Ухвала суду № 137093483, 03.06.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/743/26

Провадження № 2/448/618/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.06.2026 року м.Мостиська

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 139386,24 грн. та моральної шкоди в розмірі 25000 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, приходжу до наступного висновку.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (ч.1 ст.5 ЦПК України) суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.

Позовну заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог встановлених ч.4 ст.177 ЦПК України виходячи з наступного.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовною заявою вказав, що він звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, така позиція позивача є помилковою з огляду на те, що у постанові Верховного Суду у справі № 644/7193/17 від 16 серпня 2021 року зроблено висновок: «З огляду на положення пунктів 2, 6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказані правові норми підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (майнової та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом. Отже, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об`єкта посягань, що також узгоджується з практикою Верховного Суду».

Тобто, у випадку, на який посилається позивач ОСОБА_1 , мова йде саме про цивільних позивачів у кримінальних провадженнях, а в даній справі позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в порядку цивільного судочинства, а тому повинна виконувати вимоги Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За вказаною правовою нормою, від сплати судового збору звільняються позивачі саме за вимогами про відшкодування матеріальних збитків, а не моральної шкоди.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача ОСОБА_1 , що згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч.ч.3, 4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст.ст.23, 1167 ЦК України.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст.1167 ЦК України. Зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 грн.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданої фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір за вимогою про стягнення моральної шкоди в розмірі 25000 грн. становити 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331 грн. 20 коп.

Разом з тим, при поданні заяви через підсистему Електронний суд, в даному випадку позивач скористався такою вимогою, застосовується знижувальний коефіцієнт 0,8, тому сума судового збору становить 1064,96 грн.

Недоліки мають бути усунуті шляхом надання платіжного документа про сплату судового збору в зазначеному розмірі (1332,20 грн. чи 1064,96 грн. у випадку подання через «Електронний суд») за наступними реквізитами, які опубліковані на офіційному сайті - веб-адреса сторінки: http:// ms.lv.court.gov.ua: «Отримувач коштів ГУК Львiв/Мостиська тг/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО 899998; рахунок отримувача UA448999980313161206000013807; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача) Мостиський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа)».

Згідно ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу ОСОБА_1 необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху та роз`яснити, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше така вважається неподаною та повертається йому.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В.Кічак