Вирок № 137082273, 03.06.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/253/26

Провадження № 1-кп/603/42/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026211130000088 від 11 квітня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Монастириська Монастириського району Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , громадянина України, який тимчасово не працює, розлучений, з середньою спеціальною освітою, не депутат, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, -

в с т а н о в и в:

10 квітня 2026 року у ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого проживання, а саме у с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області, виник злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - пісковику в урочищі «Городище», що розташоване за межами с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 10 квітня 2026 року приблизно о 13 год 00 хв., ОСОБА_6 , прийшов в урочище «Городище», що розташоване за межами с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області, де за допомогою заздалегідь підготовленого знаряддя, а саме кирки із дерев`яною рукояткою, в порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст. 16 Кодексу України «Про надра», яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, всупереч ст. ст. 19, 20 Кодексу України про надра, ст. ст. 57, 125, 126 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами та видобуток корисних копалин, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, за допомогою вищезазначеного заздалегідь підготовленого знаряддя, ручним способом, шляхом відколювання та відривання від основного шару корисної копалини - пісковику в урочищі «Городище», що розташоване за межами с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області, незаконно видобув 0,3 кубічних метра пісковику, який згідно постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Внаслідок незаконного видобування пісковику ОСОБА_6 завдав шкоди державі в особі Монастириської міської ради на загальну суму 4350 гривень.

За фактом вчиненого ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, тобто у незаконному видобуванні корисної копалини загальнодержавного значення пісковику.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України визнав повністю за обставин, що зазначені в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення, про що щиро шкодує. Зазначив про те, що завдану потерплій стороні шкоду відшкодував повністю.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала обвинувачення в суді з підстав наведених в обвинувальному акті. Щодо обрання міри покарання обвинуваченому просила врахувати його позитивну характеристику за місцем проживання, а також те, що він щиро кається у вчиненому, активно сприяв у розкритті злочину, а також відшкодував повністю завдану шкоду та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з покладенням у період його дії передбачених п.п 1, 2 ч.1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України обов`язків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні погодився із запропонованим прокурором покаранням, також просив суд врахувати ті обставини, що обвинувачений визнає вину, щиро кається у вчиненому, а також повністю відшкодував завдану шкоду.

Представник потерпілого Монастириської міської ради ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився. До початку засідання подав клопотання у якому просив розгляд кримінального провадження у всіх судових засіданнях проводити за відсутності представника потерпілого Монастириської міської ради.

Крім повного особистого визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, його винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення об`єктивно повністю стверджується також доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

-протоколом огляду місця події разом із фототаблицею до нього від 10 квітня 2026 року у відповідності до якого, такий проводився за межами населеного пункту с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області за координатами 49.0094634, 25.1707355 в урочищі «Городище», а саме на місці видобування корисних копалин за участі понятих та ОСОБА_4 . На місці огляду за його результатом виявлені та вилучені: 0,3 кубічних метра каменю різних форм та розмірів, взірці каміння для проведення експертизи, які поміщені в сейф-пакети PSP1041214 та PSP1041215, а також знаряддя для його видобування, а саме кірка з дерев`яною рукоядкою;

-постановою про визнання речовими доказами від 11 квітня 2026 року у відповідності до якої, вилучені в ході проведеного огляду місця події за межами населеного пункту с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області 0,3 кубічних метра незаконно видобутого ОСОБА_4 каменю різних форм та розмірів, знаряддя для його видобування, а саме кірка з дерев`яною рукоядкою, а також взірці каміння для проведення експертизи, які поміщені в сейф-пакети PSP1041214 та PSP1041215 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026211130000088;

-протоколом огляду диска із відеозаписом від 14 квітня 2026 року, предметом якого був оптичний диск DVD-R марки «ALERUS» № 111102-S1 ємкістю 4.7 GB на якому є відеозапис, протяжність якого становить 01 хв 43 сек. В ході огляду даного відеозапису встановлена особа ОСОБА_4 , який визнав факт незаконного видобутку каміння для особистих потреб;

-постановою про визнання речовими доказами від 14 квітня 2026 року у відповідності до якої оптичний диск DVD-R марки «ALERUS» № 111102-S1 ємкістю 4.7 GB визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026211130000088;

-висновком експерта № СЕ-19/120-26/5176-ФХД від 23 квітня 2026 року у відповідності до якого наданий на дослідження зразок каменю, який знаходиться у сейф-пакеті PSP1041214 є геологічною породою пісковиком сіро-коричневого кольору; наданий на дослідження зразок каменю, який знаходиться у сейф-пакеті PSP1041215 є геологічною породою пісковиком сіро-коричневого кольору; надані зразки каменю не мають спільної родової (групової) належності;

-довідкою, яка видана ПП « ОСОБА_8 » від 27 квітня 2026 року у відповідності до якої ринкова вартість 0,3 кубічних метра каменю пісковику станом на 10 квітня 2026 року становила 4350 грн;

-оптичний диск DVD-R марки «ALERUS» на якому є відеозапис з місця незаконного видобутку каменю, на якому зафіксований ОСОБА_6 , який визнав факт незаконного видобутку каміння для особистих потреб.

Суд встановив те, що за місцем проживання обвинувачений ОСОБА_6 характеризується позитивно, на обліку в лікарня-нарколога та лікаря-психіатра обвинувачений не перебуває, за даними УІАП ДІАП ГУНП в Тернопільській області обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обвинувачений ОСОБА_6 згідно з квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки № 18 від 28 квітня 2026 року та № 14 від 18 травня 2026 року завдану кримінальним правопорушенням шкоду відшкодував повністю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, об`єктивні обставини кримінального провадження, особу винного, його вік, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання, характеризується позитивно, а також обставини, що пом`якшують покарання, до яких суд відносить: щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень; відшкодування завданої потерпілій стороні шкоди, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

ОСОБА_9 слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкцій статті закону, яким передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення.

Таке покарання, на думку суду, буде співмірним вчиненому діянню, необхідним та достатнім для виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, наведеній в ст. 50 КК України, принципам гуманності, справедливості, індивідуалізації та невідворотності покарання.

Разом з тим, суд, враховуючи об`єктивні обставини кримінального провадження та сукупність пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих його, позитивні дані про особу обвинуваченого, приходить до висновку, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з покладенням у період його дії передбачених п.п 1, 2 ч.1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України обов`язків, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 може бути перевихований без обмеження його волі і таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи в цьому кримінальному провадженні, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні здійсненні витрати на проведення судової експертизи грунтів у розмірі 3369,52 грн.

Накладений згідно ухвали слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2026 року арешт необхідно скасувати повністю.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_4 витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-26/5176-ФХД від 23.04.2026 3369 (три тисячі триста шістдесят дев`ять) грн 52 коп. в дохід держави.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду № 595/478/26 від 15 квітня 2026 року.

Застосувати спеціальну конфіскацію до знаряддя вчинення злочину кірки із дерев`яним руків`ям.

Речові докази:

- 0,3 метри кубічного каменю різної форми та розмірів, взірець каміння 1 та 2 повернути потерпілій особі Монастириській міській раді;

- оптичний диск DVD-R марки «ALERUS» № 111102-S1 ємкістю 4.7 GB зберігати при матеріалах справи.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому і прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1