Вирок № 13708384, 09.02.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-297/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2011 р.м. Київ Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Дідик М. В.

при секретарі Асіпцової О.В..

з участю прокурора Рака П.О.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, працюючого охоронцем ТОВ «Камеса-Буд», зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, раніше судимого:

27.04.2007 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 187 ч.1 КК України на три роки позбавлення волі.

14.04.2009 року згідно постанови суду умовно-достроков звільнений від відбуття покарання на невідбутий строк 10 місяців та 12 днів,

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 186 та ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 18.09.2010 року, приблизно о 23.50 год., знаходився в парку, що розташований неподалік від будинку № 66 по вул. Горького в м. Києві. Помітивши, раніше незнайомого ОСОБА_1, який сидів на лавці та тримав в руці мобільний телефон, вирішив відкрито викрасти його. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 та ривком вихватив у нього з руки мобільний телефон марки «Нокіа 5130», вартістю 857 грн, в якому знаходилася сім картка оператора «Лайф», яка вартості не представляє та на рахунку якої було 13 грн. З відкрито викраденим майном, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік, завдавши потерпілому шкоди на суму 870 грн.

Крім того, 27.09.2010 року, приблизно о 03.00 год., ОСОБА_2, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна, прибув до будинку № 47/49 по вул. Боженка в м. Києві. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 підійшов до автомобіля марки «Хюндай Гедз»д.н.з. НОМЕР_1, та впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, знайшов біля автомобіля камінь, розбив ним скло передніх дверцят автомобіля зі сторони водія та таємно викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_3, а саме: навігаційний пристрій, вартістю 1300 грн., радіодетектор, вартістю 700 грн. З викраденим майном, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік, завдавши потерпілому шкоди, на загальну суму 2000 грн.

Крім того, 08.11.2010 року, біля 16.00 годин, ОСОБА_2 з метою повторного, таємного викрадення чужого майна, прибув до магазину «Сільпо», що по вул. Боженка, 107 в м. Києві. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 підійшов до потерпілої ОСОБА_4, яка стояла на касі № 2 та розраховувалася за продукти. Впевнившись, що остання за ним не спостерігає, повторно, таємно, з бокової кишені сумки, що знаходилася на плечі ОСОБА_4, викрав її майно, а саме мобільний телефон марки «Blackbеrri 9000 Bold», вартістю 3000 грн., та з місця вчинення злочину з викраденим телефоном втік.

Підсудний ОСОБА_2 вину свою у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, підтвердивши вищезазначені обставини. По суті пояснив, що 18.09. 2010 року вночі ішов через парк неподалік будинків по вул. Горького. Помітив на лавці незнайомого хлопця, який розмовляв по телефону. Підійшовши до нього, вихопив у нього з руки телефон і втік. Через де який час, викрадений телефон «Нокіа»продав на радіо ринку за 100 грн. Збитки потерпілому не відшкодував.

27.09.2010 року вночі, біля одного з будинків в по вул. Боженка помітив автомобіль «Хюндай». Заглянувши в середину, помітив якісь предмети і вирішив їх викрасти. Каменем розбив бокове скло та з автомобіля забрав навігатор і радіодетектор. Пам»ятає, що один з предметів знаходився в бардачку, а інший між сидіннями. Викрадене продав за 1,5 тисяч гривень. Збитки потерпілому не відшкодував.

08.11.2010 року стояв в черзі в магазині «Сільпо», що по вул. Боженка, 107 в м. Києві. Попереду нього стояла незнайома дівчина. Непомітно для неї, з кишені сумки, яка була у неї на плечі, витяг мобільний телефон «Влеквері». Телефон продав за 100 доларів США. Збитки потерпілій не відшкодував.

У вчинених злочинах вину визнає, щиро розкаюється. Також повністю визнає позовні вимоги потерпілих. Збитки не відшкодував, але має намір це зробити в найближчий час. Покази, як на досудовому слідстві так і в суді дає добровільно, без примусу.

За згодою сторін, згідно ч.3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільних позовів, які ніким не оспорювались. Підсудний, та інші учасники судового розгляду, правильно розуміють фактичні обставини справи, сумнівів суду у добровільності та істинності їх позиції немає. Будучи попередженим про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, на зазначений порядок погодився.

Тому суд, згідно вимог ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідженням фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що його характеризують.

Суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати: за фактом відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1, - за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно. За фактом таємного викрадення майна потерпылих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При обранні покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу підсудного, який раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та повне визнання вини, наявність на утриманні неповнолітньої дитини

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання, з застосуванням правил ст.70 КК України, у виді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особу підсудного, помякшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд надходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням і покладенням на нього обов»язків передбачених ст. 76 КК України. На погляд суду, саме таке покарання, буде сприяти виправленню підсудного.

Цивільні позови потерпілих задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 870 грн.; на користь ОСОБА_4 3000 грн.; на користь ОСОБА_3 2000 грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню, підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2, згідно вимог ст. 93 КПК України, судові витрати за проведення криміналістичних експертиз.

Долю речових доказів (а.с.209,212) слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:

за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк п»ять років;

за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки,

на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі на строк п»ять років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки та згідно ст. 76 КК України покласти на нього обов»язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню, підписка про невиїзд.

Цивільні позови потерпілих задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 870 грн.; на користь ОСОБА_4 3000 грн.; на користь ОСОБА_3 2000 грн.

Речові докази: диск формату CD-R, залишити зберігати при справі.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення криміналістичних експертиз в загальній сумі 1357 грн. 88 коп. (одержувач платежу НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві ГУ ДКУ у Київській області, р/р № 3125327221099, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900 послуги експерта).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя М. В. Дідик