Рішення № 137089047, 03.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/11934/25

Провадження № 2/359/1455/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» до Бориспільського міськрайонного суду Київської областінадійшов позов, яким представник ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» адвокат Ткаченко Ю.О. просить : стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором кредиту № 73192515 у розмірі 22 785,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 лютого 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 уклали Договір про надання коштів у кредит №73192515, за умовами якого позивач надає кредит в розмірі 7000,00 грн. строком на 30 днів, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,25%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та акцепту умов, підписаний у порядку визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Позикодавець на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у сумі 7000 грн. 25 березня 2025 року, 29 березня 2025 року, 03 квітня 2025 року, 05 квітня 2025 року, 08 квітня 2025 року, 11 квітня 2025 року, 14 квітня 2025 року, 18 квітня 2025 року, 22 квітня 2025 року, 26 квітня 2025 року між сторонами за ініціативи відповідача були укладені додаткові угоди до Договору позики № 73192515.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав. Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість ОСОБА_2 становить 22785 грн. 00 коп., з яких 7000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 735 грн. сума заборгованості за процентами, 1050 грн. сума заборгованості за комісією, 14000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою. Тому, позивач змушений звернутись до суду з позовом.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін до суду.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшла заява, якою просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно вимог ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи з наявними в ній доказами, прийшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів в кредит (з комісією надання кредиту) № 73192515, відповідно до п. 2.1 якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.

Пунктом 2.2.1 договору позики, сторони погодили суму позики 7000 грн., строк позики 30 днів, процентну ставку (базова) в день 0,250%, комісію за надання позики 15,00%, дату надання позики 07 жовтня 2024 року, дату повернення позики (останній день) 05 листопада 2024 року, орієнтовну загальна вартість позики 8575,00 грн.

Згідно п. 2.5 договору позики, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно п. 11.1.2 договору позики, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/documents-license, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

У графі реквізитів позичальника зазначено особисту інформацію позичальника ОСОБА_1 (ІПН, реквізити паспорта, поштова адреса, номер телефону, адреса електронної пошти, номер карткового рахунку з накладенням маски), а також наявна відмітка про накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 13744.

Додатком № 1 до договору надання коштів у кредит № 73192515 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яка підписана електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 13744.

Згідно інформації витребуваної згідно ухвали суду від 10 жовтня 2025 року встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 банком АТ «УніверсалБанк» емітовано карту № НОМЕР_1 , та на дану карту було зараховано 24 лютого 2025 року 7000 грн. 00 коп. від відправника ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Наведене також підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 21 серпня 2025 року № КД-000044445 (а.с. 81-82).

25 березня 2025 року, 29 березня 2025 року, 03 квітня 2025 року, 05 квітня 2025 року, 08 квітня 2025 року, 11 квітня 2025 року, 14 квітня 2025 року, 18 квітня 2025 року, 22 квітня 2025 року, 26 квітня 2025 року між сторонами за ініціативи відповідача були укладені додаткові угоди до Договором про надання коштів у кредит № 73192515, згідно з умовами яких сторони погодили продовжити строк кредитування (а.с. 81)

До матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у кредит № 73192515 від 24 лютого 2025 року за період з 24 лютого 2025 року по 25 серпня 2025 року, згідно якого загальна сума заборгованості 22785 грн. 00 коп., з яких 7000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 735 грн. сума заборгованості за процентами, 1050 грн. сума заборгованості за комісією, 14000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою. Тому, позивач змушений звернутись до суду з позовом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За правилами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав прийнятих на себе зобов`язань, тому у нього виник борг по поверненню кредиту у розмірі 22785 грн. 00 коп., з яких 7000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 735 грн. сума заборгованості за процентами, 1050 грн. сума заборгованості за комісією, 14000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив повністю або частково заборгованість за кредитним договором.

У зв`язку з цим, суд вважає, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 22785 грн. 00 коп.

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 34а6b8 від 03 жовтня 2025 року.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підлягають задоволенню, то з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2422 грн. 40 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» просило стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

На підтвердження понесення витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20 серпня 2025 року, Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року, Акт приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги, Витяг з Акту №1-МК приймання передачі правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20 серпня 2025 року; Акт приймання передачі справ на надання правничої допомоги; платіжну інструкцію від 18 вересня 2025 року, ордер серії АХ № 1287255.

20 серпня 2025 року між адвокатом Ткачук Ю.О. та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір № 20-08/25 про надання правничої допомоги, відповідно до п.1.1 правова допомога, що надається за цим Договором, полягає у здійсненні Адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договором позики, право вимоги за яким належить клієнту у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнтів,ь пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку.

Відповідно до Витяг з Акту №1-МК приймання передачі правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20 серпня 2025 року, адвокатом ткачук Ю.О. надано послуги такі як, вивчення та аналіз документів, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , представництво у суді першої інстанції, вартість яких складає 4500 грн.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні розміру витрат на професійну правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, понесених під час розгляду справи в суді, суд враховує принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи та обсяг виконаних робіт адвокатом, приймаючи до уваги надані документі, та відсутность клопотання відповідача про зменшення суми витрат на правову допомогу, а також обсяг наданих адвокатом послуг, тому розподіл витрат на правничу допомогу які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача під час розгляду справи судом здійснюється пропорційно задоволених вимог та складає 4500 грн.00 коп.

Керуючись ст. 509, 525, 526, 530, 1054-1055 ЦК України та керуючись ст. 10 - 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 785 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять) гривень 00 (нуль) копійок, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та на правову допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», юридична адреса: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 15, код ЄДРПОУ 39861924.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , орган що видав 4822, дата видачі 09 листопада 2021 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили , якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення суду виготовлено 03 червня2026 року.

Суддя Л.В. Яковлєва