Ухвала суду № 137089429, 29.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5613/26

Провадження №1-кп/369/1647/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026111350000061, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , строку тримання під домашнім арештом на 60 діб, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати його прибувати до суду за кожною вимогою, повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілими і свідками у вказаному кримінальному провадженні, оскільки ризики, які були встановлені ухвалою суду продовжують існувати.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки вважає недоведеними ризики, зазначені прокурором. Зазначила, що обвинувачений довів свою належну процесуальну поведінку і небажання переховуватися від суд тим, що вчасно з`являвся на всі судові засідання. Крім того, зазначила, що обвинуваченому необхідно працювати, щоб мати змогу матеріально себе забезпечувати.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав доводи захисника, зазначив, що на даний час не має достатньо коштів, щоб забезпечувати себе, тому йому необхідно працювати.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та подані клопотання, суд приходить до наступного.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.04.2026 у вказаному кримінальному провадженні до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 діб, тобто до 30.05.2026р., включно, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язанням прибувати до суду за кожною вимогою, повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілими і свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України с трок дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя зобов`язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

Згідно ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Крім того, згідно ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Враховуючи вказане, суд вважає, що встановлені раніше ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, проте суттєво зменшилися, та враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який на даний час проживає разом із батьком пенсійного віку, обвинувачений є єдиним годувальником в родині, та повинен забезпечувати достатній життєвий рівень, як свій, так і свого батька, а також ту обставину, що в судовому засіданні прокурор підтвердила, що за час перебування ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом порушення, покладених на нього, обов`язків не допускав.

Крім того, прокурором не надано конкретних доказів того, що тримання обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом, виправдовує інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та з метою непорушення його прав та свобод, гарантованих Конституцією України, продовжити йому строк тримання під домашнім арештом, строком на 60 діб, із забороною йому в період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00хв. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишати житло під час повітряної тривоги або для отримання невідкладної медичної допомоги, та зобов`язати його прибувати до суду за кожною вимогою, повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілими і свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Вказаний запобіжний захід повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та забезпечити, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 27, 177, 181, 194, 376, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під домашнім арештом, строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 27.07.2026р., включно, заборонивши йому в період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00хв. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишати житло під час повітряної тривоги або для отримання невідкладної медичної допомоги.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання,

- утримуватися від спілкування з потерпілими і свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Строк дії даної ухвали визначити до 27.07.2026р. включно.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на Києво-Святошинській відділ Бучанської окружної прокуратури Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1