцять п`ять) грн. 21 грн. - інфляційний втрат, 25 880 (двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. - 3 % річних, пеня 264 267 (двісті шістдесят чотири тисячі двісті шістдесят сім) грн. 89 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерські вежі» судовий збір у розмірі 10 025 (десять тисяч двадцять п`ять) грн. 68 грн.

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерські вежі»: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 6; код ЄДРПОУ 38800022.

Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_7 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 12.05.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ