Постанова № 137091798, 03.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3568/26

Провадження №3/639/706/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Кісь Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції в Харківській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

17.04.2026 о 16:16 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 в м. Харкові, по просп. Львівська, 2, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звуженні зіниці очей, що не реагують на світло, блідість обличчя, та від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився,чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких заперечував проти накладення на нього стягнення, посилаючись на те, що він не порушував ПДР, були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, ознак наркотичного сп`яніння не мав.

З огляду на вказані обставини ОСОБА_1 просив закрити справу у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Так, частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Не дивлячись на процесуальну позицію ОСОБА_1 , вина останнього у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:

-змістом протоколу серії ЕПР1 №643220 від 17.04.2026, який складений компетентною особою та відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП;

-відеозаписом від 17.04.2026, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 та відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння;

-направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 17.04.2026;

-рапортом інспектора патрульної поліції Шутки С..

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності доказів керування ним відповідним транспортним засобом, то вони спростовуються доданим до протоколу відеозаписами з нагрудних реєстраторів патрульних поліцейських. До того ж сам ОСОБА_1 ані на долученому до протоколу відеозаписі під час спілкування з працівниками патрульної поліції, ані в суді не заперечував факт керування відповідним транспортним засобом в зазначені в протоколі час та місці.

Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що він не порушував ПДР, а тому його зупинка працівниками патрульної поліції та подальша вимога пройти відповідний огляд є безпідставними та незаконними.

Так, статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння встановлений статтею 266 КУпАП.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено підстави для зупинення поліцейським транспортного засобу.

З буквального змісту цих законодавчих положень випливає, що наявність підстав для зупинення поліцейським транспортного засобу, як-от і допущення водієм порушення ПДР, не перебуває у будь-якому причинно-наслідковому зв`язку з обов`язком поліцейського зафіксувати факт перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння за наявності ознак такого, скласти відповідний адміністративний матеріал у встановленому порядку.

Інтерпретація зазначених положень як таких, що стосовно водія, щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, може бути проведено огляд лише за наявності визначених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для зупинення транспортного засобу, є ірраціональною та такою, що суперечить чіткому та зрозумілому змісту статей 130 і 266 КУпАП.

Адже такий підхід до інтерпретації цих положень передбачає, що водій, який дійсно перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, може безперешкодно продовжувати рух транспортним засобом за умови ситуативного дотримання вимог ПДР; що водій, який перебуває у стані наркотичного чи алкогольного сп`яніння, має право керувати транспортним засобом без можливості бути притягнутим до адміністративної відповідальності якщо він не порушуватиме ПДР у часовому проміжку, в якому за ним спостерігає поліцейський.

З огляду на викладене вимоги зазначених положень не визначають порушення водієм ПДР, як і взагалі наявність підстав для зупинення транспортного засобу з урахуванням положень статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», як передумови для можливості оформлення поліцейським адміністративних матеріалів щодо допущення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

При цьому, ОСОБА_1 до суду не надано належних та допустимих доказів, які б виключали наявність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а також не надано до суду будь-яких доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 оскаржувались дії працівників поліції під час виявлення адміністративного правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення в порядку КАС України або до керівництва патрульної поліції з метою проведення службової перевірки.

Отже, надавши оцінку зазначеним доказам на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку приходжу до висновку, що цими доказами доведено скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 передбачених ст. 34, 35 КУпАП, під час судового розгляду не встановлено..

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім цього згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 130, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) 00 коп. (отримувач коштів ГУК Харківськобл/Харківобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300), призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), зпозбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106,код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.П. Кісь