Рішення № 137084440, 03.06.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/973/26

Єдиний унікальний № 748/755/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої судді Майбороди С.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасько К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіальної громади в особі Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівської міської ради, в якому просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори, оскільки була необізнана у цивільному законодавстві, не знала правил і порядку прийняття спадщини.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2026 року провадження у справі відкрито.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши про підтримання позовних вимог.

Відповідач Гончарівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області надали заяву про розгляд справи без участі їх представника, вказавши про відсутність заперечень щодо заявлених позовних вимог.

Відповідач Чернігівська міська рада не забезпечили явку свого представника в судове засідання, просили розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі судом встановлено наступне.

Як вбачається з наданої копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 03.06.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.13).

Після її смерті відкрилась спадщина.

Відповідно до довідки № 217 від 25.11.2025 виданої Слабинським старостинським округом № 3 Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала одна по АДРЕСА_1 (а.с.12).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем на майно померлої за законом, оскільки є онукою померлої, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 , копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 , копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 (а.с. 14-17).

Згідно повідомлення Чернігівської районної державної нотаріальної контори, спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не відкривалась.( а.с.44-46)

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса для прийняття спадщини 05.03.2026, однак остання роз`яснила про пропущення строку на прийняття спадщини.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд у постановах від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18, від 17.10.2018 у справі № 681/203/17-ц висловив відповідну правову позицію, що такі обставини, зокрема, як незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців), є достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

В даному випадку ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шестимісячний строк на прийняття спадщини закінчився 03 грудня 2025 року. Позивач отримала відповідь від нотаріальної контори 05.03.2026. Отже проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини становив три місяці.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яка постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 06 березня 2022 року доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 24 червня 2022 року редакцію пункту 3 постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 виключено із постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року.

Ця норма ускладнила обчислення строку для прийняття спадщини не тільки для пересічних громадян України, а й для правників, оскільки певний час ще допускались неоднозначні трактування цього положення, внаслідок чого існувало певне нерозуміння порядку та строків прийняття спадщини, зокрема і з боку нотаріусів, які надавали консультації спадкоємцям.

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (п. 68 рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03; п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України», заяви № 68385/10 та № 71378/10).

З цього приводу у п. 103 рішення ЄСПЛ у справі «Saghinadze and Others v. Georgia» (заява № 18768/05) зазначено, що для того, щоб «очікування» було «законним», воно повинне бути більш конкретним, ніж звичайна надія і бути заснованим на нормі права або правовому акті (див. також п. 39 рішення у справі «Ceni v. Italy», заява № 25376/06)

У рішенні у справі «Kopeckэ v. Slovakia» (заява № 44912/98, п. 52) ЄСПЛ узагальнив висновок про належне правове підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування у наступний спосіб: якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. також рішення у справах: «Vilho Eskelinen and Others v. Finland», п. 94, заява № 63235/00; «Haupt v. Austria», п. 47, заява № 9816/82; «Radomilja and Others v. Croatia», п. 142, заява № 25376/06; «Draon 153 v. France», п. 65, заяви № 1513/03, № 11810/03 та ін.).

Правова позиція ЄСПЛ щодо наявності достатнього правового підґрунтя для виникнення в особи легітимних очікувань неодноразово була застосована у національній судовій практиці. У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 910/378/19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має легітимне очікування успішної реалізації її права вимоги у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві.

У національному законодавстві принцип легітимних очікувань знайшов своє безпосереднє закріплення, зокрема, у статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України щодо захисту права власності.

Принцип «пропорційності» пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Оцінивши доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 з позиції дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, враховуючи загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, взявши до уваги незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та зверненням ОСОБА_1 до нотаріуса, наявність протягом певного часу в умовах воєнного стану невизначеності щодо строків звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, суд доходить висновку, що встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини пропустила з поважних причин, а тому заявлені вимоги слід задовольнити і визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 тривалістю три місяці, початок якого відраховувати з дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задовленню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, як за спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Гончарівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 03081565, адреса : вул. Танкістів, 11, с-ще Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідач : Чернігівська міська рада, ЄДРПОУ 34339125, адреса : вул. Магістратська, 7, м. Чернігів.

Суддя С. М. Майборода