Рішення № 137085870, 03.06.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/386/26

Провадження №2/155/443/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєв Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Фактичні обставини справи

Служба у справах дітей Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області 12 березня 2025 року звернулась з позовом до Горохівського районного суд Волинської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебував у шлюбі із ОСОБА_6 до 15 лютого 2018 року. Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 мають чотирьох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які постійно проживають з бабусею ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 та перебувають на її утриманні та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який спільно проживає із відповідачем та бабусею ОСОБА_8 за адресою в АДРЕСА_2 . Рішенням Горохівського районного суду від 12.11.2025 року мати ОСОБА_6 була позбавлена батьківських прав відносно вказаних дітей.

Позивач також вказує, що відповідач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у Центрі терапії залежностей КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», не опікується та не цікавиться навчанням, станом здоров`я та не приводить на профілактичні огляди дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . Будучи опитаним у Службі у справах дітей підтвердив намір займатися вихованням лише однієї дитини. Діти відповідача поставлені на облік у службі, як діти, які проживають у сім`ї, в якій батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов`язків та влаштовані на тимчасове проживання в сім`ю ОСОБА_2 . Рішенням виконавчого комітету Городищенської сільської ради № 5 від 15.01.2026 року було затверджено висновок позивача про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно трьох його неповнолітніх дітей.

Позиції учасників справи, їхні заяви та клопотання

Представник позивача Служби у справах дітей Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву в якій позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених у позові та висновку служби у справах дітей та просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання на з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Про причини неявки не повідомив. Подав до суду письмову заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позов визнає повністю.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася проте подала заяву в якій не заперечувала щодо задоволення позовних вимог та позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 08.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12-18).

Відповідно до копії рішення Горохівського районного суду Волинської області від 15 лютого 2018 року у справі № 155/2119/17 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення на змінене та не скасоване, набрало законної сили 09 березня 2018 року (а.с.7).

Відповідно до копії рішення Горохівського районного суду Волинської області від 12 листопада 2025 року у справі № 161/16633/25 ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішення на змінене та не скасоване, набрало законної сили 18 грудня 2025 року (а.с.8-10).

Із характеристики наданої старостою Михлинського старостинського округу від 15.12.2025 року за №67 вбачається, що ОСОБА_1 проживає в селі, забезпечений роботою, розлучений, виховує одного сина. Решта його дітей на території Михлинського старостинського округу не проживають (а.с.25 зворот).

Згідно довідки КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» ОСОБА_1 у період з 2021 року по 2025 рік неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у Центрі терапії залежностей КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» (а.с.26 зворот).

За відомостями Луцького РУП ГУНП у Волинській області щодо ОСОБА_1 неодноразово складалися протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП за домашнє насильство, а також за ст.183 та 185 КУпАП (а.с.26).

Згідно довідок Шклинського та Угринівського ліцеїв та інформації з Шклинської амбулаторії ОСОБА_1 не цікавиться станом здоров`я дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та не приводить їх на профілактичні огляди, не опікується та не цікавиться їх навчанням (а.с.27 зворот, 28).

Матеріали справи містять письмову заяву ОСОБА_1 на ім`я начальника служби у справах дітей Городищенської сільської ради в якій він не заперечував щодо здійснення виховання та догляду за дітьми ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 їх бабусею ОСОБА_2 (а.с.29 зворот).

Водночас до матеріал справи долучена письмову заяву ОСОБА_1 на ім`я начальника служби у справах дітей Городищенської сільської ради в якій він вказав, що буде здійснювати догляд та займатися вихованням сина ОСОБА_7 , а також забезпечувати його усім необхідним (а.с.29).

Комісією було неодноразово (23.04.2025 року, 09.09.2025 року, 16.12.2025 року, 27.01.2026 року) проведене обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 сім`ї ОСОБА_2 в яку на тимчасове проживання було влаштовано дітей, у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків їхніх батьків, а саме: неповнолітню ОСОБА_3 , малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 під час якого встановлено: умови проживання задовільні, на моменти обстежень в житловому приміщені чисто, тепло, їсти приготовлено, у дітей наявні окремі спальні місця, місце для вивчення уроків, місце для зберігання одягу, місце для гри та відпочинку. У дітей наявний посезонний одяг, взуття, речі першої необхідності, засоби особистої гігієни, канцелярські приладдя, дитячі іграшки, продукти харчування. Діти зовні доглянуті, чисто одягненні. Члени комісії спілкувалися з бабусею дітей - ОСОБА_2 яка повідомила, що батько дітей ОСОБА_15 не здійснює належного догляду за дітьми, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , не цікавиться ними, не відвідує дітей за вище вказаною адресою. Громадянка ОСОБА_16 повідомила, що надалі буде займатися вихованням дітей, здійснювати догляд за ними. Члени комісії спілкувалися з дітьми, які повідомили, що хочуть проживати з бабусею - ОСОБА_2 , в них хороші відносини, вони люблять бабусю, вона купує для них одяг, взуття, солодощі, вони разом проводять час (а.с.18 зворот - 20, 22 зворот - 24)

Окрім того комісією було неодноразово (10.09.2025 року, 15.12.2025 року, 27.01.2026 року) проведене обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_2 сім`ї ОСОБА_1 з яким проживає малолітній син ОСОБА_7 , у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків його мами ОСОБА_6 , дитина відмовилась проживати з мамою з квітня 2025 року, через її вживання алкогольних напоїв, неналежне виконання батьківських обов`язків, та відмовився проживати із бабусею ОСОБА_2 , повідомив що хоче проживати тільки з батьком ОСОБА_1 . Під час обстеження вище вказаної адреси встановлено: умови проживання задовільні, на моменти обстежень в житловому приміщені чисто, тепло, їсти приготовлено, у дитини наявне окреме спальне місце, місце для вивчення уроків, місце для зберігання одягу, місце для гри та відпочинку. У дитини наявний посезонний одяг, взуття, речі першої необхідності, засоби особистої гігієни, канцелярські приладдя, дитячі іграшки, продукти харчування. Дитина зовні доглянута, чисто одягненна. Члени комісії спілкувалися з батьком ОСОБА_17 , який повідомив що здійснює догляд за сином ОСОБА_18 , займається його вихованням, та забезпечує усім необхідним, також спілкувалися з бабусею ОСОБА_8 , яка повідомила, що допомагає синові ОСОБА_19 , дивиться за онуком ОСОБА_18 коли батько на роботі

Члени комісії спілкувалися з малолітнім ОСОБА_20 , який повідомив що хоче проживати тільки з батьком ОСОБА_17 , в них хороші відносини, батько купує одяг, іграшки, проводить з ним весело час. ОСОБА_10 повідомив, що надалі буде займатися вихованням сина ОСОБА_7 , буде здійснювати догляд за ним та забезпечувати потреби дитини, а відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повідомив, що відмовляється займатися їх вихованням, здійснювати догляд за ними, не заперечує щоб за дітьми здійснювала догляд їх бабуся - ОСОБА_2 (а.с.20 зворот - 22, 24 зворот, 25).

Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей від 15.04.2025 року №1/01-02, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 перебувають на обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах - виховуються в сім`ї, в якій батьки або особи, що їх замінюють ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с.30).

Також наказом начальника служби у справах дітей від 15.04.2025 № 16/01-05, дітей влаштовано на тимчасове проживання в сім`ю ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 (а.с.30 зворот).

Рішенням виконавчого комітету Городищенської сільської ради №5 від 15 січня 2026 року було затверджено висновок Служби у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його неповнолітніх дітей (а.с.31).

Відповідно до висновку Служби у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його неповнолітніх дітей служба у справах дітей вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.31 зворот - 34).

Застосоване судом законодавство

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі N 522/10703/18 (провадження N 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18 (провадження N 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі N 638/16622/17 (провадження N 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі N 522/21914/14 (провадження N 61-8179св19).

Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше) є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, законом визначено, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо та є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Вказаний висновок має рекомендаційний характер.

За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Висновки Суду

Відповідач ОСОБА_1 , будь-яких заперечень чи фактів, які спростовують обставини викладені у позовній заяві позивачем та висновку органу опіки та піклування суду не надав.

Аналізуючи наведені факти та обставини, а також письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 ухиляється від виховання своїх дітей та виконання своїх батьківських обов`язків. Не цікавляться долею дітей, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, та взагалі не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. При цьому, судом також встановлено, що таке збайдужіле ставлення батька має місце вже протягом тривалого часу.

Вказані обставини, виходячи із положень статтей 164-167 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Таким чином, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, підтверджень того, що його поведінка щодо дітей може змінитися у кращу сторону, в судовому засіданні не здобуто, суд приходить до переконання, що є всі підстави для задоволення позову та позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей: ОСОБА_1 , відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Водночас, суд роз`яснює відповідачу його право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, за наявності підстав передбачених частинами 3 - 5 ст. 169 СК України.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, суд ухвалює стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2668,40 грн, які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

На підставі ст.7, 164, 165, 166 СК України, керуючись ст.ст.10-13, 76, 77, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Служби у справах дітей Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Служби у справах дітей Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Служба у справах дітей Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області, адреса: с. Городище, вул. Шкільна, будинок 35, Луцький район, Волинська область, ЄДРПОУ 45194415.

Відповідач: ОСОБА_1 , житель, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення в повному обсязі складено 03 червня 2026 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв