Ухвала суду № 137084444, 13.02.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/31/26

Єдиний унікальний № 748/5241/24

У Х В А Л А

"13" лютого 2026 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Кухти В.О.,

секретаря Крошки І.С.,

під час розгляду у підготовчому судовому засіданні цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

0.12.2024 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ»:

1) заборгованість за кредитним договором № 102567620 в розмірі 39 712,50 грн, з яких: 15 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 062,50 грн сума заборгованості за відсотками, 1 650,00 грн заборгованість за комісією;

2) понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, а також витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 1 514,00 грн.

Представник ОСОБА_1 адвокат Кравченко В.В. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням відповідача на військовій службі у складі Збройних Сил України.

Приписами п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

У зв`язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент постановлення цієї ухвали воєнний стан не скасований.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у Постанові ВП ВС від 12.11.2025 у справі №754/947/22 за нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Згідно довідки від 04.03.2025, яка видана військовою частиною НОМЕР_1 , судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за у в/ч НОМЕР_1 .

Встановивши, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Водночас суд зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань.

Ураховуючи викладене, а також зважаючи на те, що зупинення провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України є обов`язком суду, суд вважає необхідним зупинити провадження у даній справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя В.О.Кухта