Ухвала суду № 137094297, 02.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6535/26

Провадження №: 2-о/755/344/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

"02" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Шульга Світлана Вікторівна, про встановлення факту постійного проживання за однією адресою на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва 01.05.2026 надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Шульга Світлана Вікторівна, про встановлення факту постійного проживання за однією адресою на час відкриття спадщини, яка 07.05.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026.

29.05.2026 судом отримані відомості про зареєстроване місце проживання заявника.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.

У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із частиною 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина 2 статті 315 ЦПК України).

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18.

Звертаючись до суду із цією заявою, заявниця просить суд: встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою на час відкриття спадщини після смерті останньої.

Заявниця зазначає, що встановлення даного факту необхідно їй для вирішення питання щодо оформлення спадкових прав на майно, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

За нормою частини 3 статті 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

За правилами частин 3, 4 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У справах окремого провадження заявник ініціює справу, а заінтересовані особи мають юридичну зацікавленість, що може вплинути на їх права.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Права заінтересованих осіб перебувають у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і обумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.

В той же час, визначаючи заінтересованою особою за поданої заявою - державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори Шульгу С.В.. заявником не обґрунтовано інтерес такої особи у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявника.

У ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов`язки (постанова Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 183/4366/24).

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також сприяє повному і всебічному дослідженню всіх обставин справи.

Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути залучена до участі у справі окремого провадження, крім зазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки.

Враховуючи визначену у заяві мету факту, який просить встановити заявниця, такими особами можуть інші спадкоємці або за їх відсутності, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна. У заяві заявниця зазначила, що інші спадкоємці відсутні, однак не надала суду жодних доказів про відсутність інших спадкоємців, якими можуть бути чоловік померлої, її діти, інші брати чи сестри, про наявність або відсутність яких у заяві заявником не наведено.

Таким чином, заявниці слід усунути вказані недоліки та подати уточнену заяву із зазначенням відомостей щодо наявності інших спадкоємців та доказів в підтвердження таких обставин, а у разі необхідності, із залученням інших заінтересованих осіб до участі в справі.

В цьому аспекті слід також зазначити, що заявницею не долучено відомостей і про її звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , як і відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

За вимог пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як убачається із заяви, у переліку додатків до останньої, а саме у п.1, 7, 9-15 вказано, що до заяви додається: копія позовної заяви з додатками, копія інформаційної довідки з БТІ, копія паспорта заявника та РНОКПП, копія свідоцтва про народження заявника, копія свідоцтва про шлюб заявника, копія заповіту, копія ордеру на заселення, копія свідоцтва платника єдиного податку, копія конверта поштового листа до спадкодавиці.

В той же час, таких документів до заяви не долучено, як і не долучено будь-яких інших документів, що підтверджують факт родинних відносин між заявницею та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

За вказаних обставин, заявниці слід подати до суду копії, належним чином засвідчених документів, у відповідній кількості учасників справи.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За матеріалами справи убачається, що, в порушення вимог частини 1 статті 177 ЦПК України, заявницею подано до суду заяву у одному примірнику, що не відповідає кількості сторін по справі та підлягає усуненню заявницею, шляхом подання до суду заяви з додатками відповідно до кількості заінтересованих осіб у справі.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п.п. 4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб: 3 328 гривень.

Таким чином, судовий збір за подання даної заяви, становить 665,60 грн.

Вказаний судовий збір заявницею не сплачений.

При зверненні до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя зауважує, що залишення заяви без руху не є обмеженням права заявниці на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення заяви без руху та надання заявниці строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 293-294, 315, 318 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Шульга Світлана Вікторівна, про встановлення факту постійного проживання за однією адресою на час відкриття спадщини - залишити без руху.

Надати можливість заявниці виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання заявницею ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: