Рішення № 137082060, 02.06.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/394/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №2036536345 від 28 травня 2021 року в загальному розмірі 39698,61 грн та понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 травня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2036536345. Відповідно до умов договору кредитодавець надав у користування ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 30257,00 грн зі встановленим строком користування. У свою чергу відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування ними. На підставі договору факторингу № 21/10/22 від 21 жовтня 2022 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними АТ «ОТП Банк» із позичальниками, зокрема набуто право вимоги і до відповідача на загальну суму 39698,61 грн. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 39698,61 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 28512,37 грн та заборгованості за відсотками 11186,24 грн.

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу призначено до розгляду, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін від позивача та відповідача не надходило.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сергеєвої С. А. надійшло клопотання, в якому вона просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та витребувати докази.

Від представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» надійшла відповідь на відзив, в якому просить відмовити повністю у задоволенні клопотання представника про витребування доказів, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що між АТ «ОТП банк» та відповідачем було укладено кредитний договір. Як вбачається із паспорту споживчого кредиту, сторони узгодили основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту-кредит, сума кредиту 30257,00 грн, строк кредитування 60 місяців шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку, процентна ставка 40,00 % (річних) загальні витрати за кредитом 10681,30 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 40073,62 грн, реальна річна процентна ставка 48,28 % та узгоджено графік повернення кредиту. Особу відповідача встановлено на підставі копії паспорта, коду, що засвідчені особистим підписом позичальника. Також сам договір підписано особистим підписом позичальника. Договір є обов`язковий для виконання сторонами. Відповідач здійснював часткову оплату в погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про прийняття умов кредитного договору. Відповідачем не спростовано розрахунок первісного кредитора. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сергеєвої С. А. задоволено, витребувано докази із АТ «ОТП Банк».

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сергеєвої С. А. надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому вона просить відмовити в задоволенні позову. А в разі задоволення заявленої позовної заяви в повному обсязі або частково, зменшити суму, яка підлягає до стягнення на відшкодування витрат на правничу допомогу до 1000 грн, та визначити суму стягнення пропорційно сумі фактично задоволеного позову. Зазначає, що відповідач грошові кошти за зазначеним кредитним договором готівкою від банку не отримував. Із паспорту споживчого кредиту вбачається можливість отримання готівкових грошових коштів через касу банку, проте доказів отримання готівкових коштів до позовної заяви не додано. На день підготовки зазначеного заперечення ухвала суду про витребування доказів не виконана, витребувані документи до суду не надано, докази отримання готівкових коштів не надані, у зв`язку з чим наявні підстави для ухвалення судового рішення на підставі наявних у справі документів, якими не підтверджено факт отримання відповідачем готівкових грошових коштів в касі банку. Також вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн є завищеними, неспівмірними з обсягом виконаної роботи, тому підлягають зменшенню.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 28 травня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2036536345 щодо надання споживчого кредиту. Тип кредиту-кредит, сума кредиту 30257,00 грн, строк кредитування 60 місяців шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку, процентна ставка 40,00 % (річних). Загальні витрати за кредитом 10681,30 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 40073,62 грн, реальна річна процентна ставка 48,28 % та узгоджено графік повернення кредиту. Договір створено у двох примірниках, один залишається в банку, інший на руки видається позичальникові. Договір підписано особисто відповідачем ОСОБА_1 , своїм підписом він підтвердив, що він ознайомлений з вказаними документами та отримав їх примірники. Своїм підписом відповідач також підтвердив, що він ознайомлений та погоджується із тарифом та графіком кредитування (матеріали в елект. вигляді).

Згідно з розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку за кредитним договором №2036536345 ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, знімав та погашав кредитну заборгованість. За період з 29 травня 2021 року по 21 жовтня 2022 року було знято з карткового рахунку: 113, 93 грн, 952, 71 грн, 208, 33 грн, 215,41 грн, 254, 25 грн, 139, 11 грн, 237,27 грн, 183,15 грн, 189,37 грн, 287,08 грн, 205, 56 грн, 182, 65 грн, 278, 12 грн, 257, 57 грн 207, 84 грн, 272, 87 грн та 26071, 78 грн. Також з розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 добровільно погашав заборгованість 29 червня 2021 року в розмірі 1061,07 грн, 28 липня 2021 року - 957,97 грн, 28 серпня 2021 року - 991,67 грн, 28 вересня 2021 року сплачено - 984,59 грн та 28 жовтня 2021 року - 945,75 грн, що загалом становить 4941,05 грн (матеріали в елект. вигляді).

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічну позицію викладено в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), в якому зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/ або суми санкцій, є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором, та не виконання взятих на себе зобов`язань у передбачені в договорі строки щодо повернення грошових коштів (кредиту) та нарахованих відсотків, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка не була сплачена позивачу.

У своєму запереченні представник відповідача намагається поставити під сумнів належність та допустимість виписки та розрахунку як доказу, однак такі доводи є безпідставними, оскільки такі документи оформлені у встановленому законом порядку. Надана виписка та розрахунок підписана електронним підписом банківського працівника. Виписка та розрахунок відображають всі операції за кредитним рахунком відповідача, включаючи надання кредиту, нарахування відсотків та часткові погашення.

Тотожність відомостей, що містяться у виписці по рахунку, з даними розрахунку заборгованості повністю виключає будь-які сумніви у достовірності та належності поданих доказів. Іншими словами, обидва документи відображають одні й ті ж самі показники та були сформовані на підставі єдиної інформаційної бази банку. Саме ця обставина доводить, що надані матеріали є взаємопов`язаними та такими, що підтверджують реальність укладеного договору.

Волевиявлення сторін зафіксоване у самому кредитному договорі, який укладений у письмовій формі та містить усі істотні умови. Виписка ж виконує іншу процесуальну функцію, підтверджує надання та користування коштами. Таким чином, саме сукупність договору та виписки утворює належну доказову базу, що виключає будь-які сумніви.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22)

Відповідно до постанови Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 753/16762/15-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Також у вказаній постанові зазначається, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальним ордером на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи у справі не призначались.

У свою чергу матеріали справи повністю доводять, що кредитний договір укладено, рух коштів відображено, нарахування і погашення відбувалися, заборгованість існує. У свою чергу, позиція відповідача є лише твердженнями, які не підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, суд відхиляє заперечення представника відповідача та вважає їх безпідставними.

Відповідачем належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість, сума якої становить 39698,61 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 28512,37 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 11186,24 грн (матеріали в елект. вигляді).

21 жовтня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та АТ «ОТП Банк» укладено Договір факторингу № 21/10/22, відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» згідно з витягом з реєстру боржників до зазначеного договору набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2036536345 від 28 травня 2021 року на загальну суму 39698,61 грн (матеріали в елект. вигляді).

Згідно з Витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 21/10/22 від 21 жовтня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2036536345 від 28 травня 2021 року складає 39698,61 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 28512,37 грн та заборгованості за відсотками 11186,24 грн. (матеріали електр. справи).

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За приписами ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» у повному обсязі.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги №42649746 від 01 липня 2025 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, акт про підтвердження надання правової допомоги, детальний опис виконаних робіт, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер (матеріали в елект. вигляді).

Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що вказана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом цього позову, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 205, 514, 516, 517, 525, 526, 530, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за кредитним договором №2036536345 від 28 травня 2021 року у розмірі 39698 (тридцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 61 копійка, судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей