Ухвала суду № 137088544, 01.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/394/19

Провадження № 6/345/61/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Юрчак Л.Б., за участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», в особі представника Волконітіної Ксенії Юріївни, первісний стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , третя особа Калуський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого документа,-

в с т а н о в и в:

На адресу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа, у якій останній просить суд замінити сторону стягувача АТ КБ «Приватбанк» на ТзОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі № 345/394/19 Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

В обґрунтування вимог заяви покликається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого останньому було надано грошові кошти на споживчі цілі та встановлений графік повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено та на виконання рішення Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист № 345/394/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором. Вказаний виконавчий лист було звернуто до примусового виконання.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТзОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа зазначає, що 31.08.2020 року державним виконавцем ВДВС ВП № 61018103 було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

Заявник стверджує, що ТзОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду з даною заявою.

Сторони в судове засідання не з`явились, що в порядку ст. 442 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду заяви та не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши заяву та долучені документи, суд прийшов до висновку про її часткове задоволення.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 21.02.2019 року позов акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.10.2009 року у розмірі 15 802,23 грн. та 1 319,72 грн. судових витрат, а всього 17 121,95 грн.

На підставі виданого на виконання рішення суду виконавчого листа відкрито виконавче провадження № 61018103 державним виконавцем Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № 61018103 з примусового виконання виконавчого листа щодо боржника було завершено 31.08.2020.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року (справа № 2-3627/09, провадження № 61-16520сво18).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.

Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

22 серпня 2025 року на підставі договору № 8-22-08/2025 про відступлення права вимоги замінено стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», згідно з яким право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № б/н від 13.10.2009 перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (Новий кредитор).

Отже, ТОВ «Капіталресурс» набуло усіх прав кредитора по відношенню до ОСОБА_1 у зв`язку з чим заява в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Відповідно до п. 17.4 ч. 1 «Перехідних положень» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення

З приводу видачі дубліката виконавчого листа існує усталена судова практика. Зокрема, у постанові від 28.02.2024 року у справі № 572/3591/19 (провадження №61-13454св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду підтримав подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах по перегляду судових рішень з приводу видачі дубліката виконавчого листа, та вкотре виснував, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання».

Стверджуючи про втрату виконавчого листа заявник надає лише постанову виконавця про його повернення та витяг із АСВП про відсутність виконавчих проваджень за листом.

Проте доказів фактичного надсилання виконавчого документу виконавцем та не повернення відповідної поштової кореспонденції, відомостей від АТ КБ «Приватбанк» щодо виконавчого документу, заявником не надано. Однак, відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять.

Отже, представником заявника не надано суду жодного належного та достатнього доказу, який би свідчив про втрату оригіналу виконавчого документа. Крім того, заявником не здійснено активних дій для реалізації своїх прав в частині встановлення та з`ясування обставин його втрати.

Суд наголошує, що при зверненні з вказаною заявою, стягувач повинен надати беззаперечні докази, які б свідчили, що лист від ДВС на адресу стягувача не надходив, або втрата відбулася за інших обставин. Такими доказами можуть бути довідки органів поштового зв`язку, відповідна реєстрація вхідної документації за певний період, листи представників ДВС, результати внутрішньої перевірки стану виконавчих проваджень, або проведення службового розслідування по факту втрати оригіналу виконавчого листата результат його проведення, тощо.

Враховуючи те, що заявником не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого документа, суд не вбачає підстав для задоволення вимог заявника про видачу дубліката виконавчого листа, у зв`язку з чим у задоволенні заяви в цій частині належить відмовити.

На підставі викладеного, ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 55, 442, п. 17.4 ч. 1 «Перехідних положень» ЦПК України, ст. 28, визначено п.п. 4) абз. 3 п. 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», в особі представника Костенка Олександра Сергійовича, первісний стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , третя особа Калуський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого документа, задоволити частково.

Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43513923; адреса: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, буд. 28-А) у виконавчому листі № 345/394/19 від 18.12.2019 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У решті заявлених вимог відмовити.

Ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження надіслати (надати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: