Рішення № 137078303, 03.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/3496/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ» (далі також позивач, ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №22645/Ж10/25-01-09-01-02 від 25.12.2025, видане ГУ ДПС у Чернігівській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управління ДПС у Чернігівській області було проведено фактичну перевірку за результатами, якої складено акт від 04.12.2025 та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що спірне рішення відповідача прийнято неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Головне управління ДПС у Чернігівській області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечувало щодо заявлених позовних вимог та просило відмовити у їх задоволенні.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у яких заперечував щодо доводів відповідача викладених у відзив та просив задовольнити позов у повному обсязі.

29.04.2026 (згідно вхідного штампу суду) від представника позивача за допомогою системи «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 додаткові пояснення представника позивача у справі повернуто без розгляду.

05.05.2026 (згідно вхідного штампу суду) від представника позивача за допомогою системи «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких позивач просить врахувати при розгляді справи вказані пояснення та задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.12.2025 № 2111-п «Про проведення фактичної перевірки» та направлень від 03.12.2025 № 4665/ЖЗ/25- 01-09-01-02, № 4666/ЖЗ/25-01-09-01-02 від 03.12.2025 року проведено фактичну перевірку Автогаззаправки, що розташована за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, селище Сосниця, вулиця Корнєва, буд. 69 та належить ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ».

У ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення пункту 2 статті 29 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-ХІ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» відповідно до фіскального чеку №12934 від 03.12.2025 року об 14 годині 29 хвилин через РРО ФН 3001150429, зареєстрований на Автогаззаправку, що розташована за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, селище Сосниця, вулиця Корнєва, буд. 69 та належить ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» здійснено реалізацію скрапленого газу (УКТ ЗЕД 2711190000) в кількості 17,0 літрів по ціні 37,0 гривень на загальну суму розрахунків 629,0 гривень, без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на дану господарську одиницю.

Також, згідно бази даних АІС «Податковий блок» підсистеми «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» через РРО ФН 3001150429 зареєстрований на Автогаззаправку, що розташована за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, селище Сосниця, вулиця Корнєва, буд. 69 та належить ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» здійснено реалізацію скрапленого газу (УКТ ЗЕД 2711190000) за період з 01.11.2024 року по 03.12.2025 року на загальну суму 5188408,0 грн. Діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним за період з 01.11.2024 року по 03.12.2025 року на Автогаззаправку, що розташована за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, селище Сосниця, вулиця Корнєва, буд. 69 та належить ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» згідно Єдиного реєстру ліцензіатів (пальне) - відсутня.

За результатами фактичної перевірки складено акт № 21622 від 04.12.2025.

Товариство, не погоджуючись з висновками перевірки щодо порушення ПК України та іншого законодавства, фактами та даними, викладеними в Акті, щодо наведених порушень, керуючись п. 86.7 ПК України, 12.12.2025 подало заперечення.

У відповідь на подані заперечення Товариству надійшов лист-відповідь Головного управління ДПС у Чернігівській області про результати розгляду заперечення № 15411/6/25-01-09-01-08 від 24.12.2025, відповідно до якого висновки Акту були залишені без змін.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення: від 25.12.2025 № 22645/Ж10/25-01-09-01-02, відповідно до якого встановлено порушення пункту 2 статті 29 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-ХІ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) грн становить 360000,00 грн.

Позивачем подано скаргу до ДПС України від 05.01.2026 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.12.2025 № 22645/Ж10/25-01-09-01-02.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 04.03.2026 № 5562/6/99-00-06-03-01-06 про залишення без змін ППР ГУ ДПС у Чернігівській області від 25.12.2025 № 22645/Ж10/25-01-09-01-02, а скаргу без задоволення.

Вважаючи таке податкові повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі також ПК України).

Згідно пункту 75 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У силу пункту 2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Статтею 81 ПК України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки: службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Верховний суд зазначив, що системний аналіз п.80.2.5, п.80.2, ст. 80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме у разі наявності та/або отримання в установленому законом порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Отже, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законом порядку інформації про поршення вимог законодавства.

Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин виробництва (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). Постанова КАС ВС від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) (п.5 cт. 76).

Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.07.2022 по справі №320/1864/21, від 11.05.2022 по справі №540/4141/20, від 12.08.2021 по справі №140/14625/20.

Суд зазначає, що призначаючи фактичну перевірку, достатньо покликатися в наказі на відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без розкриття його змісту, яким охоплюється предмет перевірки, але за умови, що цей підпункт містить лише одну фактичну підставу. Об`єктивну наявність або відсутність у контрольного органу підстав (обставин), визначених в підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, як умови призначення фактичної перевірки, перевіряє суд. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, який містить покликання на порядковий помер підпункту пункту статті Податкового кодексу України, як підстави для проведення перевірки, але не відображає конкретні обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об`єктивно існувати, даний висновок викладений у постанові Верховного суду від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв`язку з чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, , оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Щодо роздрібної торгівлі пальним ТОВ «ЛПГ Рітейл» без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суд зазначає, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 № 3817-IХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817-ІХ).

Пунктом 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 3817-ІХ встановлено, що:

Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону № 481 («Атестація виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону № 3817 («Атестація виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та ферментації тютюнової сировини»);

положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817-ІХ.

Пунктом 1 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 3817-ІХ встановлено термін набрання чинності цим законом - з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих його норм, зокрема:

пункт 85 частини першої статті 1, в якому визначення «тютюнові вироби» доповнено іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування, статті 67 «Максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби, тютюн, промислові замінники тютюну та рідини, що використовуються в електронних сигаретах» (у частині інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування) Закону № 3187-ІХ, які набирають чинності та вводяться в дію з 1 вересня 2024 року. Отже, з 1 вересня 2024 року діяльність з виробництва інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, оптової та роздрібної торгівлі підлягає ліцензуванню.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 21 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 до 1 жовтня 2024 року дозволяється зберігання та/або транспортування, та/або реалізація на митній території України товарів (продукції) за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТЗЕД без марок акцизного податку, якщо такі товари (продукція) вироблені в Україні або ввезені на митну територію України до 1 вересня 2024 року.

Норми Закону № 3817-ІХ, які стосуються електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, акцизного електронного документа, Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, електронних акцизних марок, набирають чинності та вводяться в дію з 1 січня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 3817-ІХ розділ VII «Ліцензування» Закону № 3817-ІХ набирає чинності та вводиться в дію з І січня 2025 року (крім пунктів 22, 23, 25 частини другої статті 46 «Припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності», якою встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, і статті 49 «Порядок інформування суб`єктів господарювання про вартість ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності»).

Пунктом 24 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування: установлено право суб`єкта господарювання зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об`єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об`єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб`єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817-ІХ

Пунктом 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ регламентовано дії суб`єктів господарювання щодо здійснення господарської діяльності починаючи з дня введення воєнного стану в Україні та до дня набрання чинності Законом № 3817-ІХ (далі - у визначений пунктом 6 період).

Зокрема, суб`єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження такої діяльності, зобов`язаний: протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817-ІХ набрав чинності, подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом № 481;

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії - до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817-ІХ, або до дня отримання нової ліцензії.

Суб`єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такни період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов`язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817-ІХ, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Суб`єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону № 481, зобов`язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817-ІХ набрав чинності:

подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв`язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Пунктом 6 розділу ХІТІ «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ також встановлено:

механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;

право суб`єкта господарювання звернутися до органу ліцензування для уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті;

наслідки для суб`єкта господарювання у разі невиконання ним вимоги щодо сплати чергових платежів (визнання недійсною ліцензії з дати закінчення строку її дії та визнання такою, що провадилася без наявності ліцензії із застосуванням фінансових санкцій, визначених Законом № 481 - для ліцензій, строк дії яких закінчився у визначений пунктом 6 період; припинення дії ліцензії у порядку, визначеному Законом № 481, з дня несплати першого чергового платежу - для ліцензій, строк дії яких не закінчився у період дії воєнного стану).

З дня набрання чинності Законом № 3817-ІХ застосовується відповідальність у розмірах, встановлених:

статтею 73 Закону № 3817 за порушення норм Закону № 3817 та Закону № 481, у період дії положень Закону № 481;

статтею 17 Закону № 481 - у випадках, встановлених пунктом 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817.

Відповідно до статті 29 Закону № 3817-ІХ роздрібна торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

За визначенням, наведеними у пунктах 32, 40, 49, 77 частини 1 статті 1 Закону № 3817-ІХ:

32) зберігання пального - надання послуг та/або діяльність, пов`язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб);

40) ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;

49) місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об`ємом до 60 літрів включно), які належать суб`єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб`єктом господарювання;

77) роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальннка у водному просторі морських та річкових суден.

За змістом частини 2 статті 29 Закону № 3817-ХІ роздрібна торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до пункту 22 частини 2 статті 73 Закону № 3817-ІХ до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії - 45 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» відповідно до фіскального чеку №12934 від 03.12.2025 року об 14 годині 29 хвилин через РРО ФН 3001150429, зареєстрований на Автогаззаправку, що розташована за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, селище Сосниця, вулиця Корнєва, буд. 69 та належить ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» здійснено реалізацію скрапленого газу (УКТ ЗЕД 2711190000) в кількості 17,0 літрів по ціні 37,0 гривень на загальну суму розрахунків 629,0 гривень, без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на дану господарську одиницю.

Також, згідно бази даних АІС «Податковий блок» підсистеми «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» через РРО ФН 3001150429 зареєстрований на Автогаззаправку, що розташована за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, селище Сосниця, вулиця Корнєва, буд. 69 та належить ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» здійснено реалізацію скрапленого газу (УКТ ЗЕД 2711190000) за період з 01.11.2024 року по 03.12.2025 року на загальну суму 5188408,0 грн. Діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним за період з 01.11.2024 року по 03.12.2025 року на Автогаззаправку, що розташована за адресою:

Чернігівська область, Корюківський район, селище Сосниця, вулиця Корнєва, буд. 69 та належить ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» згідно Єдиного реєстру ліцензіатів (пальне) - відсутня.

Судом також встановлено, що позивачу було видано ліцензію № 25120314201900056, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, на право роздрібної торгівлі пальним за адресою знаходження автогаззаправки: вул. Довженка, 13-а, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область та ліцензію №25190314201900042, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, на право роздрібної торгівлі пальним за адресою знаходження автогаззаправки: вул. Корнева, буд. 69, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область.

Розпорядженням Головного управління ДПС у Чернігівській області від 07.04.2023 № 139/р були анульовані вищевказані ліцензії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі № 620/4842/23 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 07.04.2023 № 139/р в частині анулювання ліцензій, виданих товариству з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» (код ЄДРПОУ: 39793006), а саме ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним: - від 01.07.2019 № 25120314201900056, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, адреса місця торгівлі: вул. Довженка, 13-а, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, АГЗП; - від 01.07.2019 № 25140314201900066, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, адреса місця торгівлі: вул. Чкалова, 9, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, АГЗП; - від 01.07.2019 № 25230314201900036, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, адреса місця торгівлі: вул. Незалежності, 108, м. Сновськ, Сновський район, Чернігівська область, АГЗП; - від 01.07.2019 № 25170314201900033, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, адреса місця торгівлі: вул. Шевченка, 187, смт. Ріпки, Ріпкинський район, Чернігівська область, АГЗП; - від 01.07.2019 №25190314201900042, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, адреса місця торгівлі: вул. Корнева, буд. 69, смт. Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область, АГЗП. Вказане рішення суду набрало законної сили 16.11.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111916963).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі № 620/4842/23 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114971338).

Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Чернігівській області із заявами (вх. № 7478/АП, № 7479/АП від 11.06.2024) щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресами: вул. Довженка, 13-а, м. Мена, Менський район, Чернігівська область та вул. Корнева, буд. 69, смт. Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область. Однак Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було прийнято рішення від 27.06.2024 №27/25-01-09-03-10 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 620/10528/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 27/25-01-09-03-10 від 27.06.2024 про розгляд заяви на одержання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним. Зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ» (вх. № 7478/АП, № 7479/АП від 11.06.2024) про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за місцями торгівлі: вул. Корнєва, буд. 69, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, АГЗП, термін дії з 01.07.2024 по 01.07.2029; вул. Довженка, 13-а, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, АГЗП, термін дії з 01.07.2024 по 01.07.2029. В решті позову відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125853051).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 620/10528/24 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» та Головного управління ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року залишено без змін. Постанова набрала законної сили 28.04.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136059486).

Так, суд зазначає, що відповідачу було відомо про прийняті Чернігівським окружним судом рішення, оскільки відповідна інформація перебувала у його розпорядженні. Незважаючи на це, відповідач не врахував зазначені обставини під час реалізації своїх владних повноважень та безпідставно провів фактичну перевірку, за результатами розгляду якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Беручи до уваги наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 5400,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5400,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.12.2025 №22645/Ж10/25-01-09-01-02, винесене Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 360000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ» судовий збір у розмірі 5400,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ РІТЕЙЛ», вул. Коцюбинського, 49А, кім. 206, м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 39793006.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА