Рішення № 137091942, 02.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3054/2026 Справа № 641/3888/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (ТОВ «ФК «Ейс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Представник ТОВ «ФК «Ейс» Сахарова О.І. звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №409014347 від 10.08.2021 у розмірі 29 597,32 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між 10.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №409014347 (далі Кредитний договір або Договір) на суму 4000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV8UC42. Перед укладення Договору позичальник ознайомився з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами надання коштів у позику, подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику. Відповідно до Договору кредитодавець (первісний кредитор) надав позичальникові кредит на суму 4000,00 грн, шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 (в редакції додаткових угод до нього), відповідно до якого на підставі Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 права вимоги за Кредитним договором перейшли до ТОВ «Таліон Плюс».

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до якого на підставі Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 право вимоги до відповідача за Кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

3. 11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого на підставі Реєстру боржників № Б/Н від 14.07.2025 право вимоги до відповідача за Кредитним договором перейшло до позивача на загальну суму 29 597,32 грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, в результаті чого загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором становить 29 597,32 грн, яка складається з: 21 997,23 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 600,09 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, позивач звернувся з даним позовом до суду. Крім того позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати: сплачений судовий збір в сумі 266 2,40 грн та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мушка Н.М. направила 26.05.2026 направила до суду письмові пояснення, в у яких проти позовних вимог заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування зазначено, що ТОВ «ФК «ЕЙС» не набуло прав первісного кредитора, а отже, не має права пред`являти свої вимоги за Кредитним договором, Кредитний договір укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено 10.08.2021, натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги позивачу, був укладений 28 листопада 2018 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року, яке в свою чергу передало спочатку ТОВ «Таліон плюс», далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», які уклали договір факторингу з позивачем. Оскільки ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло було передане цим товариством спочатку ТОВ «Таліон плюс», далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та самому позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі низки договорів факторингу. Заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах кредитного договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню,; надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Представник відповідача вважає, що належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту може бути виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитному договору - розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, яка не є складною, не становить значного публічного інтересу та є типовою для позивача; справа розглядається без значного обсягу процесуальних дій та не потребувала значних часових витрат, а тому витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн є недоведеними та необґрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають стягненню.

У додаткових поясненнях від 29.05.2026 представник позивача вказав, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг, Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Вважає, що оскільки первісний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та згідно відповіді від АТ «Приват Банк» відповідне перерахування було здійснено успішно - позивач довів факт отримання відповідачем коштів. Відповідач виконував умови Кредитного договору, здійснюючи часткові платежі, що свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача представник вказала, що Договір факторингу №28/1118-01 було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) 28.11.2018. Початковий строк дії договору був до 28.11.2019. Далі цей строк був продовжений за допомогою додаткових угод №19 (28.11.2019), №26 (31.12.2020), №27 (31.12.2021), №31 (31.12.2022), №32 (31.12.2023) до 31.12.2024. Отже, договір діяв з 28.11.2018 по 31.12.2024. Предметом договору є відступлення Клієнтом прав вимоги до боржників на користь Фактора. Права вимоги включають всі права за Кредитними договорами, як існуючі, так і майбутні. Перелік таких договорів наведений у відповідних Реєстрах прав вимоги, які є додатками до договору. Реєстр прав вимоги може укладатися багаторазово, і саме підписання такого Реєстру є моментом передачі права вимоги від Клієнта до Фактора. 05.05.2022, згідно з Витягом з реєстру прав вимоги №175, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на суму 25 395,82 грн. Передача права вимоги відбулася саме цього дня шляхом підписання Реєстру, а не в момент укладення самого договору факторингу. Відповідач помилково вважає, що право вимоги передано з моменту укладення договору факторингу, але доказами підтверджено, що це відбулося 05.05.2022 відповідно до реєстру прав вимоги. Отже, договір факторингу та додаткові угоди діяли з 28.11.2018 до 31.12.2024, предметом була передача прав вимоги, яка фактично відбулась 05.05.2022 за Регістром прав вимоги №175.

Договір факторингу №30/1023-01 було укладено 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт). За цим договором «Таліон Плюс» зобов`язується передати «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а «ФК «Онлайн Фінанс» прийняти ці права та передати грошові кошти Клієнту за плату на умовах договору. Права вимоги охоплюють всі права Клієнта за Кредитними договорами, які фіксуються у Реєстрах прав вимоги (п. 1.3 і 1.5 договору). Форма Реєстрів визначена в додатку №1 до договору. Передача права вимоги відбувається у момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог (п. 4.1). 30.10.2023, за витягом з Реєстру №1 до договору факторингу, право вимоги на суму 29 597,32 грн від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», що підтверджено документами.

Відповідно до п.п. 5.3.3 договору, Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, включаючи передачу третім особам. Таким чином, 30.10.2023, відповідно до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023, фактично було здійснено відступлення прав вимоги ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», що підтверджується Витягом з реєстру прав вимоги №1, зокрема за кредитним договором №409014347 від 10.08.2021.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №11/07/25-Е. За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти Клієнту (Ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Фактору право грошової вимоги до Боржників, яке може стосуватися суми позики, процентів (включно з процентами на прострочену позику), пені та інших платежів. Боржники, суми грошових вимог та інші дані фіксуються у Реєстрі Боржників, який є невід`ємною частиною договору (п.1.1), форма якого наведена в Додатку №1. Перехід прав вимоги від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) відбувається в момент підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, що оформлюється відповідно до Додатку №2 (п.1.2). Згідно з витягом з Реєстру Боржників, право грошової вимоги на суму 29 597,32 грн перейшло від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача. Підписаний сторонами Акт прийому-передачі Реєстру Боржників засвідчує факт переходу прав вимоги і є невід`ємною частиною договору факторингу.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором представник позивача вказала, що проценти були перераховані за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 507,10 % річних, що становить 1,39 процентів в день, в зв`язку з невиконанням відповідачем умов для застосування дисконтної процентної ставки в розмірі 0,83% процентів в день. Також вважає що заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу є співмірними.

01.06.2026 від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він звертає увагу, що подані позивачем додаткові пояснення фактично не спростовують доводи відповідача щодо недоведеності розміру заявленої до стягнення заборгованості, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у відповідача заборгованості саме у розмірі 29 597,32 грн; заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн та вважає неспівмірними зі складністю даної справи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 28.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ КБ «Приват Банк» інформацію щодо емітованої на ім`я відповідача банківської картки та здійснення зарахувань на банківську карту сум кредиту.

18.05.2026 на адресу суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшла витребувана інформація.

28.05.2026 від представника відповідача адвоката Мушки Н.М. до суду надійшли письмові пояснення.

01.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача адвоката Мушки Н.М. до суду надійшла заява, в якій вона просить провести судове засідання по справі 02.06.2026 без участі відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

10.08.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на підставі поданої відповідачем заявки на отримання гроових коштів в кредит від 10.08.202, було укладено Договір кредитної лінії №409014347 (Кредитний договір або Договір), відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі максимальної суми кредитного ліміту 22000,00 грн, на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.1.1, 1.2 Договору). Договором погоджено такі умови: кредитодавець надає перший транш Договором в сумі 4000,00 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернуто до 09.09.2021. Позичальник у будь-який час протягом дисконтного періоду може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту; кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту, до 09.09.2021; строк дисконтного періоду та строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду (п.1.3-1.8 Договору). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 302,95 % річних, що становить 0,83 % в день (протягом дисконтного періоду). За умови продовження кредиту нарахування процентів здійснюється за індивідуальною процентною ставко 507,10% річних або 1,38% в день. При невиконанні умов оплати процентів застосовується базова процентна ставка 620.50 % річних або 1,70 % в день (п.1.9 Договору).

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п 4.1 Договору).

Договір підписаний з боку відповідача ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV8UC42.

Суду надано також алгоритми дій позичальника та кредитодавця стосовно укладання кредитних договорів, а також довідка щодо дій позичальника ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній систему ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

На виконання Договору первісний кредитор надав відповідачу кредит в загальній сумі 22000,00 грн, шляхом ініціювання переказу коштів через банк провайдер, на банківську картку позивача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» та випискою по рахунку за період 10.08.2021-21.08.2021, а саме: 10.08.2021 - 4 000,00 грн, 10.08.2021 - 2 000,00 грн, 16.08.2021- 1 000,00 грн, 29.08.2021 -1 000,00, 05.09.2021- 1 000,00 грн, 13.09.2021- 500,00 грн, 14.09.2021- 1 000,00 грн, 15.09.2021- 3 000,00 грн, 18.09.2021- 500,00 грн, 19.09.2021- 1 000,00 грн, 22.09.2021- 1 000,00 грн, 08.10.2021- 500,00 грн, 09.10.2021- 2 700,00 грн, 29.10.2021- 1 500,00 грн, 01.11.2021 1 000,00 грн, 08.11.2021- 300,00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 (в редакції додаткових угод до нього), відповідно до якого на підставі Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 права вимоги за Кредитним договором перейшли до ТОВ «Таліон Плюс», як це передбачено п.4.1 договору факторингу № 28/1118-01, на загальну суму 25395,85 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 21997,23 грн, заборгованість по відсоткам 3398,59 грн.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до якого на підставі Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 право вимоги до відповідача за Кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як це передбачено п.4.1 договору факторингу № 30/1023-01, на загальну суму 25395,85 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 21997,23 грн, заборгованість по відсоткам 3398,59 грн.

3. 11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого на підставі Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 14.07.2025 право вимоги до відповідача за Кредитним договором перейшло до позивача, як це передбачено п. 1.2 договору факторингу № 11/07/25-Е, на загальну суму 29 597,32 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 21997,23 грн, заборгованість по відсоткам 7600,09 грн.

Суду надано також платіжні інструкції на підтвердження сплати за позивачем за права вимоги. Послідовний перехід прав вимоги за Договором до нових кредиторів також підтверджується платіжними інструкціями про здійснення фінансування під відступлення права грошової вимоги.

Відступлення права вимоги відповідає умовам Договору (п. 4.23), а також положенням ст.1077, 1080, 1082 ЦК України. В силу вимог ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за Договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло статусу нового кредитора.

Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 заборгованість за Договором становила 25395,85 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 21997,23 грн, заборгованість по відсоткам 3398,59 грн.

Позивач просить стягнути на його користь заборгованість ОСОБА_1 за Договором у розмірі отриманих на підставі договору факторингу прав вимог на загальну суму 29 597,32 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 21997,23 грн, заборгованість по відсоткам 7600,09 гр

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Суд встановив, що Договір укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) первісного кредитора, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, та має силу договору, який укладений в письмовій формі.

Суду також надано детальний алгоритм дій позичальника в ІКС щодо укладення Договору, Заявку на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту. Перед укладенням Договору відповідачу надана уся переддоговірна інформація для прийняття ним виваженого рішення щодо оформлення кредиту, зокрема за допомогою фінансового калькулятора, що підтверджується також алгоритмом дій первісного кредитора стосовно укладення кредитних договорів. Крім того відповідач письмово підтвердив ознайомлення з умовами кредитування своїм підписом паспорту споживчого (стандартизована форма, встановлена Законом України «Про споживче кредитування»).

На виконання Договору первісний кредитор надав відповідачу кредит в загальній сумі сумі 22000,00 грн, що підтверджується відповідними довідками первісного кредитора, довідкою АТ КБ «ПриватБанк» та випискою по рахунку за період 10.08.2021-21.08.2021. Отже первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов Договору. Водночас суд не бере до уваги надані позивачем копії платіжних доручень, оскільки вони є односторонніми документом, прийняття яких не підтверджено банком, та окрім того платіжні доручення з 01.08.2021 не передбачені Законом України «Про платіжні послуги».

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

З розрахунку заборгованості, що наданий ТОВ ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що заборгованість за Договором на дату уступлення прав вимоги за ним становила 25395,85 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 21997,23 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 3398,59 грн. При цьому, проценти нараховані в межах строку кредитування відповідно до п.1,3 та 1.7 Договору, а також в межах продовженого строку кредитування відповідно до п. 1.8 Договору, за процентними ставками, встановленими в п.1.9 Договору.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Отже, позивач не довів обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача збільшеної суми процентів (відсотків) за користування кредитом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором підлягають задоволенню частково, в сумі 25395,85 грн, з яких заборгованість за сумою (тілом) кредиту 21997,23 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 3398,59 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач надав суду платіжну інструкцію від 16.06.2025 №16450 на підтвердження сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн позивач надав договір про надання правничої допомоги від 20.08.2025 №20/08/25-01, що укладений між АБ «Соломко та партнери» в особі керуючого бюро-адвоката Соломка Олексія Володимировича, додаткову угоду від 01.09.2025 №25770933956 до договору про надання правничої допомоги, Протокол погодження вартості послуг, Акт прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025 на загальну суму 7000,00 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Соломка О.В. та довіреність від ТОВ «ФК «Ейс», видану адвокату Соломку О.В.

Між тим позовна заява та подальші процесуальні документи від позивача були подані суду представником по довіреності Сахаровою Ольгою Ігорівною. Документів, які б свідчили перебування Сахарової О.І. у трудових відносинах з АБ «Соломко та партнери», а так само про понесені витрати на правничу допомогу саме представником Сахаровою О.І. суду не надані. Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки їх розумну необхідність не доведено.

Отже, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача в сум ісплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №409014347 від 10.08.2021 у розмірі 25395,85 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.Я.Василенко