Рішення № 137082592, 03.06.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/1244/25

Провадження №2/672/48/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі

головуючої судді Рибачук О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

представника позивача - адвоката Гнідка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувсь до суду із позовом до ПАТ «Страхова група «ТАС», ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ПАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) №АТ1087734, забезпечений транспорт - ВАЗ 21053. Також, між ТДВ «СК «Гардіан» та ОСОБА_3 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) №АР6646130, забезпечений транспортний засіб -«Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 .

20 листопада 2022 на автодорозі Р-48 «Кам`янець-Подільський-Білогір`я» неподалік с.Борщівка, Городоцької ОТГ Хмельницького району, Хмельницької області, відбулось зіткнення автомобілів за участі даних транспортних засобів під керуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля марки «ВАЗ 2105», який перебував під керуванням ОСОБА_2 , ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, від яких померла. Вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 01.11.2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання.

Позивачем подано заяву про страхове відшкодування, за результатами розгляду якої ПАТ «Страхова група «ТАС» здійснило відшкодування моральної шкоди з належних 80400,00 грн лише 20100,00 грн. ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» здійснено страхову виплату на відшкодування моральної шкоди з належних 80400,00 грн лише 40200,00 грн. Враховуючи, що страховими виплачено позивачу страхову виплату на відшкодування моральної шкоди лише частково, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Ухвалою судді Городоцького районного суду від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

08.12.2025 представником відповідача АТ «СГ «ТАС» - Кудрявським С.М. подано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказав, що відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлені законом на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Згідно Заяви про склад сім`ї від 01.03.2024, право на відшкодування моральної шкоди має ОСОБА_1 (син загиблої) та ОСОБА_2 (чоловік загиблої). Окрім того, п.36.3, ст.36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб». Таким чином, представник відповідача зазначає, АТ «СГ «ТАС» виконало своє зобов`язання перед позивачем у повному обсязі, здійснивши виплату в сумі 20100,00 грн (6700 (12 мінімальних зарплат)*12/2=80400; 80400/2 (кількість осіб, відповідальних за вчинення ДТП)=40200: 40200/2 (кількість осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування)=20100 грн).

10.12.2025 від представника відповідача ТДВ «СК «Гардіан» - Черняковського А.В. на адресу суду надійшов відзив на позов. У відзиві представник зазначає, що відповідно до п.27.3 ст.27 Закону №1961-ІУ, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Відповідно до п.36.3 ст. 36 Закону №1961-ІУ, у разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної школи на кількість таких осіб. Враховуючи, що згідно вироку Городоцького районного суду від 01.11.2023 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у вчинені зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, розмір моральної шкоди підлягає пропорційному розподілу між кількістю осіб, відповідальних за спричинену шкоду.

Таким чином, вважає, що ТДВ «СК «Гардіан» виконало свої зобов`язання перед позивачем та здійснило на користь позивача страхове відшкодування в сумі 40200 грн (6700 (12 мінімальних зарплат)*12/2=40200).

15.01.2026 позивачем ОСОБА_1 подано на адресу суду заяву про відмову від частини позовних вимог до ОСОБА_2 в порядку п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, оскільки після пред`явлення позову відповідачем ОСОБА_2 врегульовано спір щодо заявленої до нього вимоги про відшкодування заподіяної моральної шкоди.

16.02.2026 представником позивача адвокатом Гнідко С.І. подано на адресу суду заяву про збільшення позовних вимог до ПАТ «Страхова група «ТАС» та ТОВ «Страхова компанія «Гардіан». А саме, просить стягнути на його користь позивача з ПАТ «Страхова група «ТАС» 129300 грн та з ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» 109200 грн, оскільки після подання позову ним укладено договір на виготовлення надгробного пам`ятника для матері ОСОБА_4 вартістю 138000 гривень. Таким чином, вважає, що витрати пов`язані з виготовлення пам`ятника підлягають відшкодуванню відповідачами в рівних долях.

17.02.2026 представником ТДВ «СК «Гардіан» подано на адресу суду заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог, посилаючись на вимоги п.27.4 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки оплата надгробного пам`ятника позивачем не здійснена. В додаткових поясненнях від.19.03.2026 представниця відповідача також заперечила щодо позовних вимог ОСОБА_1 з підстав їх необгрунтованості.

03.03.2026 представником відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» Кудрявським С.М. подано заперечення на заяву про збільшення позовних вимог. Представник не погоджується із даною заявою з підстав безпідставності та необґрунтованості вимог позивача, які не підтверджені належними доказами у відповідності із вимогами п.2.1. ст.2 та п.27.4 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зазначає, що витрати на спорудження памятника підлягають оплаті страховою лише у випадку їх реального понесення та відповідного підтвердження доказами, які позивач не надав. Тому просить відмовити в задоволенні даної заяви.

Ухвалою Городоцького районного суду від 05.03.2026 прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 , а саме про стягнення з нього на користь позивача 110000 гривень та прийнято заяву представника позивача ОСОБА_5 про збільшення позовних вимог до ПАТ «Страхова група «ТАС» та ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» (а.с.112).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про їх збільшення та просив позов задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 129300 грн та з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Гардіан» 109200 грн страхового відшкодування, що включає розмір моральної шкоди та витрати на виготовлення пам`ятника.

Представник відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ТДВ «СК «Гардіан», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно вироку Городоцького районного суду від 01.11.2023 встановлено, що 20 листопада 2022 року близько 14 години 40 хвилин ОСОБА_3 , рухаючись за кермом автомобіля «Volkswagen Transporter 5», д.н.з. НОМЕР_1 , в світлу пору доби автодорогою Р-50, сполученням «Кам`янець - Подільський - Білогір`я» зі сторони смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області, в напрямку до м.Городок Хмельницького району Хмельницької області, допустив занос автомобіля та втратив над ним контроль, в результаті чого виїхав на зустрічний напрямок руху, по якому в цей час рухався автомобіль «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який з метою уникнення зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter 5», змінив власний напрямок руху внаслідок чого відбулося зіткнення зазначених автомобілів. У зв`язку із даною дорожньо-транспортною пригодою пасажирка автомобіля «ВАЗ 2105» ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці події.

Судом визнано винуватими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 ККУ (а.с.8-12) та призначено покарання.

Із копії свідоцтва про народження, яке наявне у матеріалах справи вбачається, що загибла ОСОБА_4 є матір`ю позивача (а.с.19).

23.10.2008 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, яка наявна у матеріалах справи (а.с.18).

Згідно копії свідоцтва про смерть, яке наявне у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «ВАЗ 2105» - ОСОБА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано в ПАТ «СГ «ТАС» згідно полісу № НОМЕР_3 (а.с.13).

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Volkswagen Transporter 5» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , застрахована в ТДВ «СК «Гардіан» згідно полісу №АР6646130 (а.с.14).

Також встановлено, що ТДВ «СК «Гардіан» 08.03.2024 здійснено страхове відшкодування згідно страхового акту №G-21970-1z… ОСОБА_1 на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР6646130 від 20.11.2022 в сумі 40200 грн (а.с.14, 24). Дана обставина також не заперечується сторонами.

Крім цього, ПАТ «СК «ТАС» 22.03.2024 здійснено страхове відшкодування позивачу на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ1087734 від 18.02.2022 в сумі 20100 грн (а.с.13, 25). Дана обставина також не заперечується сторонами.

Згідно змісту позовної заяви розмір заподіяної моральної шкоди у зв`язку зі смертю матері ОСОБА_1 оцінив у 380 тис гривень, з них: 110 тис грн добровільно відшкодував ОСОБА_3 та частково відповідачі, а саме: ПАТ «СК «ТАС» в сумі 20100 грн та ТДВ «СК «Гардіан» в сумі 40200 грн. Від частини заявлених первинних вимог до ОСОБА_2 в сумі 110 тис грн позивач відмовився (а.с.66).

Застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з вимогами статей. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Поняття джерела підвищеної небезпеки визначено у статті 1187 ЦК України, відповідно до якої під джерелом підвищеної небезпеки розуміють діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для осіб, які цю діяльність здійснюють, та інших осіб.

Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також наведено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6, відповідно до якого джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.

Таким чином, автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки .

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказуванню не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди, є сам по собі факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Частиною 2 ст.1188 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

За змістом частини першої статті 614 ЦК України вина як підстава відповідальності за порушення зобов`язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди. З огляду на це припис частини другої статті 1188 ЦК України застосовний тоді, коли поведінка кожного із власників (володільців) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв`язку з чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі). Встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов`язку з відшкодування шкоди.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №477/874/19.

Пунктом 6 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3765-IX передбачено, що договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону.

Оскільки новий закон набрав чинності 1 січня 2025 року, а договори страхування цивільно-правової відповідальності були укладені 18.02.2022 та 20.11.2022, то у даних правовідносинах продовжує діяти положення Закону України № 1961-IV.

Згідно ст.22 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV, в редакції чинній на дату укладення договорів страхування, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи».

Згідно п.23.1 ст. 23 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV, у тій же редакції, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, серед іншого, є шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до пункту 27.1 статті 27 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 27.3 ст. 27 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV, страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.04.2022 справа №184/1461/20-ц.

Окрім цього, відповідно до п.36.3 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Суд приходить до висновку, що ДТП, яка сталася 20 листопада 2022 року за участю забезпечених транспортних засобів і внаслідок якої загинула мати позивача ОСОБА_4 , є страховим випадком, а тому в страховиків виник обов`язок виплатити страхове відшкодування за моральну шкоду, завдану забезпеченими транспортними засобами, яка пов`язана зі смертю потерпілої, а її розмір визначено відповідно до положень пункту 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На день смерті ОСОБА_4 мінімальна заробітна плата на місяць становила 6700 грн, а 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі складає 80400,00 грн, що становить загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, потерпілому.

Зазначена сума, з урахуванням п.36.3 ст.36 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV, підлягає в даному випадку розподілу між двома винуватцями ДТП в якій загинула мати позивача. Тобто, 80400 грн поділити на 2 винуватців, відповідальність яких була застрахована ПАТ "СК "ТАС" та ТДВ «СК «Гардіан», дорівнює по 40200 грн, що відповідно мають відшкодувати відповідачі.

Одночасно, судом встановлено, що відповідачі частково відшкодували ОСОБА_1 суму страхового відшкодування, а саме: ПАТ "СК "ТАС" в сумі 20100 грн та ТДВ «СК «Гардіан» 40200 грн.

Таким чином, із урахуванням обставин справи та зазначених норм, враховуючи, що в даному випадку моральна шкода смертю матері позивача заподіяна внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки та цивільно-правова відповідальність їх власників була застрахована, з урахуванням виплачених сум, позов підлягає задоволенню частково. На користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування моральної шкоди із ПАТ «СК «ТАС» в сумі 20100,00 гривень.

Доводи представника ПАТ "СК "ТАС" про наявність у чоловіка ОСОБА_2 права на відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілої та можливістю звернутися до відповідача впродовж трьох років із заявою про виплату страхового відшкодування, ґрунтуються на припущеннях та не впливають на вирішення справи по суті, оскільки, з часу настання ДТП жодними особами, окрім сина ОСОБА_1 (позивач), вимоги про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері не заявлялись. Таким чином, своє право на виплату страхового відшкодування реалізував тільки син загиблої.

В частині стягнення з ТДВ «СК «Гардіан» страхового відшкодування моральної шкоди в сумі 40200,00 грн та з ПАТ "СК "ТАС" в сумі 60300,00 грн позов задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника в сумі 138 000 гривень суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем (замовником) із ФОП ОСОБА_6 (підрядником) 14.02.2026 укладено договір за умовами якого підрядник зобов`язується за завданням замовника виготовити та змонтувати надгробний пам`ятник для ОСОБА_4 , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити підряднику виконану роботу (а.с.77,78).

Вартість робіт за даним договором становить 138 тис грн (п.2.1 договору).

ФОП ОСОБА_6 надано ОСОБА_1 рахунок-фактуру на суму 138 тис грн за пам`ятник надгробний гранітний з монтажем (а.с.79).

Окрім цього, згідно квитанції до платіжної операції від 04.03.2026 ОСОБА_1 здійснено платіж в сумі 10000 грн на рахунок ФОП ОСОБА_6 .. Призначення платежу зазначено аванс за пам`ятник ОСОБА_4 згідно договору від 14.02.2026 (а.с.106).

Відповідно до п.27.4 ст.27 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV, в редакції чинній на дату укладення договорів страхування, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 607/3451/16-ц (провадження № 61-24229сво18) зазначено: «У цивільному законодавстві містяться правила відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника. За загальним правилом, у разі понесення таких витрат на спорудження надгробного пам`ятника, боржником у зобов`язанні щодо їх відшкодування є особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, а кредитором - особа, яка здійснила такі витрати. При цьому, у статті 1201 ЦК України не встановлено межі по відшкодуванню витрат на спорудження. У випадку, якщо було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, то у разі понесення таких витрат на спорудження надгробного пам`ятника, боржником у зобов`язанні щодо їх відшкодування є страховик (МТСБУ).

Таким чином, в даному випадку умовою відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника є понесення стороною таких витрат та їх належне підтвердження.

Враховуючи, що позивач на даний час підтвердив понесення витрат на спорудження надгробного пам`ятника матері в сумі 10000 грн, у суду наявні підстави для стягнення з відповідачів лише цієї суми.

Тому в цій частині позов підлягає задоволенню частково на суму 10000 гривень.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що інформацію про понесені позивачем судові витрати та відповідні докази представник подасть упродовж 5 днів після рішення суду. Одночасно зазначив, що їх орієнтовний розмір становить 15 тис гривень.

Керуючись ст.ст.76, 81, 259, 263, 265, 268, 315, 318, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 25100 грн страхового відшкодування, з них: 20100 грн сума моральної шкоди та 5 000 грн витрат на спорудження пам`ятника.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Гардіан» на користь ОСОБА_1 5 000 грн витрати на спорудження пам`ятника.

В частині стягнення на користь ОСОБА_1 з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Гардіан» страхового відшкодування моральної шкоди в сумі 40200,00 грн, 64000,00 грн на спорудження пам`ятника та з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» страхового відшкодування моральної шкоди в сумі 40200,00 грн, 64000,00 грн на спорудження пам`ятника відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Гнідко Сергій Іванович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження: м. Київ, пр.Берестейський, буд.65, м.Київ.

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», код ЄДРПОУ 35417298, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96.

Повний текст судового рішення складено 03.06.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК