Ухвала суду № 137078095, 02.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

02 червня 2026 року Справа № 580/402/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в адміністративній справі №580/402/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебував на розгляді позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 зазначений позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 03 січня 2025 року №971090146155 про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії, відповідно до вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021 згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06.06.1996».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року відповідно до вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06.06.1996», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №580/402/25 змінено, викладено пункт третій його резолютивної частини в наступній редакції: «Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, - за період з 01 липня 2021 року по 14 липня 2024 року (включно) залишено без розгляду. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15 липня 2024 року відповідно до вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, згідно статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР від 06 червня 1996 року, у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум». В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №580/402/25 залишено без змін.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області місячний строк для подання до суду звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду 13.11.2025 у справі №580/402/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області протягом місяця з моменту отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду 13.11.2025 у справі №580/402/25.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду у Сумській області новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/402/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Сумській області подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі №580/402/25 у місячний строк з дня отримання даної ухвали, з урахуванням висновків суду, що зазначені у даній ухвалі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області надати до Черкаського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/402/25, а саме: - прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження; - реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; - зареєстроване місце його проживання, у 30 календарних днів з дня отримання ним копії ухвали.

Встановлено Головноному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/402/25 у 30 календарних днів з дня отримання ним копії ухвали.

21.05.2026 на адресу суду через сиситему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надійшло клопотання про прийняття звіту та звільнення керівника головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу в порядку ст.382-3 КАС України. Представник управління у клопотанні зазначає, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, що утворює об`єктивні труднощі у виконанні головним управлінням зобов`язань в частині виплати належних позивачу коштів в межах наведених вище організаційно-правових процедур. Листом від 10.05.2026 року № 2300-0501-9/35668 головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило, що виплата суми пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у справі № 580/402/25 за період з 15.07.2024 по 31.05.2026 здійснюється відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, в межах виділених наявних бюджетних призначень.

Крім того, у наданому звіту перший заступник начальника головного управління Олена Савісько зазначила, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/402/25 зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15 липня 2024 року відповідно до вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, згідно статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР від 06 червня 1996 року, у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум». На виконання зазначеної постанови у листопаді 2025 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.07.2024 року. З метою з`ясування актуального стану виплати перерахованих коштів на виконання судового рішення від 13.11.2025 у справі №580/402/25, головним управлінням направлено лист від 01.05.2026 року №1800- 0304-9/22257 до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Листом від 10.05.2026 року № 2300-0501-9/35668 головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило, що виплата суми пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у справі № 580/402/25 за період з 15.07.2024 по 31.05.2026 здійснюється відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, в межах виділених наявних бюджетних призначень. За результатами розгляду зазначеного вище листа, головним управлінням направлено до Пенсійного фонду України лист від 12.05.2025 № 1800-0303-5/24380 для виділення коштів, нарахованих згідно з судовим рішенням (додається). Таким чином, нараховані кошти на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/402/25 будуть виплачені у порядку, передбаченому Постановою №821, та за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету.

25.05.2026 від представника ОСОБА_1 адвоката Трохименко Н.О. надійшло заперечення на поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області звіт про виконання рішення суду. Представниця у запереченні зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі № 580/402/25, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15 липня 2024 року відповідно до вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, згідно статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР від 06 червня 1996 року, у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.» Оскільки, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не виконувало рішення суду, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі. Вважає, що Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/402/25 не виконується ні в частині перерахунку згідно вимог чинного законодавства, ні в частині виплати пенсії. Представниця зазначає, що відповідач не провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 із урахування діючого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, його мінімальна пенсія, як інваліда ЧАЕС 3-ї групи, повинна з 01.01.2026 становити 2595 * 6 = 15 570,0 грн., таким чином, розмір пенсії ОСОБА_1 повинен становити 18 335,82 грн, в т.ч.: мінімальна пенсія інвалідам ЧАЕС: 2595 * 6 = 15 570,0 грн додаткова пенсія інвалідам 3 групи з числа потерпілих ЧАЕС Пост. №112 п.5 - 170.82 доплата згідно ст.39 ЗУ №796 у розмірі закону про бюджет(100% від 2595 грн.) 2595,0 грн. З огляду на викладене просить: відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області у прийнятті звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/402/25; накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та половину суми штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України; встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області новий строк для подання звіту та зобов`язати подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду протягом 10 календарних днів з дня отримання ухвали суду.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданих відповідачем звіту, відповідачем на виконання вищевказаної постанови у листопаді 2025 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.07.2024 року. Також Головним управлінням направлено лист від 01.05.2026 року №1800- 0304-9/22257 до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Листом від 10.05.2026 року № 2300-0501-9/35668 головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило, що виплата суми пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у справі № 580/402/25 за період з 15.07.2024 по 31.05.2026 здійснюється відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, в межах виділених наявних бюджетних призначень.

Відповідно до статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановляння ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України).

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (ч. 4 ст. 382-3 КАС України).

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними (абз. 2 ч. 5 ст. 382-3 КАС України).

Згідно з частиною десятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19 та від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а.

Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі №9901/598/19.

Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Кечко проти України (заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Суд зазначає, що однакове застосування закону для осіб із тотожним правовим статусом у подібних відносинах забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.

Єдина практика застосування законів поліпшує суспільне сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя у свідомості будь-якої особи, яка звертається до суду України.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що загальноприйнятним є принцип тлумачення закону на користь особи, що є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.

Цей принцип також часто відомий як in dubio pro persona або in dubio pro homine (латинською мовою), що означає у вагомих сумнівах - на користь людини.

Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.

Такий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року справа №240/4894/23 (п. 47-49 постанови Суду).

Також суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду послідовно застосовує у спорах, пов`язаних із захистом соціальних прав осіб, принцип найбільшого сприяння особи у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)". Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)", N 2132/02, п. п. 24-27 від 13.06.2006, п. п. 18 рішення у справі "Ліпісвіцька проти України" N 11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), N 1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду (див. зокрема постанову Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19).

Суд зазначає, що звіт відповідачем складений з дотриманням статті 382-2 КАС України.

З поданих до звіту про виконання рішення суду та заперечення на звіт про виконання суду вбачається, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі № 580/402/25, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15 липня 2024 року відповідно до вимог Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, згідно статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР від 06 червня 1996 року, у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області 20.01.2026 подало звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/402/25. У звіті відповідач зазначив, що на виконання вищевказаного судового рішення ним проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі шести мінімальних пенсій за віком. Розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 17536,82 грн та додано рішення про перерахунок пенсії від 27.11.2025.

Ухвалою від 29.01.2026 суд відмовив у прийнятті звіту відповідача та встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Сумській області новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/402/25, у місячний строк з дня отримання даної ухвали, з урахуванням висновків суду, що зазначені у даній ухвалі. В мотивувальній частині суд зазначив, що з рішення про перерахунок пенсії №971090146155 вбачається, що ОСОБА_1 згідно рішення суду проведено перерахунок пенсії за періоди: з 15.07.2024 по 31.12.2024 розмір пенсії з надбавками становить 17536,82 щомісяця, з 01.01.2025 розмір пенсії з надбавками становить 16697,82, по 28.02.2025 розмір пенсії з надбавками становить 16697,82, щомісяця, з 01.03.2025 по 22.12.2027 розмір пенсії з надбавками становить/ становитиме 16697,82, щомісяця, з 23.12.2027 довічно 16697,82. Проте, з наданої до заперечення на поданий звіт про виконання рішення суду, позивачем інформації з пенсійного електронного особистого кабінету позивача вбачається, що в січні 2026 року ОСОБА_1 виплачено 8909,51 грн., про що свідчить, що рішення суду не виконано в повному обсязі.

Позивач 17.04.2026 повідомив суд про відсутність звіту, і Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подало звіт, проте без доказів повного фактичного виконання.

Ухвалою від 23.04.2026 суд відмовив у прийнятті звіту відповідача та встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Сумській області новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/402/25 у 30 календарних днів з дня отримання ним копії ухвали. Крім того, суд зобов`язав відповідача надати до Черкаського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/402/25, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; зареєстроване місце його проживання, у 30 календарних днів з дня отримання ним копії ухвали.

21.05.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області подано звіт про виконання судового рішення у справі №580/402/25 та клопотання про звільнення від штрафу керівника. Проте, вимогу суду про надання відомостей про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідачем ненадано. Витребувані судом відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/402/25, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; зареєстроване місце його проживання відповідачем не надано. Крім того, звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про виконання судового рішення у справі №580/402/25 є формальним, та жодним чином не враховує мотивувальні частини ухвал суду від 29.01.2026 та від 23.04.2026, якими було відмовлено у прийнятті попередніх звітів, а також норми чинного законодавства.

Відповідач у попередньому звіті зазначає, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку склав 17 536,82 грн. Проте, з наданої до заперечення копії витягу з пенсійної справи - розмір пенсії зазначений станом на травень 2026 року становить 16 931,82 грн, а виплачено на руки 10 758,91 грн.

Крім того, поданий звіт Головного управління Пенсійнного фонду України в Сумській області зводиться до перерахованої заборгованості, проте суд звертає увагу, що заява про встановлення судового контролю та ухвал суду про забов`язання подати звіт стосуються суми нарахованої після перерахунку пенсії на виконання рішення суду суми пенсії та реально виплаченої суми пенсії ОСОБА_1 .

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у цій справі невиконана, що призвело до зменшення розміру пенсії позивача.

Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

З урахуванням абзацу 2 ч. 5 ст. 382-3 КАС України, суд звільняє керівника відповідача від штрафу за невиконання рішення суду та встановлює новий строк для подання звіту.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку відкласти розгляд питання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в адміністративній справі №580/402/25.

Відповідач має надати суду докази виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі 580/402/25

Доказ того, що пенсія не тільки перерахована але й у подальшому виплачується у розмірі зазначеному у протоколі про перерахунок пенсії відповідачем не надано..

Суд попереджає керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, якщо у подальшому у даній типовій категорії справ, відповідач буде невірно виконувати та тлумачити подібні типові справи щодо нарахування те невиплати пенсії, на власний розсуд суд буде оцінювати таку поведінку, як системну недобросовісність з метою невиконання рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує десяти днів.

Отже, встановлення строку для подання звіту відповідно до норм процесуального законодавства (в межах, визначених приписами частини третьої статті 382-1 КАС України) є дискреційними повноваженнями суду.

З урахуванням наведеного та для повного виконання рішення суду, суд дійшов висновку про можливість надання відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення у цій справі - три місяці з дня отримання цієї ухвали із

Керуючись статтями 14, 241, 243, 248, 256, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 суду у цій справі.

Відкласти розгляд питання про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в адміністративній справі №580/402/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у цій справі та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 у цій справі у строк до десяти днів, з відповідними відомостями та підтверджуючими доказами щодо його виконання, згідно із мотивувальною частиною цієї ухвали суду.

Одночасно із звітом надати дані про керівника необхідні для застосування штрафу у випадку невиконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяВіталіна ГАЙДАШ