Ухвала суду № 137081330, 28.05.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1321/23

Провадження № 1-кп/450/55/26

УХВАЛА

про звільнення від кримінальної відповідальності

28 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 140 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141270000338 від 04.06.2021 стосовно ОСОБА_3

сторони кримінального провадження :

прокурор ОСОБА_4

обвинувачена ОСОБА_3

захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілі ОСОБА_7

представник потерпілих ОСОБА_8

в с т а н о в и в :

21.03.2023 до суду з Львівської обласної прокуратури надійшов вказаний обвинувальний акт і ухвалою суду від 22.03.2023 призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 02.05.2023 призначено до судового розгляду.

28.05.2026 в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.140 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначених ст.49 КК України, оскільки з моменту події, які їй інкримінуються пройшло більше 5 років.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримала вказане клопотання повністю, просили його задовольнити, оскільки таке є її волевиявлення.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував, просив вирішити питання щодо долі речових доказів.

Представник потерпілої ОСОБА_8 щодо клопотання зазначив, що обвинувачена під час судового розгляду своєї вини не визнала. На думку представника потерпілої, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності може подавати лише особа, яка фактично вчинила кримінальне правопорушення та визнає цей факт. Водночас особа, яка заперечує свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, не вправі звертатися з таким клопотанням, а суд вирішувати питання про звільнення її від кримінальної відповідальності з цих підстав. При цьому представник потерпілої наголосив, що у даному кримінальному провадженні факт вчинення правопорушення є очевидним, однак невизнання обвинуваченою своєї вини, на його переконання, не виключає можливість застосування положень закону щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Потерпіла ОСОБА_7 підтримала думку представника.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження та саме клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Згідно з ст.44 КК України, ч.1 ст.285, ч.1 ст.286 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбаченим законом про кримінальну відповідальність.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.140 КК України (невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому), на момент розгляду справи є нетяжким злочином і карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Щодо позиції потерпілої сторони, то суд зазначає, що у постанові Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 14.01.2026 справа №454/3997/24 вказано: «Щодо доводів прокурора про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності без з`ясування думки потерпілих про можливість такого звільнення, колегія суддів зважає на те, що із системного аналізу норм КПК та КК слідує, що передбачений ст. 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення зі згодою потерпілої сторони на таке звільнення. В даному випадку застосування положень ст. 49 КК є обов`язковим для суду, а тому позиція потерпілих у цьому кримінальному провадженні не є вирішальною». Крім того, у постанові Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 26.05.2025 справа №545/3264/20 виснувано: «Тож, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності в передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення».

Також судом встановлено, що у кримінальному провадженні було призначено понад 50 судових засідань, водночас стороною захисту подано близько 30 клопотань про відкладення розгляду справи, більшість із яких були зумовлені перебуванням обвинуваченої на листку тимчасової непрацездатності у зв`язку хворобою, вагітністю та пологами, а також здійсненням догляду за малолітньою дитиною.

Незважаючи на зазначені обставини, судом вживалися всі передбачені законом заходи для забезпечення своєчасного та безперервного розгляду кримінального провадження у межах розумних строків. Зокрема, судові засідання призначалися з мінімальними інтервалами, забезпечувалося належне повідомлення учасників судового провадження, а також вирішувалися заявлені клопотання з метою недопущення безпідставного затягування судового розгляду.

Проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства, оцінивши фактичні обставини справи, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.140 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, оскільки судом достовірно встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.140 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , є нетяжким злочином, було вчинено в період часу з 16.04.2021 по 20.04.2021, а в період часу з 06:50 год. по 09:05 год. 20.04.2021 і передбачений п.3 ч.1 ст.49 КК України 5-річний строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення на даний момент сплинув.

У зв`язку з цим, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.140 КК України слід закрити.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.44, п.3 ч.1 ст.49, ч.2 ст.140 КК України, ст.2, п.1 ч.2, ч.8 ст.284, ч.1 ст.285, ч.1 ст.286 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141270000338 від 04.06.2021 за ч. 2 ст. 140 КК України за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 140 КК України,- закрити.

Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, після набуття ухвалою суду законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскарженою до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом семи діб з дня її проголошення. Особою, яка була відсутня при проголошенні ухвали суду, у той же строк, з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвала суду, якщо інше не встановлено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали оголошено 02 червня 2026 року о 08 год. 10 хв.

Суддя: ОСОБА_1