Ухвала суду № 137091043, 02.06.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/733/25

Провадження № 1-кп/550/16/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора щодо продовження покладення на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2025 за №12024170450000501 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Чутівського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження №12024170450000501 від 07.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України;

Прокурор подав до суду клопотання щодо продовження покладених на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2025 за № 12024170450000501.

Так, у клопотанні прокурор просив суд продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 строком на два місяці наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Необхідність у покладенні зазначених обов`язків прокурор пояснював існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків.

Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування або суду прокурор мотивував тим, що тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст. ст. 45, 69, 75 КК України, передбачає безальтернативне покарання на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому невідворотність такого покарання можуть спонукати обвинуваченого до переховування чи виїзду за межі України чи до тимчасово окупованих територій України.

Ризик незаконного впливу на свідків, а також тим, що обвинувачений може використовувати знайомства, зв`язки, соціальний статус та авторитет з метою впливу на свідків для зміни, викривлення наданих ними під час досудового розслідування показань, або відмови їх надання суду.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішення.

На думку прокурора, наведене виправдовує потребу у покладенні на ОСОБА_5 обов`язків відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки це найефективніше сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та також зауважив, що на даний час наявні ризики для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши що наданий час відсутні ризики передбачені ст. 177 КПК України. Також зазначили, що ОСОБА_5 протягом двох місяців не порушував покладених на нього обов`язків, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. Крім того захисник вказав, що обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК дублюють ті, що визначені при обранні такого виду запобіжного заходу, як застава. Тому, немає необхідності додатково покладати такі обов`язки. У зв`язку з чим, на думку сторони захисту, відсутні правові підстави для задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши доводи поданого клопотання, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України обов`язки передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Отже, твердження сторони захисту про безстроковість обов`язків передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК та те, що вони дублюють обов`язки, покладені на обвинуваченого ухвалою слідчого суддів при обранні запобіжного заходу на стадії досудового розслідування - є безпідставними.

Суд зазначає, що обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, самі по собі не є запобіжним заходом. Зазначені обов`язки можуть застосовуватись слідчим суддею, судом під час застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, як додатковий важіль забезпечення належної поведінки в даному випадку обвинуваченого, що є гарантією ефективності кримінального процесу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2025 щодо ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а також визначено, що у разі внесення застави, на ОСОБА_5 покладаються наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого. Прокурора, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утриматись від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків, визначених для ОСОБА_5 - до 13 березня 2025 року.

В подальшому ОСОБА_5 , вніс відповідний розмір застави та фактично на нього поклались визначені судом обов`язки.

12.03.2025 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави продовжено строк виконання обов`язків відносно підозрюваного ОСОБА_5 , до 13 квітня 2025року.

11.04.2025 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави продовжено строк виконання обов`язків відносно підозрюваного ОСОБА_5 , до 11 червня 2025 року.

28.08.2025 ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області покладено виконання обов`язків відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , до 28.10. 2025 року.

18.12.2025 ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області покладено виконання обов`язків відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , до 18.02. 2026 року.

Ухвалами Чутівського районного суду Полтавської області від 11.02.2026 та від 08.04.2026 продовжувався строк виконання обов`язків відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до 11.04.2026 та до 08.06.2026 відповідно.

За таких обставин, на час розгляду клопотання прокурора щодо продовження покладених на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді застави, разом з цим, строк дії обов`язків, які були покладені на ОСОБА_5 не сплив.

Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна. Інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 364 КК України та ч. 3 ст. 368 КК України - є корупційними, що унеможливлює застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом до цих правовідносин.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (п. 33 рішення у справі «W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).

З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є, зокрема, те що ОСОБА_5 являється Головою Скороходівської селищної ради і має широке коло зв`язків з громадськістю, використовуючи яке може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду.

Також ОСОБА_5 за час перебування на посаді Голови Скороходівської селищної ради отримав авторитет та має достатньо близькі взаємозв`язки із свідками.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Ураховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд дійшов висновку, що ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальними.

Тому суд доходить висновку, що прокурором доведено існування ризиків переховування від суду та незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків, які виправдовують необхідність у покладенні на нього таких обов`язків, як: прибути за кожною вимогою до суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відтак, з урахуванням мотивів, викладених судом, а також з огляду на мінімальний обсяг обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які просив прокурор покласти на обвинуваченого, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 194, 199, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження покладених на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2025 за №12024170450000501 - задовольнити.

Продовжити дію покладених на ОСОБА_5 , строком на два місяці - до 02.08.2026 року, процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин даного кримінального провадження;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 03.06.2026

Суддя ОСОБА_1