Постанова № 137093738, 03.06.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа №135/772/26

Провадження №3/135/305/26

ПОСТАНОВА

іменем України

03.06.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши адміністративний (протокол серії ВБА №146443 від 04.05.2026 року), який надійшов з Відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючої ПТЦ ДТЕК «Ладижинська ТЕС», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , -

за ч.2 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБа №146443 від 04.05.2026, 04.04.2026 року о 22 год. 25 хв. в м. Ладижин по вул. Будівельників на площі «Фонтанів» гр. ОСОБА_1 будучи власником собаки «Кане корсо» вигулювала без намордника, але на строгому повідку, внаслідок чого собака заподіяла шкоду здоров`ю ОСОБА_2 , а саме укушена рана правої кисті, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 12.05.2026 справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.154 КУпАП повернута дло ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області для належного оформлення.

27.05.2026 справа про адміністративне правопорушення повторно надійшла до суду.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не заперечувала щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, лише зазначила, що не притягувалася протягом року до адміністративної відповідальності за ст.154 КУпАП.

В ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення судом досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №146443 від 04.05.2026 року; копію рапорта інспектора-чергового ЧЧ ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Лозовенко О.В. від 04.04.2026 року; копію протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 04.04.2026 року; копію письмових пояснень свідка ОСОБА_2 від 04.04.2026 року; консультативний висновок від 30.04.2026 року; виписку від 23.04.2026 року; копію паспорта на ім`я ОСОБА_1 , метрику цуценяти, видану Кінологічною спілкою України, міжнарожний ветеринарний паспорт собаки, довідку від 28.05.2026 про відсутність даних про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, ч.1 ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частиною 2 ст.154 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою статті, вчинені особою повторно протягом року.

Натомість матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, як вчинення правоворушення повторно протягом року, а саме: матеріали справи не містять постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.154 КУпАП протягом року.

Проте, з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів вбачається, що внаслідок вчинення адміністративного правопорушення було закподіяно шкоди здоров`ю потерпілії ОСОБА_2 .

Частиною 3 ст. 154 КУпАП України передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першої цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Враховуючи наведене, при складанні протоколу невірно кваліфіковано дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вказані дії, у разі їх настання, мають ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 154 КУпАП.

Разом з тим, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати кваліфікацію правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, на шкоду особі, яка притягується до адміністративної відповідальності; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Так, відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURK v. GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, зокрема, з огляду на розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.154 КУпАП України, адже судом не встановлено наявності в її діях кваліфікуючої ознаки повторності протягом року вчинення порушення, передбаченого ст. 154 КУпАП.

Під час призначення адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП суддя враховує тяжкість та обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу правопорушниці, її ставлення до скоєного, а тому приходить до висновку про наявність підстав для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановленому санкцією ч.1 ст.154 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП України, судовий збіру провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлений судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 154, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.154 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок в прибуток держави.

(Платіжні реквізити для зарахування надходжень від сплати адміністративного штрафу: Отримувач коштів ГУК у м.Ладижині/м.Ладижин/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA378999980313040106000002916, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Ладижин/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача-Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA488999980313131206000002916, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільного протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова