Ухвала суду № 137093465, 03.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1831/26

Провадження № 2-п/463/22/26

У Х В А Л А

про залишення заяви про перегляд

заочного рішення без задоволення

03 червня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Шпуляра І.Ю.,

представника позивача - Хильченка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції заяву адвоката Соболівського Антона Михайловича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

заочним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 30.04.2026 року, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 272960268 від 28.10.2021 у розмірі 88909,11 гривень, судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,0 гривень.

Представник відповідача - адвокат Соболівський А.М. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 30.04.2026 року. Зазначає, що відповідача не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що позбавило його можливості реалізувати своє право на захист. Із оскаржуваного рішення вбачається, що поштові відправлення на адресу відповідача були повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Вважає, що факт повернення поштового відправлення сам по собі не може вважатись безумовним підтвердженням належного повідомлення, якщо не встановлено, що відповідач свідомо ухилявся від отримання кореспонденції. У справі відсутні докази того, що відповідач будь яким іншим способом був повідомлений про розгляд справи та ознайомлений із позовом. Вказує, що з обставинами та доводами, які викладені у заочному рішенні, відповідач не погоджується, позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими, а рішення суду помилковим та таким, що ухвалено без врахуванням усіх обставин справи. На думку представника, суд під час розгляду справи здійснив неповне з`ясування обставин справи та неправильно застосував норми матеріального права, а саме: судом не перевірено правомірність нарахування відсотків та не досліджено обґрунтованість розміру заявленої до стягнення суми заборгованості, не вирішено питання щодо можливого пропуску позивачем строку позовної давності, не перевірено дійсність та правомірність ланцюга відступлень права вимоги (договорів факторингу). Вказані недоліки на переконання представника відповідача суттєво впливають на обставини справи та їх врахування є важливими, оскільки такі мають істотне значення для правильного вирішення справи. На підставі викладеного, просить скасувати заочне рішення суду та призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

Не погодившись із поданою заявою, представник позивача подала письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду, вважаючи її необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав. Вказує, що у відповідача наявний зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд ЄСІТС». Електронний кабінет відповідача створено 06.11.2024 року, що підтверджується відповіддю на запит на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, тоді як рішення у справі ухвалено 30.04.2026 року, що свідчить про наявність доступу до матеріалів справи впродовж судового розгляду. Таким чином, відповідач мав можливість належним чином ознайомитись з матеріалами справи. При цьому, твердження представника відповідача щодо спливу строку позовної давності та неналежного відступлення права вимоги є безпідставними, оскільки позивач довів перехід права вимоги за договорами факторингу, презумпція правомірності яких не спростована, а загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні. Також вважає необґрунтованою позицію відповідача щодо нібито неправомірного нарахування відсотків, оскільки нарахування відсотків проводилось на умовах визначних договором. Звертає увагу на те, що укладення кредитного договору було здійснено саме за ініціативою відповідача, яким після ознайомлення з умовами кредитного договору та «Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «смарт»», не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов кредитного договору, в тому числі і порядку чи розміру нарахування відсотків, що свідчить про факт повного погодження відповідача із всіма умовами кредитного договору, враховуючи і нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування. Отже, підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та такий правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів відповідачем. На підставі викладеного, просить заяву представника відповідача залишити без задоволення.

Заява поступила до суду 21.05.2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Соболівський А.М. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили, при цьому представник відповідача на відеоконференцзв`язок не вийшов.

Представник позивача Хильченко С.І. в судовому засіданні заперечив щодо поданої заяви з підстав викладених у письмових запереченнях, просить залишити таку без задоволення.

Враховуючи те, що у відповідності до вимог ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд постановив проводити розгляд справи у відсутності відповідача та його представника, які належним чином повідомлені про судовий розгляд заяви про перегляд заочного рішення у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, а також матеріали цивільної справи за № 463/1831/26, суд приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 30.04.2026 року, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 272960268 від 28.10.2021 у розмірі 88909,11 гривень, судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,0 гривень (а.с.141-148).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи та повістки йому скеровувалися за адресою: АДРЕСА_1 , однак, рекомендовані повідомлення були повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.127, 139).

Рази з тим, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та повістки про виклик до суду були скеровані відповідачу на його номер мобільного телефону та електронну адресу (скриньку), отримані останнім 02.03.2026 року, 01.04.2026 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (а.с.120, 122, 138).

При цьому, відомостей про неактуальність вказаної адреси, контактів та неотримання надісланих файлів, як і відомостей про актуальне місце проживання відповідача на час судового розгляду даної цивільної справи, заява про перегляд заочного рішення не містить. Навпаки, звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, представник відповідача зазначає адресу місця проживання ОСОБА_1 на яку судом скеровувалась поштова кореспонденція.

Окрім цього, із матеріалів справи, а саме довідки про доставку електронного документу вбачається, що копія рішення суду від 30.04.2026 року була скерована відповідачу 02.05.2026 року в його електронний кабінет, отримана останнім 02.05.2026 року. Вказане підтверджує те, що відповідач зареєстрований в системі «Електронний суд ЄСІТС» та мав доступ до справами протягом всього часу її розгляду.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач копію заочного рішення отримав 02.05.2026 року в системі «Електронний суд ЄСІТС», а тому, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення подана у строк визначений ст.284 ЦПК України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Частина 3 статті 287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці в судове засідання, які безумовно повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути в їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Згідно матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження від 02.03.2026 року в якій зазначена дата проведення судового засідання, а також наступні виклики відповідача були направлені останньому на адресу його зареєстрованого місця проживання, однак, повідомлення про вручення поштових відправлення на час розгляду справи були повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Виклик відповідача у судове засідання також здійснювався за його номером мобільного телефону та електронної адреси (скриньки), такі були успішно доставлені та отримані відповідачем.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до вимог ч.ч.1-5 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, судом дотримано процесуальні строки проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, та відкладено перше судове засідання з власної ініціативи суду, у зв`язку із неявкою сторін та з метою надання додаткового часу для подання відповідачем відзиву.

Однак, відповідач будучи належним чином повідомленим про наявність вказаної справи в суді та призначення судового засідання, не з`явився до суду, не надав суду свої заперечення із доказами, які б спростовували доводи позивача та мали істотне значення для вирішення справи.

За таких обставин, відповідач був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Твердження представника відповідача про те, що відповідач не отримував кореспонденцію від суду та не зміг взяти участь у справі, не заслуговують на увагу, оскільки такі не свідчать про поважність причин неявки відповідача у судові засідання, об`єктивно не перешкоджали його явці до суду та подання своїх заперечень, які безумовно повинні бути підтверджені документально відповідними доказами. Разом з тим, викладені у заяві про перегляд заочного рішення твердження представника відповідача не підтверджені будь якими доказами та не можуть бути такими, що мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, окрім цього, у заяві відсутні посилання на будь які докази, що мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення представника відповідача необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.260, 287-289 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву адвоката Соболівського Антона Михайловича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити сторонам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Ю.Поправки, будинок 6, офіс 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повний текст ухвали складено - 03 червня 2026 року.

Суддя Грицко Р.Р.