Ухвала суду № 137092867, 03.06.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5522/24

1-кп/705/488/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Уманський міськрайонний суд,Черкаської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглядаючи у судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Щодо обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , обраний запобіжний захід тримання під вартою, строк дії запобіжного заходу закінчується 09 червня 2026 року.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , продовжено строк дії покладених на нього обов`язків, визначених при застосуванні запобіжного заходу у виді застави, строк яких закінчується 09 червня 2026 року.

Прокурор в судовому засіданні вказав про необхідність вирішення поданих до суду клопотань про доцільність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час судовий розгляд тільки розпочався, свідки в судовому засіданні не допитані, не досліджені в повному обсязі письмові докази, ризики передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу на даний час не зменшились і продовжують існувати, зокрема ризик впливу на свідків, ризик переховування від суду.

Також, прокурором було заявлено клопотання про продовження строку покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 обов`язків, яке обгрунтоване тим, що продовжують існувати ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно нього, а саме: ризик переховуватись від суду, вплив на свідків, вчинення іншого злочину у сфері наркозлочинів. Протягом строку дії ухвали факти порушення обвинуваченим покладених обов`язків не встановлені, однак ризики кримінального провадження продовжують існувати. З метою подальшої належної поведінки обвинуваченого та належного виконання процесуальних дій існує необхідність у продовженні покладених обов`язків. А також з метою запобігання спробам ОСОБА_11 перетнути Державний кордон України необхідно покласти на нього додатковий обов`язок залишити на зберіганні відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні з приводу клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 заперечував посилаючись на його не обґрунтованість. Вказав, що ризики на які посилається прокурор у клопотанні не обґрунтовані та не доведені. Зазначив, що на даний час обвинувачений ОСОБА_9 утримується в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», кошти на сплату застави у обвинуваченого відсутні. Обвинувачений за станом здоров`я потребує довготривалого лікування та постійної реабілітації, так як в 2019 році переніс лакунарний мозковий ішемічний інсульт в ЛСМА при ранньому атеросклерозі ІІІ ступеня, перебуває на «Д» обліку у інфекціоніста КІЗу КНП «Уманська ЦРЛ» з приводу хронічного вірусного гепатиту «С», а також консультативним висновком спеціаліста від 18.07.2025 року йому було встановлено діагноз хронічний пієлонефрид праворуч. На даний час ОСОБА_9 скаржиться на постійні болі в області нирок та високу температуру. ОСОБА_9 раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше ніколи не порушував запобіжні заходи, має сталі соціальні зв`язки та постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За час обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою минуло вже біля 20 місяців, ризики, які враховувалися слідчим суддею при обранні даного запобіжного заходу значно зменшились, значна частина письмових доказів стосовно ОСОБА_9 судом досліджена, тому враховуючи кількість обвинувачених та значний об`єм розсекречених негласних оперативних заходів відносно інших обвинувачених, судовий розгляд справи може тривати на протязі тривалого часу. Отже обвинувачений протягом тривалого часу не може отримати необхідне лікування. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 та задовольнити подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт по місцю проживання за вище вказаною адресою. Родичі обвинуваченого, а саме: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зобов`язалися на весь час перебування його під домашнім арештом забезпечувати його всім необхідним.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10 заперечував посилаючись на його не обґрунтованість. Вказав, що ризики, які враховувалися раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час значно зменшилися. Ризики, на які посилається прокурор у клопотанні не підтверджено жодними доказами. Обвинувачений ОСОБА_10 не має наміру ухилятись від суду, впливати на свідків, вчиняти інше кримінальне правопорушення. Ризики, які існували при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час значно зменшилися. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 та задовольнити подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки саме такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт по місцю проживання обвинуваченого, забезпечить його належну процесуальну поведінку. В разі зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт ОСОБА_15 зобов`язується забезпечувати обвинуваченого всім необхідним на весь час дії запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначили про відсутність підстав для продовження строку дії обов`язків, визначених при застосуванні запобіжного заходу у виді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , посилаючись на те, що обвинувачений на даний час працевлаштований, наміру ухилятися від суду не має, випадки порушення обов`язків покладених на нього судом відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримав позицію захисників.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.04.2026 року відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , продовжений строк тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , продовжено строк дії покладених на нього обов`язків, визначених при застосуванні запобіжного заходу у виді застави.

Судом встановленно, що строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а відносно ОСОБА_11 обов`язків, закінчується 09.06.2026 року, однак завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо, враховуючи, що на даний час по кримінальному провадженню судовий розгляд тільки розпочався, свідки та обвинувачені в судовому засіданні не допитані та не досліджені в повному обсязі письмові докази.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , суд заслухавши думку прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку обвинувачених та захисників, які просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, приходить до висновку, що ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , можливо обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу суд відмічає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Харченко проти України», «Єлоєв проти України», "Фельдман проти України", "Ходорковський проти Росії", "Сааді проти Сполученого Королівства", п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних більш м`яких запобіжних заходів замість тримання під вартою. Дотримання принципу пропорційності між важливістю негайного виконання зобов`язання, та важливістю забезпечення права на свободу є необхідним в демократичному суспільстві.

Відповідно до положень п. 39 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» від 14 жовтня 2010 року, остаточне 14 січня 2011 року, існує презумпція на користь звільнення. Суд постійно зазначав у своїй практиці, що другий аспект пункту 3 статті 5 Конвенції не надає судам вибір між притягненням обвинуваченого до відповідальності в розумний строк та тимчасовим його звільненням під час провадження. До засудження обвинувачений має вважатися невинним і мета цього положення, по суті, вимагає його тимчасового звільнення з-під варти, як тільки його подальше тримання під вартою перестає бути обґрунтованим ( рішення у справі "Власов проти Росії" , N 78146/01, пункт 104, від 12 червня 2008 року).

Обставини, на які посилався суд при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою змінилися, тому суд вважає, що більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

ЄСПЛ наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України».

Також, Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26 січня 1993 року).

Ризики, які враховувалися слідчим суддею при обранні запобіжного заходу значно зменшились, значна частина письмових доказів стосовно обвинувачених судом досліджена, тому враховуючи кількість обвинувачених та значний об`єм розсекречених негласних оперативних заходів відносно обвинувачених, судовий розгляд справи може тривати на протязі тривалого часу, враховуючи стан обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , які перебувають під вартою з 09.09.2024, тому, на думку суду, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом цим ризикам можливо запобігти.

Строк перебування обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , під вартою майже 2 роки, що є надмірним.

Згідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року по справі «Лабіта проти Італії», п. 152, застосування запобіжного заходу не повинно бути «очікуванням» обвинувального вироку.

Водночас, суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_10 позитивно характеризується по місцю проживання, має сталі соціальні зв`язки, не порушував порядок судового засідання і правила утримання під вартою, має постійне місце проживання. Мати обвинуваченого ОСОБА_10 ОСОБА_15 , в разі зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, зобов`язується забезпечити його всім необхідним.

Обвинувачений ОСОБА_9 раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, має сталі соціальні зв`язки,не порушував порядок судового засідання і правила утримання під вартою, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Сестра обвинуваченого ОСОБА_13 та її чоловік ОСОБА_14 зобов`язуються забезпечити матеріальне утримання та лікування ОСОБА_9 на час його перебування під домашнім арештом за місцем постійного проживання.

З огляду на викладене, на думку суду в даному випадку права обвинувачених щодо їх особистої свободи та недоторканості, гарантовані ст.29 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, превалюють над інтересами суспільства, а частина ризиків, які були наявні під час обрання обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , запобіжного заходу, перестали існувати.

Також суд враховує неодноразові скарги ОСОБА_9 на погіршення стану здоров`я, відсутність необхідного лікування в умовах СІЗО, необхідності подальшого лікування.

Оскільки по справі слід завершити судовий розгляд, який неодноразово відкладався з об`єктивних причин, в тому числі через хворобу обвинуваченого ОСОБА_12 , частина ризиків продовжує існувати, а строк тримання обвинувачених під вартою без вироку суду є тривалим; суд вважає необхідним змінити обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відповідно до правил ст.181 КПК України з встановленням обмежень, передбачених ст.194 КПК України.

Тому, оцінивши в сукупності всі вище наведенні обставини, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та змінити обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт без застосування електронного засобу контролю.

Враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_16 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також факт виконання обвинуваченим ОСОБА_16 покладених на нього обов`язків згідно ухвали суду від 09 квітня 2026 року, а також офіційного працевлаштування, суд вважає, що з метою подальшої належної поведінки обвинуваченого та належного виконання процесуальних дій, на даний час наявні підстави для продовження строку дії обов`язків визначених при застосуванні запобіжного заходу у виді застави, та додаткового обов`язку: залишити на зберіганні відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 331, 334 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_9 - відмовити.

Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, залишати житло цілодобово, без застосування електронного засобу контролю, за адресою проживання: АДРЕСА_2 , строком на 60 діб, до 01 серпня 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклики суду за першою вимогою; цілодобово не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_10 з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, залишати житло цілодобово, без застосування електронного засобу контролю, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб, до 01 серпня 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклики суду за першою вимогою; цілодобово не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_9 з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 обов`язків - задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, до 01 серпня 2026 року строк дії обов`язків, визначених при застосуванні запобіжного заходу у виді застави:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- не відлучатись з Уманського району Черкаської області без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

Покласти на ОСОБА_11 додатковий обов`язок: залишити на зберіганні відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що у разі не з`явлення ним за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Копію ухвали суду вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору.

Ухвалу передати для виконання щодо домашнього арешту Уманському РУП ГУНП в Черкаській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення, та в апеляційному порядку оскарженню не підлягає .

СуддяОСОБА_17